Ухвала суду № 80046406, 22.02.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/3250/19

н/п 2/766/5988/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2019 року м. Херсон

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Ус О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Данон Дніпро" про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Данон Дніпро" про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, встановлено, що заява підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства, але подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.

Позивачем не виконані вимоги ч.3 ст. 175 ЦПК України щодо позовної заяви, а саме:

п.7 – не вказано чи вживалися заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви;

п. 9 – не вказаний попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем судовий збір не сплачено, однак, вказав, що звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

З огляду на вказане, суд вважає необхідним зазначити.

Вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розумінні пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній до 1 вересня 2015 року) є «іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин», тому починаючи з 1 вересня 2015 року не належить до вимог про стягнення заробітної плати, за пред'явлення яких до роботодавця працівники-позивачі звільнені від сплати судового збору.

Стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 Кодексу законів про працю України, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій). Вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі – у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Висновок стосовно застосування приписів пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» при вирішенні спору про стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, викладений у постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 226/168/15-ц (провадження № 61121цс16), рішенні ОСОБА_2 Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16.

Відповідно до п.1.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції від 01.01.2019 р.) судовий збір за подачу позову майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір за подання позову повинен становити 768,40 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду уточненої позовної заяви з приведенням її у відповідність до вимог ст. 175 ЦПК України (відповідно до кількості сторін у справі), сплати судового збору в розмірі 768,40 грн.

На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України вищевказана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення вищевказаних недоліків з роз’ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін вищевказана позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.

Керуючись ст.ст. 175, 176, 177, 185 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Данон Дніпро" про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу.

Надати позивачу строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз’яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява вважатиметься не поданою та буде повернута.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Херсонський міський суд Херсонської області.

СуддяОСОБА_3