Рішення № 80052362, 19.02.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3271/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Служби автомобільних доріг у Полтавській області, м. Полтава до Приватного підприємства "Будгарант-7", м. Харків про стягнення збитків на суму 883 864,73 грн. за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: Гетьман А.А., за дов. б/н від 02.01.18.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Служба автомобільних доріг у Полтавській області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного підприємства "Будгарант-7", в якому просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 883 864,73 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що внаслідок недотримання відповідачем вимог п.п.6.3.3, 3.6.3, 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, п.6.2.1, 6.2.1.1 ДСТУ Б Д.1.1-2:2013, а також п.6 П (с) БО-16 останнім безпідставно було включено до актів ф.КБ-2в витрати, що документально не є підтвердженими. У зв'язку із завищенням вартості виконаних робіт позивачу у відповідності до ч.2 ст.224 ГК України було завдано збитки на суму 883 864,73 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження . Призначено підготовче засідання на 26.12.2018 об 10:00 год.

22.12.2018 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№35719), в якому останній просить відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає позовні вимоги необґрунтованими, посилаючись на те, що роботи були виконані та прийняті позивачем без будь-яких зауважень, обсяг виконаних робіт погоджений сторонами та їх вартість оплачена Замовником, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача нарахованих позивачем збитків.

Протокольною ухвалою від 26.12.2018 на підставі ст. 202 ГПК України відкладено підготовче засідання на 16.01.2019 о 12:00.

16.01.2019 у підготовчому засіданні було оголошено перерву до 09:00 год. 24.01.2019.

Протокольною ухвалою від 24.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.02.2019 о 10:30год.

У судове засідання 19.02.2019 представник позивача не з'явився, до суду надав заяву (вх.№94 від 03.01.2019) в якій підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить здійснювати розгляд справи без його участі.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав викладених ним у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів позивача та заперечень відповідача фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

24.05.2017 між Службою автомобільних доріг у Полтавській області (надалі-позивач, Замовник) та Приватним підприємством "Будгарант-7 (надалі-відповідач, Підрядник) був укладений договір про закупівлю робіт №116-01-17 за умовами якого Підрядник зобов'язався на власний ризик своїми та залученими силами і засобами надати послуги та виконати роботи з поточного середнього ремонту автомобільної дороги державного значення Т-17-16 Хорол-Семенівка-Кременчук (окремими ділянками), Полтавська область (код 45233000-9. Будівництво, влаштування фундаменту та покриття шосе, доріг) за рахунок коштів державного бюджету, відповідно до проектної документації та в обумовлений цим Договором термін, а Замовник зі свого боку зобов'язався прийняти закінчений ремонтом об'єкт та сплатити вартість виконаних робіт.

Відповідно до п.1.2. Договору обсяг і зміст робіт та інші вимоги, що ставляться до робіт, що є предметом Договору, визначаються в технічному завданні на підставі проектної документації, а ціна робіт визначається кошторисом - договірною ціною Підрядника, складеною та уточненою Підрядником за результатами закупівлі.

Пунктом 3.1. Договору обумовлено, що ціна цього Договору - кошторис підрядних робіт, виконання яких доручається Підряднику становить 140 800 000,00 грн., в тому числі ПДВ 23 466 666,67 грн.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що договірна ціна робіт є динамічною, визначена в поточних цінах згідно СОУ 42.1-37641918-050:2012 "Порядок визначення вартості капітального та поточного ремонтів автомобільних доріг загального користування (державного та місцевого значення) з урахуванням ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва" і може уточнюватися у порядку, передбаченому пунктами 6.3.2.3 та 6.3.6 ДСТУ БД.1.1-1:2013, з урахуванням вимог ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно із пунктом 4.4. Договору, замовник здійснює платежі за фактично виконані роботи за рахунок бюджетних коштів у порядку, встановленому бюджетним законодавством та вимогами казначейського обслуговування бюджету за видатками в міру надходження зазначених коштів фінансування на казначейський рахунок Замовника та на підставі рахунку-фактури Підрядника з доданими до нього наступними документами: - акт приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма №КБ-2в - додаток "Т" ДСТУ Б Д.1.1-1:2013), підписаного уповноваженими представниками обох сторін; - довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма №КБ-3 - додаток "У" ДСТУ Б Д.1.1-1:2013), підписаної уповноваженими представниками обох сторін.

Пунктом 6.2. Договору встановлені права Замовника, серед яких затримувати приймання робіт, які виконані з порушенням будівельних норм і правил, проектних рішень до усунення Підрядником виявлених порушень та відмовитись від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх використання відповідно до мети, зазначеної у Договорі, та не можуть бути усунені Підрядником, або третьою особою; вимагати виправлення виявлених в процесі перевірок і випробувань неякісних робіт (брак), а неякісних матеріалів - заміні за рахунок Підрядника в строки, встановлені протоколами (актами). У разі невиконання цих вимог Підрядником у встановлені протоколами (актами) строки Замовник може залучити для виправлення неякісно виконаних робіт іншого виконавця. Компенсація витрат здійснюється за рахунок Підрядника, зокрема шляхом утримання Замовником відповідних сум при розрахунках з Підрядником за виконані роботи; видавати при виявленні невідповідності виконаних Підрядником робіт, відповідне розпорядження про усунення браку або припинення робіт, яке є обов'язкове для виконання Підрядником.

Відповідач вказує, що екземпляр первинних документів, якими підтверджено придбання використовуваних матеріалів або роботу машин та механізмів надавалися замовникові одразу в ході виконання робіт, безпосередньо після придбання матеріалів чи роботи техніки. Під час прийняття робіт у грудні 2017 року, замовником враховувались надані підприємством первинні документи, які вже знаходились в його розпорядженні.

На виконання умов договору, відповідачем виконані роботи згідно умов договору, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт №1 /116 за грудень 2017 від 05.12.2017, №1-01 за грудень 2017 від 05.12.2017, №1 за грудень 2017 від 05.12.2017, №04/2 за грудень 2017 від 26.12.2017, №04/1 за грудень 2017 від 26.12.2017, №04/7 від 26.12.2017, №04/5 за грудень 2017 від 26.12.2017.

У звязку з відсутністю у позивача будь-яких заперечень чи зауважень до виконаної відповідачем роботи, позивачем на підставі актів виконаних робіт здійснено повний розрахунок з відповідачем в порядку та розмірі визначеному договором.

Водночас, позивач вказує на те, що Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області проведено планову виїздну ревізію фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Полтавській області за період з 01.0.2015 по завершений період 2018 року, якою встановлено порушення, що відображені в акті ревізії від 21.06.2018 №05-22/25.

Так, у ході зустрічної звірки, вибірковим дослідженням питання відповідності та наявності використаних будівельних матеріалів та виробів згідно даних бухгалтерського обліку та наданих до проведення зустрічної звірки первинних облікових документів (видаткових накладних на придбання будівельних матеріалів або виробів) ПП "Будгарант-7", у співставленні з даними, включеними до актів приймання виконаних будівельних робіт ф.КБ-2в та підсумкових відомостей до них складених по виконаним ремонтно-будівельним роботам на замовлення Служби автомобільних доріг у Полтавській області за ревізійний період встановлено включення до вказаних актів ф.КБ-2в кількості та вартості будівельних матеріалів, придбання яких документально не підтверджено видатковими накладними та відсутніх в бухгалтерському обліку ПП "Будгарант-7". Документально не підтверджена вартість використаних будівельних матеріалів та виробів включених ПП "Будгарант-7" до актів приймання виконаних будівельних робіт ф.КБ-2в по виконаним ремонтно-будівельним роботам на замовлення Служби автомобільних доріг у Полтавській області за ревізійний період складає 806 405,97 грн. Вартість витрат на роботу будівельних машин та механізмів включених ПП "Будгарант-7" до актів приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в по виконаним ремонтно-будівельним роботам за ревізійний період не підтверджена документально на суму 77 458,76 грн.

Вказане, на думку позивача, свідчить про недотримання ПП "Будгарант-7" вимог п.п.6.3.3, 6.3.6, 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, пп.6.2.1, 6.2.1.1 ДСТУ Б Д.1.1-2:2013, а також п.6 П (с)БО-16, оскільки останнім безпідставно і необгрунтовано влючено до актів ф.КБ-2в документально непідтверджені витрати, що призвело до завищення вартості робіт по Договору про закупівлю робіт №116-01-17 від 24.05.2017, у звязку з чим позивачу завдано матеріальні збитки на загальну суму 883 864,73 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 181 ГК України, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно до ч. 7 ст. 179 ГПК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів

Частиною 1 ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами ч. 1 ст. 843, ст. 844 ЦК України у договорі підряду встановлюється ціна роботи або спосіб її визначення, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Частиною 2 статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У відповідності до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно положень статті 224 ГК України, які узгоджуються з положеннями статті 623 ЦК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

У господарських правовідносинах під збитками розуміються витрати, зроблені уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які уповноважена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (частина 2 статті 224 ГК України).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство, як правило, виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 614 та 1166 ЦК України).

Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності порушення відповідача покладено на позивача, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками.

Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. При цьому такий зв'язок між порушенням та збитками має бути прямим та безпосереднім.

Між тим, позивачем не доведено, наявності у діях відповідача всіх необхідних елементів складу правопорушення. Зокрема, чи є поведінка відповідача протиправною, з урахуванням того, що ціна робіт погоджена сторонами у договорі, а акти приймання-передачі робіт підписані сторонами без зауважень та ін.

Крім того, суд зазначає, що акт ревізії від 21.06.2018 №05-22/25 не є належним, допустимим та достатнім доказом в розумінні ст. 76, 77, 79 ГПК України здійснення завищення вартості робіт, оскільки акти ревізії та документальних перевірок не мають обов'язкового характеру та не можуть оспорюватися в суді. Акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Вказаний акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлення контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. За умови існування між сторонами по справі договірних правовідносин, посилання на висновки перевірки органом державної влади фінансово-господарської діяльності, як на підставу позовних вимог, є неправомірним, оскільки виявлені контролюючим органом правопорушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору та не можуть їх змінювати.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.01.2013р. у справі №5006/18/13/2012 та від 10.09.2013 у справі №21-237а13.

Крім того, акт ревізії не може встановлювати обов'язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу ст.19 ГК України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарської діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

З матеріалів справи вбачається що ціна вартості робіт була повністю узгоджена сторонами договору, виконані роботи були прийняті позивачем без зауважень та заперечень, шляхом підписання актів форми №КБ-2в, роботи оплачені у повному обсязі, що в свою чергу виключає порушення відповідачем умов договору та можливість завдання позивачу збитків в якості завищення вартості робіт.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

Згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини зокрема згідно Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Заява № 63566/00) п.1 статті 6 Конвенції зобовязує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обовязку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обовязок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23).

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що позовні вимоги не підтверджені поданими доказами, спростовуються матеріалами справи, а відтак позов не підлягає задоволенню.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст. 129 ГПК України, відповідно до якої, у разі відмови у задоволенні позовних вимог судові витрати покладаються на позивача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 13-15, 41- 46, 74, 75, 76, 77, 80, 86, 129, 207, 233, 237-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення через господарський суд Харківської області (п. 17.5 Перехідних положень до Господарського процесуального кодексу України).

Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: http://www.court.gov.ua.

Повне рішення складено 25.02.2019 р.

Суддя С.Ч. Жельне