Ухвала суду № 80051060, 25.02.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

25.02.2019м. ДніпроСправа№ 904/601/19

Суддя Ніколенко М.О. , розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гінза", м. Дніпро

до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, визнання незаконними та нечинними пунктів правил

ВСТАНОВИВ:

На адресу Господарського суду Дніпропетровської області, 19.02.2019 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Гінза" до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про:

1. визнання незаконною бездіяльності відповідача щодо не приведення рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 19.02.2015 № 129 про затвердження Правил приймання та скиду стічних вод підприємства у систему каналізації міста Дніпра у відповідності до вимог чинного законодавства;

2. зобов'язання відповідача привести рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 19.02.2015 № 129 про затвердження Правил приймання та скиду стічних вод підприємства у систему каналізації міста Дніпра у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення";

3. визнання незаконними та нечинними пунктів Правил приймання та скиду стічних вод підприємства у систему каналізації міста Дніпра, затверджених рішенням Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 19.02.2015 № 129:

- п. 2.4.1. - в частині посилань на Правила №37;

- п. 3.3. - у повному обсязі;

- п. 5.1. - в частині посилань на Правила №37;

- п. 6.5. - в частині вимоги про надання КП "Дніпроводоканал" ДМР паспорту водокористувача (підприємства) та субабонентів (у разі їх наявності) для укладення договору;

- п. 6.6. - у повному обсязі;

- розділу 8 - у повному обсязі;

- додатку № 1 - у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).

При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Так, в силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Статтею 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд. Систему судоустрою складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) Верховний Суд.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.

В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб'єктний склад правовідносин і характер діяльності суб'єктів (характер спірного правовідношення).

Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством.

Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб'єктної юрисдикції справ відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.

В свою чергу, у даній справі основні доводи позивача ґрунтуються на протиправності бездіяльності Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, як суб'єкта, наділеного владними функціями, які полягають у не приведенні рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 19.02.2015 № 129 про затвердження Правил приймання та скиду стічних вод підприємства у систему каналізації міста Дніпра у відповідності до вимог чинного законодавства.

Тобто, як вбачається зі змісту позовних вимог, між позивачем та відповідачем відсутній спір про право. Натомість позивач просить розглянути спір про законність або протиправність бездіяльності Виконавчого комітету Дніпровської міської ради під час виконання ним своїх владних повноважень та адміністративних функцій.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Згідно ч. 6 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Оскільки, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Дніпровської міської ради під час виконання ним своїх владних повноважень та адміністративних функцій, то цей спір виник з публічно-правових відносин, а тому він відноситься до юрисдикції адміністративного суду.

Крім того слід зазначити, що, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити найменування суду першої інстанції, до якого подається заява.

У даній позовній заяві самим позивачем зазначено найменування суду першої інстанції, до якого подається заява, - Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Частиною 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається, зокрема, на норми Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", Закону України "Про місцеве самоврядування".

За таких обставин, у відкритті провадження у справі слід відмовити, на підставі п. 1 ч. 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 175, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У прийнятті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Гінза" до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, визнання незаконними та нечинними пунктів правил - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 25.02.2019 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Додаток (на адресу позивача):

- позовна заява № б/н від 14/02/2019 з додатками, в т.ч. оригінал банківської квитанції №0.0.1265232834.1 від 12/02.2019 про сплату судового збору, два оригінали поштових чеків та два оригінали описів вкладення у цінний лист від 14.02.2019; конверт.

Суддя М.О. Ніколенко