Вирок № 80053758, 20.02.2019, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/57/19

Провадження №1-кп/472/55/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2019 року смт. Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

за участю: секретаря

судового засідання - Крамарчук Л.Б.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду №2 в смт. Веселинове кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018150180000329 від 04.08.2018 року, яке надійшло до суду з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості між сторонами, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Саллян Шемакінського району, Азербайджан, громадянина України, освіта 7 класів, одруженого, має на утримання неповнолітнього сина, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор - Ложкар М.Л.,

обвинувачений - ОСОБА_2,

захисник - Нестер С.В.,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2 02.08.2018 року в денний час, перебуваючи за с. Новосвітлівка Веселинівського району Миколаївської області, поблизу Широколанівського полігону, в лісосмузі помітив реактивну бомбу РГБ-60. Не маючи відповідного дозволу, отриманого в порядку, передбаченому Положенням про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576, та достовірно знаючи про те, що за придбання, носіння та зберігання вибухової речовини без передбаченого законом дозволу, передбачена кримінальна відповідальність, усвідомлюючи, що всередині знайденого предмета знаходиться вибухова речовина, ОСОБА_2 умисно, з метою незаконного зберігання вибухової речовини, підняв з землі знайдену бомбу, яку завантажив на підводу та в подальшому перевіз до свого домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, де зберігав її до кінця дня та розпиляв предмет з метою відокремлення вибухової речовини для подальшого зберігання без передбаченого законом дозволу від металевого корпусу, в якому вона знаходилася, проте бомба детонувала.

03.08.2018 року під час проведення огляду домоволодіння ОСОБА_2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, працівниками поліції в дворі домоволодіння було виявлено та вилучено грудку речовини сіро-оранжевого кольору вагою 1,092 кг., з якої було відібрано проби та направлено до Миколаївського НДЕКЦ МВС України.

Згідно з висновком експерта №1158 від 17.08.2018 року, надана на експертизу речовина в пакеті №АБ009995, є сумішевою вибуховою речовиною на основі тротилу та гексогену.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.1 ст. 263 КК України - а саме: придбання, носіння та зберігання вибухової речовини без передбаченого законом дозволу.

Під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження прокурором Веселинівського відділу Вознесенської місцевої прокуратури радником юстиції Могилою С.М., підозрюваним ОСОБА_2, в присутності захисника Нестера С.В., 11 січня 2019 року було досягнуто та підписано угоду про визнання винуватості.

За змістом угоди обвинувачений ОСОБА_2 02.08.2018 року в денний час, перебуваючи за с. Новосвітлівка Веселинівського району Миколаївської області, поблизу Широколанівського полігону, в лісосмузі помітив реактивну бомбу РГБ-60. Не маючи відповідного дозволу, отриманого в порядку, передбаченому Положенням про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576, та достовірно знаючи про те, що за придбання, носіння та зберігання вибухової речовини без передбаченого законом дозволу, передбачена кримінальна відповідальність, усвідомлюючи, що всередині знайденого предмета знаходиться вибухова речовина, ОСОБА_2 умисно, з метою незаконного зберігання вибухової речовини, підняв з землі знайдену бомбу, яку завантажив на підводу та в подальшому перевіз до свого домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, де зберігав її до кінця дня та розпиляв предмет з метою відокремлення вибухової речовини, для подальшого зберігання без передбаченого законом дозволу від металевого корпусу, в якому вона знаходилася, проте бомба детонувала.

03.08.2018 року під час проведення огляду домоволодіння ОСОБА_2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, працівниками поліції в дворі домоволодіння було виявлено та вилучено грудку речовини сіро-оранжевого кольору вагою 1,092 кг., з якої було відібрано проби та направлено до Миколаївського НДЕКЦ МВС України.

Згідно з висновком експерта №1158 від 17.08.2018 року, надана на експертизу речовина в пакеті №АБ009995, є сумішевою вибуховою речовиною на основі тротилу та гексогену.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.1 ст. 263 КК України - а саме: придбання, носіння та зберігання вибухової речовини без передбаченого законом дозволу.

Підозрюваний ОСОБА_2 під час досудового розслідування визнав свою винуватість у зазначеному діянні в повному обсязі.

Крім того, сторони даної угоди погодили між собою, що підозрюваний ОСОБА_2 понесе покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він іспитового строку протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Заслухавши в підготовчому судовому засіданні думку щодо можливості затвердження угоди прокурора Ложкаря М.Л., обвинуваченого ОСОБА_2, захисника Нестера С.В., які підтримали укладену між сторонами угоду про визнання винуватості від 11.01.2019 року та висловили думку про її затвердження судом, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом було з'ясовано обставини, що дозволяють упевнитися в тому, що обвинувачений ОСОБА_2 усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, який буде до нього застосовано, а також суд переконався в тому, що укладення угоди є добровільним.

Вказана угода відповідає вимогам кримінального процесуального кодексу, за своїм змістом та порядком укладення дана угода відповідає положенням ст.ст. 468 - 469, 472 КПК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення за ч.1 ст.263 КК України та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією цієї статті, укладена стосовно кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, сторонам зрозумілі положення ст. ст. 394 та 424 КПК України і обмеження у зв'язку з затвердженням вказаної угоди на досягнутих в ній умовах. Угода ініційована сторонами, міра покарання визначена ними у відповідності до санкції ч. 1 ст. 263 КК України і є обґрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України суд визнає обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2, щире каяття.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Ложкар М.Л. вказав на наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, оскільки дана угода відповідає вимогам КПК України, зокрема щодо змісту та порядку укладення угоди, і закону України про кримінальну відповідальність, зокрема щодо узгоджених виду та міри покарання обвинуваченому. Вважає, що підстав для відмови у затвердженні угоди відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України не має.

Захисник Нестер С.В. та обвинувачений ОСОБА_2висловили думку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, оскільки дана угода відповідає вимогам кримінального процесуального кодексу України і кримінальному закону та є добровільною.

Вивчивши обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження, надані прокурором документи, переконавшись в тому, що укладення угоди є добровільним, відповідає положенням закону України про кримінальну відповідальність, встановивши, що підстави для відмови у затвердженні угоди відсутні, заслухавши думки обвинуваченого ОСОБА_2, захисника Нестера С.В., прокурора Ложкаря М.Л., роз'яснивши обвинуваченому наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, укладену сторонами кримінального провадження, та ухвалити обвинувальний вирок.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- вибухову речовину на основі тротилу та гексогену вагою 1,092 кг., яка перебуває на зберіганні в металевому сейфі, який знаходиться в кабінеті №12 Веселинівського відділення поліції Вознесенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, необхідно знищити;

- залишки реактивної глибинної бомби РГБ-60, які зберігаються в музеї, що розташований в приміщенні ВТВ ГУ НП В Миколаївській області, необхідно знищити.

Процесуальні витрати в розмірі 572,00 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь держави в межах пред'явленого обвинувачення.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.3 ст. 314, ст.ст. 368-371, 373-374, 468, 474, 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 11 січня 2019 року між прокурором Веселинівського відділу Вознесенської місцевої прокуратури радником юстиції Могилою Сергієм Миколайовичем та підозрюваним ОСОБА_2, з участю захисника Нестера Сергія Васильовича, по кримінальному провадженню № 12018150180000329 від 04.08.2018 року за ч. 1 ст. 263 КК України.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 11 січня 2019 року:

- за ч. 1 ст. 263 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази у даному кримінальному провадженні:- - вибухову речовину на основі тротилу та гексогену вагою 1,092 кг., що перебуває на зберіганні в металевому сейфі, який знаходиться в кабінеті №12 Веселинівського відділення поліції Вознесенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, - знищити;

- залишки реактивної глибинної бомби РГБ-60, які зберігаються в музеї, що розташований в приміщенні ВТВ ГУ НП В Миколаївській області, знищити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, на користь держави процесуальні витрати в розмірі 572,00 (п'ятсот сімдесят дві) гривні за проведення судової експертизи № 1158 від 17.08.2018 року (отримувач коштів: Веселинівське УК/Веселинівського району/ КБК 24060300, код отримувача: 37363365 (ЄДРПОУ), банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31117115014098).

На вирок суду може бути подана апеляція до Миколаївського апеляційного суду через Веселинівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку та з підстав, передбачених ст. 394 КПК України:

- обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко