Ухвала суду № 80052810, 25.02.2019, Барський районний суд Вінницької області

125/191/19

2/125/79/2019

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25.02.2019 року м. Бар

Суддя Барського районного суду Вінницької області Хитрук В.М., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Барської міської ради про скасування рішення сесії

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Барського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Барської міської ради про скасування рішення сесії.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. ст.175, 177 ЦПК України з наступних підстав.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Як слідує з положення ч.5. ст..177 ЦПК України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму ВСУ від 12 червня 2009 р. № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститись позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до ч.5 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви (ч.2 ст.83 ЦПК)..

Так, як слідує з обставин на які посилається позивачка нею стверджується про незаконність рішення 6 сесії Барської міської ради 7 скликання від 28.01.2016 року яким було надано дозвіл громадянину ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку оскільки остання є частиною прибудинкової території будинку №21 по вул. Воїнів-інтернаціоналістів що в. м. Бар.

Водночас згідно вимог ч.4 ст.42 Земельного кодексу України , встановлено що розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Аналогічне положення міститься і в п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» де вказано, що прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку

Суд звертає увагу позивачки, на те, що як випливає із ч.1 ст.791Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі згідно ч.3 ст. ст.791Земельного кодексу України

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера згідно ч.3 ст. ст.791Земельного кодексу України

В порушення викладеного позивачкою не надано як землевпорядної документації на прибудинкову територію домоволодіння 21 вул. Воїнів-інтернаціоналістів що в м. Бар, так і доказів формування її як об’єкта цивільних прав.

Разом з тим як слідує з доданих до позову копій документів Барською міською радою рішення про затвердження технічної документації та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_2, не приймалося, відсутня і сама технічна документація, що позбавляє суд перевірити факт накладення земельної ділянки дозвіл на виготовлення технічної документації по якій надано ОСОБА_2, на земельну ділянку, яку позивачка вважає прибудинковою територією домоволодіння 21 по вул. Воїнів-інтернаціоналістів.

Відповідно до практики Верховного Суду України отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про подальшу передачу такої земельної ділянки особі. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 19 січня 2016 року № 21-3690а15, від 13 грудня 2016 року № 21-2573а16.

Таким чином позивачу слід надати як докази виготовлення ОСОБА_2, технічної документації так і її затвердження Барською міською радою.

Окремої уваги заслуговує вимога позивачки стосовно визнання незаконним та скасування п.6.14 рішення 8 сесії Барської міської ради 8 скликання про надання дозволу ОСОБА_3 на облаштування під’їзду загального користування до квартири АДРЕСА_1 та квартири №5 в будинку 23 із відведення зливних вод на зелену зону.

В цій частині позов взагалі не мотивований яким чином вказане рішення порушує права та законні інтереси позивача.

Відповідно позивачці слід навести виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини шляхом надання уточненої позовної заяви.

Вказані обставини свідчать, що позовну заяву позивачем подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.

Ч.1 ст. 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви

В порушення вимог ст. 95 ЦПК України додані до заяви документи не засвідчені належним чином.

Враховуючи наведене, позовну заяву необхідно залишити без руху, про що повідомити позивача, надавши строк для усунення вищезазначених недоліків

Роз’яснити заявникові, що згідно з ч. 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-260 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву представника адвоката ОСОБА_4 поданої в інтересах ОСОБА_1, про визнання незаконним та скасування п.п.5.п.4.7 рішення 6 сесії Барської міської ради 7 скликання від 28.01.2016 року про надання дозволу ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації та п.6.14 рішення 8 сесії Барської міської ради 8 скликання від 07.06.2017 року про надання дозволу ОСОБА_3 на облаштування під’їзду загального користування до квартири АДРЕСА_2 та квартири №5 в будинку 23 із відведення зливних вод на зелену зону - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: