Рішення № 80058058, 20.02.2019, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/3538/14-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Кочко В.К., за участі секретаря Савченко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт.Овідіополь, цивільну справу за позовом Українського державного підприємства поштового зв"язку "Укрпошта" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення

ВСТАНОВИВ :

06.08.2014 року представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідачів про відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ОД УДППЗ "Укрпошта" Поштамт - Центр поштового зв"язку №1 (р/р 2600530123699, код ЄДРПОУ 22485297, МФО 328845, ООУ ВАТ "Ощадбанк" м.Одеси) суму заподіяних матеріальних збитків у розмірі 9188, 19 грн.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120131170380003236 від 21.12.2013 позивач має статус потерпілого. Обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було направлено до Овідіопольського районного суду Одеської області. Вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 06.01.2015 року у справі №509/5873/13-к, ОСОБА_2 визнано винним у скоєні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначено йому покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі. Згідно ст.ст. 75 КК України ОСОБА_2 від назначеного покарання звільнено з застосуванням іспитового строку на 2 (два) роки. Згідно з ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та періодично з'являтися до установ кримінально-виконавчої інспекції. Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 тримання під вартою змінено на особисте зобов'язання. Міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання ОСОБА_2 залишити до набрання вироку чинності. ОСОБА_1 визнано винним у скоєні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначено йому покарання по:-ст.185 ч.3 КК України - 3років 6 місяців позбавлення волі; - ст.186 ч.3 КК України 4 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 70 ч.1 КК України по сукупності злочинів шляхом часткового складання остаточно призначено покарання ОСОБА_1 у вигляді 4 років 7 місяців позбавлення волі. Відповідно до ст. 71 ч.1 КК України по сукупності вироків шляхом часткового складання к призначеному покаранню частково зараховано покарання призначено за вироком Овідіопольського райсуду Одеської області від 03.09.2012 року та остаточно призначено йому покарання у вигляді 4 років 8 місяців позбавлення волі з поміщенням в кримінально-виконавчі установи. Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту змінено на тримання під вартою. Взято під варту ОСОБА_1 в залі суду негайно.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву у якій вимоги позову підтримав у повному обсязі з підстав викладених у ньому, просив слухати справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, відзиву на позов до суду не подали.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 розяснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Виходячи із наведених вище процесуальних норм, практики та розяснень, суд, перевіряючи порушення прав позивача цивільного характеру, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що за змістом вироку Овідіопольського районного суду Одеської області від 06.01.2015 року, ОСОБА_2 визнано винним у скоєні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначено йому покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі. Згідно ст.ст. 75 КК України ОСОБА_2 від назначеного покарання звільнено з застосуванням іспитового строку на 2 (два) роки. Згідно з ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та періодично з'являтися до установ кримінально-виконавчої інспекції. Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 тримання під вартою змінено на особисте зобов'язання. Міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання ОСОБА_2 залишити до набрання вироку чинності. ОСОБА_1 визнано винним у скоєні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначено йому покарання по:-ст.185 ч.3 КК України - 3років 6 місяців позбавлення волі; -ст.186 ч.3 КК України 4 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 70 ч.1 КК України по сукупності злочинів шляхом часткового складання остаточно призначено покарання ОСОБА_1 у вигляді 4 років 7 місяців позбавлення волі. Відповідно до ст. 71 ч.1 КК України по сукупності вироків шляхом часткового складання к призначеному покаранню частково зараховано покарання призначено за вироком Овідіопольського райсуду Одеської області від 03.09.2012 року та остаточно призначено йому покарання у вигляді 4 років 8 місяців позбавлення волі з поміщенням в кримінально-виконавчі установи. Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту змінено на тримання під вартою. Взято під варту ОСОБА_1 в залі суду негайно.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, вироком суду встановлено, що внаслідок злочинних дій відповідачів, позивачу заподіяно майнову шкоду і ця обставина є обов'язковою для суду при розгляді цієї справи.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992року №6 судам роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Згідно з розясненнями, котрі містяться у пунктах 3, 9 цієї ж постанови, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Враховуючи, що внаслідок кримінального правопорушення, вчиненого відповідачами, позивач отримав збитки у сумі 9188,19 грн., шкода не відшкодована, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 4-5, 12-13, 81-82, 89, 95, 141, 258-259, 264-265, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов Українського державного підприємства поштового зв"язку "Укрпошта" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОД УДППЗ "Укрпошта" Поштамт - Центр поштового зв"язку №1 (р/р 2600530123699, код ЄДРПОУ 22485297, МФО 328845, ООУ ВАТ "Ощадбанк" м.Одеси) суму заподіяних матеріальних збитків у розмірі 9188, 19 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 судовий збір у розмірі 1921,00 грн. на користь держави.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Кочко В.К.