Рішення № 80051242, 19.02.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2019м. ДніпроСправа № 904/92/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є., за участю секретаря судового засідання Гаркуші К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення неустойки, інфляційних втрат та 3% річних у сумі 125 548,38 грн за договором №4847/1617-БО-5/ПТ постачання природного газу від 31.10.2016

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Гаркуша К.О.

Представники:

від позивача Остапенко В.М., договір №14/4281/17 від 30.08.2017

від відповідача Демченко А.Г., довіреність №9 від 24.01.2019

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (надалі - відповідач) про стягнення 97 954,98 грн пені, 13 599,84 грн інфляційних втрат та 13 993,56 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строків оплати за природний газ, поставлений в жовтні, листопаді, грудні 2016 року та березні 2017 року за договором №4847/1617-БО-5/ПТ постачання природного газу від 31.10.2016.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 29.01.2019.

У судовому засідання 29.01.2019 представник відповідача надав відзив на позовну заяву про стягнення неустойки, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за неналежне виконання грошових зобов'язань, в якому просив зменшити заявлену до стягнення суму пені до 50%. При цьому відповідач просив врахувати, що споживання газу за договором №4847/1617-БО-5ПТ постачання природного газу від 31.10.2016 здійснювалось виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними організаціями/установами. У зв'язку з тим, що споживачі мають заборгованість за спожиті послуги теплопостачання перед КПТМ "Криворіжтепломережа", підприємство не змогло розрахуватися з позивачем в повному обсязі.

Відповідач також просив взяти до уваги те, що станом на 01.07.2018 дебіторська заборгованість КПТМ "Криворіжтепломережа" становить 632 600 600 грн, у томі числі: населення - 357 435 600 грн; бюджетні організації - 854 800 грн; госпрозрахункові підприємства - 72 065 800 грн. З метою примусового стягнення заборгованості відповідачем лише з 01.12.2018 по 31.12.2018 подано до районних судів м. Кривого Рогу позовних заяв на суму 3 577 417,80 грн, до господарських судів за аналогічний період подано позовних заяв на суму 115 374,82 грн. У відділах примусового виконання перебувають виконавчі документи на загальну суму 20 554 259,72 грн про стягнення заборгованості з фізичних осіб, а також з юридичних осіб. Крім того, відповідач просив суд врахувати на майновий стан КПТМ "Криворіжтепломережа", який відображено в звіті про фінансові результати підприємства за 9 місяців 2018 року.

В судовому засіданні 29.01.2019 оголошено перерву до 19.02.2019 на підставі ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

07.02.2019 позивач через канцелярію суду подав відповідь на відзив, в якій просив суд при розгляді питання про зменшення пені врахувати такі обставини.

Відповідно до консолідованого звіту про фінансовий стан позивача за кінець 2017 року торгова дебіторська заборгованість (основний вид діяльності підприємства є продаж газу) становила 58 988 000 грн і має тенденцію до зростання - у 2016 році становила 49 209 000 грн. Торгова кредиторська заборгованість у 2017 році становила 8 137 000 грн, відстрочені податкові зобов'язання складають 67 304 000 грн. Розмір короткострокових позик складає 44 579 000 грн, довгострокових - 14 736 000 грн. На думку позивача, наведені дані свідчать про значний обсяг несплаченої заборгованості підприємств, нестачу коштів для здійснення поточної діяльності позивача, у тому числі для забезпечення підприємств необхідним обсягом природного газу протягом опалювального сезону 2017/2018 років.

Позивач також зазначив, що ПАТ "НАК "Нафтогаз України" як підприємство державного сектору економіки є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки, суспільства і безпеки держави. Відсутність можливості вчасно розраховуватись за природний газ і, як наслідок, відсутність можливості вчасно надати послуги з постачання природного газу, спричинить значні соціально та економічно негативні наслідки для всієї країни.

18.02.2019 відповідач подав через канцелярію суду заперечення на відповідь на відзив у справі № 904/92/19, в яких він зазначив, що надання комунальних послуг та послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюється безперервно, при цьому виконавець комунальної послуги зобов'язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність та відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством і не може відмовитися в односторонньому порядку від надання послуг з опалення та постачання гарячої води споживачам послуг.

Відповідач також просив врахувати те, що він не є кінцевим споживачем послуги, взяти до уваги оплату основної частини боргу в повному обсязі; докази проведення постійної претензійної роботи та майновий стан відповідача відносно дебіторської заборгованості.

19.02.2019 в судове засідання з'явились представники позивача і відповідача.

Представник ПАТ "НАК "Нафтогаз України" підтримав заявлені позовні вимоги і просив їх задовольнити повністю. Представник позивача заперечив проти зменшення заявленої до стягнення суми пені на підставі ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України, зазначивши, що несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на позивача державою обов'язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу.

Представник відповідача в судовому засіданні просив зменшити суму заявленої позивачем суми пені до 50%, посилаючись на те, що споживання газу за договором №4847/1617-БО-5ПТ постачання природного газу від 31.10.2016 здійснювалось виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними організаціями/установами; КПТМ "Криворіжтепломережа" не є фактичним споживачем природного газу; заборгованість за спожиту теплову енергію виникла в зв'язку з нездійсненням оплати саме споживачами; відповідачем постійно проводяться дії, спрямовані на погашення дебіторської та кредиторської заборгованості; позивачем не надано доказів того, що саме з вини відповідача ПАТ "НАК "Нафтогаз України" зазнав збиток.

У судовому засіданні 19.02.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

31.10.2016 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач, постачальник) і Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - відповідач, споживач) уклали договір №4847/1617-БО-5/ПТ постачання природного газу (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язався поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов'язався оплатити його на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.2. Договору природний газ, що постачається за договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями.

За цим договором постачається імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00), ввезений Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну територію України (п. 1.3. Договору).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року (включно) природний газ обсягом до 2 370,0 тис. куб. метрів, у тому числі за місяцями. жовтень - 100,0 тис. куб. метрів; листопад - 400,0 тис. куб. метрів; грудень - 500,0 тис. куб. метрів; IV квартал 2016 року - 1000,0 тис. куб. метрів; січень - 510,0 тис. куб. метрів; лютий - 460,0 тис. куб. метрів; березень - 400,0 тис. куб. метрів; I квартал 2017 року - 1 370,0 тис. куб. метрів.

Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2016 року до 31 березня 2017 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

31.10.2016 сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору (арк.с. 24), в п. 1 якої пункт 5.2 статті 5 "Ціна газу" Договору викладено в такій редакції:

"5.2. Ціна за 1000 куб.м газу за цим договором з 01 листопада 2016 року становить 6 819,00 гривень, крім того податок на додану вартість (20%) - 1 363,80 грн. До сплати за 1000 куб. м природного газу з ПДВ - 8 182,80 грн".

В пункті 1 додаткової угоди № 2 до Договору від 22.11.2016 (арк.с. 25) сторони погодили викласти пункт 5.2 статті 5 "Ціна газу" Договору в такій редакції:

"5.2. Ціна за 1000 куб.м газу за цим договором з 01 грудня 2016 року становить 7 148,00 гривень, крім того податок на додану вартість (20%) - 1 429,60 грн. До сплати за 1000 куб. м природного газу з ПДВ - 8 577,60 грн".

Згідно з пунктами 1, 2 додаткової угоди № 3 до Договору (арк.с. 26) сторони домовились викласти пункти 5.1, 5.2 статті 5 "Ціна газу" Договору в такій редакції:

"5.1. Регульована ціна на природний газ (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до його вартості відповідно до Податкового кодексу України), який постачається за цим договором, визначається згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2015 року № 758.

5.2. Ціна за 1000 куб.м газу за цим договором з 23 грудня 2016 року становить 4 942,00 гривні, крім того податок на додану вартість (20%).. До сплати за 1000 куб. м природного газу з ПДВ - 5 930,40 грн".

Додатковою угодою № 4 від 23.01.2017 (арк.с. 27-28) сторони внесли зміни до Договору щодо його предмета, кількості та фізико-хімічних показників газу, порядку та умов передачі природного газу, прав та обов'язків сторін, положення розділу "Інші умови".

На виконання умов Договору позивач у жовтні, листопаді, грудні 2016 року і березні 2017 року передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 10 799 021,27 грн.

Факт поставки природного газу підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2016, 30.11.2016, 31.12.2016, 31.03.2017 (арк.с. 29-32) та не заперечується сторонами.

Таким чином, за умовами п. 6.1. Договору відповідач мав оплатити поставлений природний газ в жовтні 2016 року (1 511 093,11 грн) - в строк до 25.11.2016 включно; в листопаді 2016 року (4 066 180,61 грн) - в строк до 26.12.2016 включно (25.12.2016 - вихідний день, тому на підставі ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України днем закінчення строку оплати є перший за ним робочий день - 26.12.2016); в грудні 2016 року (3 773 140,60 грн) - в строк до 25.01.2017 включно, в березні 2017 року (1 448 606,95 грн) - в строк до 25.04.2017 включно.

Проте відповідач здійснив оплату за природний газ, поставлений в жовтні, листопаді і грудні 2016 року, з порушенням строку, встановленого п.6.1. Договору, що підтверджується сальдо і випискою по операціям по підприємству відповідача (арк.с. 33-44), а саме:

- за жовтень 2016 року: 18.01.2017 - 1 511 093,11 грн;

- за листопад 2016 року: 18.01.2017 - 3 713 679,31 грн; 19.01.2017 - 263 588,87 грн; 20.01.2017 - 88 912,43 грн;

- за грудень 2016 року: часткову оплату в сумі 3 299 198,06 грн здійснено у встановлений пунктом 6.1. Договору строк; залишок боргу в сумі 473 942,54 грн сплачено відповідачем 27.01.2017, тобто з порушенням строку.

При цьому судом, оплата поставленого природного газу, поставленого в березні 2017 року, в загальній сумі 1 448 606,95 грн була здійснена 27.01.2017 (в сумі 1 212 949,63 грн) і 21.02.2017 (в сумі 235 657,32 грн). Отже, прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати природного газу, поставленого в березні 2017 року, відсутнє.

В силу статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору.

У відповідності до вимог статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статті Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Згідно з ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 13 599,84 грн за загальний період прострочення з грудня 2016 року по січень 2017 року включно та 3% річних в сумі 13 993,56 грн за загальний період прострочення з 26.11.2016 по 26.01.2017.

Враховуючи, що позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що відповідачем допущено порушення строків оплати за природний газ, поставлений в жовтні, листопаді, грудні 2016 року, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд вважає, що розрахунок здійснений правильно, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, а саме: стягненню підлягають інфляційні втрати в сумі 13 599,84 грн та 3% річних в сумі 13 993,56 грн.

Відповідно до п. 8.2. Договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. цього договору він зобов'язується виплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

За розрахунком позивача розмір пені за порушення строків оплати природного газу, поставленого в жовтні, листопаді, грудні 2016, березні 2017 року, за загальний період прострочення з 26.11.2016 по 26.01.2017 становить 97 954,98 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

В силу п. 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Господарським судом встановлено, що зобов'язання з оплати поставленого природного газу відповідачем виконано з порушенням п. 6.1. Договору.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що розрахунок пені здійснений правильно, а відтак позовні вимоги про стягнення пені в сумі 97 954,98 грн є обґрунтованими.

В той же час, у відзиві на позовну заяву і запереченнях на відповідь на відзив позивач просив суд зменшити розмір пені до 50% з посиланням на ст. 233 Господарського кодексу України. В обґрунтування клопотання КПТМ "Криворіжтепломережа" просило звернути увагу на те, що споживання газу за договором №4847/1617-БО-5/ПТ постачання природного газу від 31.10.2016 здійснювалось виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними організаціями/установами. Відповідач також просив врахувати те, що він не є кінцевим споживачем послуги, взяти до уваги оплату основної частини боргу в повному обсязі; докази проведення постійної претензійної роботи та майновий стан відповідача відносно дебіторської заборгованості.

На підтвердження викладених обставин відповідач надав суду інформацію про фінансові результати і дебіторську заборгованість КПТМ "Криворіжтепломережа" станом на 01 липня 2018 року; інформацію про проведену претензійно-позовну роботу юридичним відділом підприємства по юридичним особам за період з 01.12.2018 по 31.12.2018; інформацію про проведену претензійно-позовну роботу юридичним відділом підприємства по населенню за період з 01.12.2018 по 31.12.2018; інформацію по виконавчим документам, пред'явленим на виконання до ВДВС та УДКСУ за період з 01.12.2018 по 31.12.2018 по юридичним особам; копію звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2018 року (арк.с. 70-74).

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Розглядаючи питання про зменшення розміру заявленої до стягнення пені, суд виходить з загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, і враховує, що неустойка як засіб розумного стимулювання виконання основного грошового зобов'язання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Як встановлено судом, відповідач сплатив суму основного боргу повністю, при цьому прострочення виконання зобов'язання з оплати поставленого природного газу за Договором має незначний строк. Окрім пені, позивачем нараховано суми інфляційних втрат і 3% річних, які в повній мірі компенсують знецінення несплачених вчасно відповідачем грошових коштів за поставлений природний газ. Суд також враховує, що в даному випадку сплата пені в заявленому до стягнення розмірі зачіпає майнові інтереси не лише відповідача, а й інші інтереси, зокрема можливість постачання теплової енергії бюджетним установам, організаціям.

Водночас суд зазначає, що порушення з боку відповідача не завдало збитків позивачу (іншого позивачем суду не доведено), а відтак з огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається відповідач, заслуговують на увагу та є обґрунтованими, проте з метою дотримання балансу інтересів сторін, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені на 50% від заявленої до стягнення суми (97 954,98 грн), що становить 48 977,49 грн

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, провулок Дежньова, будинок 9, код ЄДРПОУ 03342184) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6, ЄДРПОУ 20077720) 13 993,56 (тринадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто три гривні 56 копійок) 3% річних; 13 599,84 грн (тринадцять тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 84 копійки) інфляційних втрат; 48 977,49 грн (сорок вісім тисяч дев'ятсот сімдесят сім гривень 49 копійок) пені; 1 883,23 грн (одна тисяча вісімсот вісімдесят три гривні 23 копійки) судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.02.2019.

Суддя А.Є. Соловйова