Ухвала суду № 80053987, 11.02.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа№487/1098/19

Провадження №1-кс/487/1150/19

УХВАЛА

Іменем України

11.02.2019 року слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Кузьменко В.В., за участю секретаря судового засідання - Полінкевич К.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Миколаєва клопотання слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві Козюри С.О. про накладення арешту на майно,

ВСТАНОВИВ:

08.02.2019 року слідчий Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві Козюра С.О., за погодженням з прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України Росінським О.В., в рамках здійснення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 42018161010000588, звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просив накласти арешт на спиртові серветки зі змивами з лівої та правої рук ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, які поміщені до різних сейф-пакетів, а саме з лівої руки до пакету №0056529 та з правої руки до пакету № 0056531 та скріплені підписами учасників слідчої дії.

Підставою для внесення клопотання зазначено те, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, оскільки зберегло на собі сліди кримінального правопорушення.

В судовому засіданні слідчий був відсутній, його неприбуття, згідно положень частини 1 статті 172 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Із матеріалів клопотання встановлено, що Територіальним управлінням ДБР, розташованим в м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018161010000588 від 13.12.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, про те, що службові особи структурних підрозділів органу державної влади, що діють на території Одеської області, вимагають від громадянина Т. неправомірну вигоду у розмірі від 1000 доларів США за вчинення в інтересах громадян, що надають таку вигоду, дій з використанням наданої їм влади.

Досудовим слідством встановлено, що 07.02.2019 року ОСОБА_3 безпосередньо після одержання неправомірної вигоди у розмірі 800 доларів США від громадянина ОСОБА_4 в автомобілі Chevrolet Cruze L білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, який використовує останній, ОСОБА_3 затримано поряд із Митним постом «Аккерман» в порядку ст. 208 КПК України.

07.02.2019 року після отримання неправомірної вигоди ОСОБА_3, на підставі постанови прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону про освідування та за допомогою спеціального технічного засобу (лампою ультрафіолетового випромінювання) було освічено долоні ОСОБА_3, під час чого на долонях ОСОБА_3 виявлено характерно виражене жовто - зелене свічіння.

У наступному за допомогою спиртової серветки було зроблено змив з правої та лівої рук ОСОБА_3, після чого вказані спиртові серветки поміщено до стерильних ємкостей, які в подальшому поміщені до різних сейф - пакетів, а саме з лівої руки до пакету № 0056529 та з правої руки до пакету № 0056531, що посвідчено підписами учасників даної слідчої дії.

Відповідно до ч.7 ст. 237 КПК України, предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Тимчасове вилучення майна може здійснюватись під час огляду (ч. 2 ст. 168 КПК України).

За змістом ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Частиною 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно вимог ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Слідчий суддя не вбачає підстав для накладення арешту на спиртові серветки зі змивами з лівої та правої рук ОСОБА_3, оскільки вони не є майном - предметом матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (ст.ст. 190, 179 ЦК України), і відповідно, на них не може бути накладено арешт відповідно до вимог ст. 170 КПК України. Таким чином, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві Козюри С.О. про накладення арешту на майно - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Заводського

районного суду міста Миколаєва В.В. Кузьменко