Рішення № 80057037, 22.02.2019, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/673/18

Провадження № 2/483/30/2019

РІШЕННЯ

Іменем України

18 лютого 2019 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Рак Л.М.

за участю секретаря Марчук І.В.,

позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Куцурубської сільської ради об’єднаної територіальної громади Очаківського району Миколаївської області, третя особа – ОСОБА_3 державна нотаріальна контора Миколаївської області про встановлення факту родинних відносин, визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_2 який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області із позовною заявою до Куцурубської сільської ради об’єднаної територіальної громади Очаківського району Миколаївської області про встановлення факту родинних відносин, визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини та визнання за останнім права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином ОСОБА_4, який помер 30 листопада 2000 року та онуком ОСОБА_5, померлої 19 лютого 2001 року. Після смерті бабусі позивача – ОСОБА_5, яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав після смерті свого сина (батька позивача) ОСОБА_4 залишилася спадщина на земельну ділянку площею 0,07 га, що була передана ОСОБА_4 на підставі рішення № 38 виконкому Куцурубської сільської ради від 20 травня 1997 року, за цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку і господарських споруд згідно державного акту на право приватної власності на землю від 23 червня 1997 року. 19 червня 2018 року з приводу оформлення спадкових прав ОСОБА_1, який відповідно до ст. 529 ЦК УPCP 1963 року, є спадкоємцем майна після смерті своєї бабусі ОСОБА_5, звернувся до Другої ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Миколаївської області, однак в оформленні спадщини на спадкове майно йому відмовлено у зв’язку з пропуском строку для прийняття спадщини. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 достеменно не було відомо про право на спадщину та крім того, що на час смерті батька ОСОБА_4 та бабусі ОСОБА_5 позивач був неповнолітнім, що його мати також померла 08 лютого 2009 року, коли він був неповнолітнім, що з квітня 2016 року по 14 серпня 2017 року він відбував покарання в місцях позбавлення волі та що спадкоємцем першої черги є лише позивач, представник позивача просив визначити ОСОБА_1 додатковий строк терміном два місяці для прийняття спадщини після смерті його бабусі ОСОБА_5 Крім того, представник позивача просив визнати за ОСОБА_1 право власності на вказану земельну ділянку площею 0,07 га за цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку і господарських споруд в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_5 та просив встановити факт родинних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а саме встановити, що ОСОБА_5 є матір’ю ОСОБА_4, посилаючись на те, що свідоцтво про народження ОСОБА_4, місцем народження якого є Російська Федерація, Краснодарський край, Усть-Лабінський район, ст. Тенгинська, втрачено і враховуючи складну політичну ситуацію отримати повторне не представляється можливим.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Крім того, представник позивача в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1, будучі неповнолітнім був засуджений до позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 14 серпня 2017 року і відразу він не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оскільки у нього були відсутні кошти, він влаштовувався у побуті, звернувся до адвоката для надання юридичної допомоги та відновлював документи для підтвердження родинних відносин зі спадкодавцями в зв’язку з їх втратою.

Представник відповідача – Куцурубської сільської ради об’єднаної територіальної громади Очаківського району Миколаївської області в судове засідання не з’явився. До суду надана заява про розгляд справи без участі представника сільської ради, в якій крім того зазначено, що з позовом згодні.

Третя особа – державний нотаріус Другої ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Миколаївської області будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явилася, від державного нотаріуса надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, допитавши свідка, дослідивши письмові докази, суд дійшов такого.

Відповідно до п. 1 ст. 256 ЦПК України суд вправі встановити факт родинних відносин між фізичними особами, що має юридичне значення.

Як вбачається з копії повторного свідоцтва про народження позивача серії І-ФП № 275257 від 06 грудня 2017 року (а. с. 10), батьком останнього записаний ОСОБА_4

З копії повторного свідоцтва про смерть серії 1-ФП № 269579 від 06 грудня 2017 року (а. с. 11), вбачається, що ОСОБА_4, який народився Російська Федерація, Краснодарський край, Усть-Лабінський район, ст. Тенгинська, помер 30 листопада 2000 року.

Копією повторного свідоцтва про смерть серії 1-ФП № 269581 від 06 грудня 2017 року (а. с. 73) підтверджується той факт, що ОСОБА_5 померла 19 лютого 2001 року.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що померлу ОСОБА_5 знав як матір померлого ОСОБА_4

Факт родинних відносин ОСОБА_5 з ОСОБА_4 підтверджується також довідкою Куцурубської сільської ради Очаківського району Миколаївської області № 715 від 19 червня 2018 року (а. с. 74), з якої вбачається, що ОСОБА_4, який помер 30 листопада 2000 року, проживав та був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1973 року по день своєї смерті, виписаний та знятий з реєстраційного обліку як померлий. Разом із ним проживала та була зареєстрована, за вказаною адресою з 1972 року, його матір ОСОБА_5

З урахуванням викладеного, а також з огляду на необхідність вставлення юридичного факту для реалізації ОСОБА_1 свого права на спадкування, суд вважає, що зазначені вище докази у своїй сукупності доводять той факт, що ОСОБА_5 є матір’ю померлого ОСОБА_4, а тому вимоги позивача про встановлення цього факту є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, з копії повторного свідоцтва про народження серії І-ФП № 275257 вбачається, що позивач ОСОБА_1 народився 15 грудня 1998 року, його матір’ю є ОСОБА_7

Отже, з врахуванням викладених обставин, в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_4, який помер 30 листопада 2000 року і онуком ОСОБА_5, яка померла 19 лютого 2001 року та на день їх смерті ОСОБА_1 був малолітнім.

Як вбачається з копії державного акту на право приватної власності на землю від 23 червня 1997 року, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею за № 837, ОСОБА_4, на підставі рішення виконкому Куцурубської сільської ради народних депутатів від 20 травня 1997 року № 38, для обслуговування житлового будинку і господарських споруд передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,07 га, що розташована в межах території с. Куцуруб Очаківського району Миколаївської області (а.с.13).

Таким чином, оскільки на день смерті ОСОБА_4, який проживав та був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, разом із ним проживала та була зареєстрована його матір ОСОБА_5, тому остання, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (1963 року), фактично прийняла спадщину, оскільки вступила у володіння спадковим майном, але своїх спадкових прав після смерті сина ОСОБА_4 не оформила в передбаченому законом порядку.

Отже, часом відкриття спадщини є 19 лютого 2001 року, а відтак 19 серпня 2001 року сплив шестимісячний строк для її прийняття, і позивачем, якому на той час було лише два роки, його пропущено. Його мати – ОСОБА_7 померла 08 лютого 2009 року, що підтверджується копією повторного свідоцтва про її смерть серії 1-ФП № 269580 від 06 грудня 2017 року (а. с. 12).

Листом завідувача Другої ОСОБА_3 державної нотаріальної контори від 19 червня 2018 року вих. № 844/01-16 ОСОБА_1, на його звернення з питань оформлення спадкових прав на майно після смерті бабусі ОСОБА_5, відмовлено у видачі спадщини після смерті останньої за пропуском ним шестимісячного строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, йому роз’яснено чинне законодавство щодо оформлення спадщини та можливість звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини (а.с. 77).

З листа Державного нотаріального архіву Миколаївської області від 31 січня 2019 року № 141/01-21-2 вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_5, померлої 19 лютого 2001 року не заводилась, що також підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 54933120 від 30 січня 2019 року згідно з якою інформація за параметрами «ОСОБА_5Я.» у вказаному реєстрі відсутня (а.с. 165-166).

Вказане свідчить, що спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не відкривалася та спадщина ніким із спадкоємців не прийнята.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В абзаці 6 п. 24 Постанови № 7 Пленуму від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», Верховний Суд України роз’яснив, що, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Таким чином, враховуючи те, що строк прийняття спадщини ОСОБА_1 пропустив з поважних причин, оскільки на момент відкриття та встановлення строку для прийняття спадщини він був малолітнім, йому виповнилося лише 2 роки, його мати померла коли йому було 10 років і з заявою в його інтересах до нотаріальної контори про прийняття спадщини вона не зверталася, а тому, суд вважає можливим визначити ОСОБА_1 додатковий строк в два місяці з дня набрання рішенням законної сили, який є достатнім для подання ним заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті його бабусі ОСОБА_5

Вимога позивача щодо визнання за ним права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано доказів, щодо неможливості оформити таке право власності в позасудовому порядку.

Судові витрати суд відносить на рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, ч. 3 ст. 200, 259, 263- 265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Цивільний позов ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Куцурубської сільської ради об’єднаної територіальної громади Очаківського району Миколаївської області, третя особа – ОСОБА_3 державна нотаріальна контора Миколаївської області про встановлення факту родинних відносин, визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, – задовольнити частково.

Вважати встановленим, що ОСОБА_5, яка померла 19 лютого 2001 року, є рідною матір’ю ОСОБА_4, який помер 30 листопада 2000 року.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк в два місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, яка померла 19 лютого 2001 року.

В задоволенні іншої частини вимог – відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22 лютого 2019 року.

Головуючий: