Рішення № 80042747, 18.02.2019, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Провадження № 2/702/48/19 Справа № 702/980/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Діденко Т.І., з участю: секретаря - Прилуцької О.І., представника позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дружину,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на дружину.

Підставами своїх вимог вважає те, що 15.07.2017 вона з відповідачем вперше зареєстрували шлюб, про що виконавчим комітетом Цибулівської селищної ради Монастирищенського району Черкаської області зроблено відповідний актовий запис за № 10, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії І-СР №141208 від 15.07.2017.

Від даного шлюбу є неповнолітня дитина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-СР № 250378, яке видане 12.12.2017 Цибулівською селищною радою Монастирищенського району Черкаської області, де в графі «батько» записано – ОСОБА_2 (а.с.6).

Дочка ОСОБА_5 проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Цибулівської селищної ради за № 2217 від 04.12.2018 (а.с.7).

На підставі судового наказу Монастирищенського районного суду Черкаської області від 06.04.2018 з відповідача на утримання дочки стягуються аліменти в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.8).

Крім соціальної допомоги при народженні дитини та аліментів на дитину інших доходів позивач не отримує.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку в розмірі 1500 грн.

Позивач ОСОБА_3 позов підтримала повністю, просить його задоволити, справу розглядати у її відсутність, про що подала письмову заяву від 21.01.2019.

Представник позивача ОСОБА_1 подав заперечення на відзив, в якому вказав, що вважає абсолютно безвідповідальною позицію відповідача про невизнання ним позову та про відмову в задоволенні позову, яку відповідач висловив у відзиві на позов. Після реєстрації шлюбу до дня народження дитини ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище Панібратська) практично постійно перебувала на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я. Зокрема, в Монастирищенській районній лікарні, Уманській міській лікарні, Інституті педіатрії акушерства та гінекології НАМИ України, проходила численні обстеження в «Національному інституті серцево-судинної хірургії ім.М.М. Амосова НАМИ України». Дійсно в ті періоди часу, коли вона перебувала на стаціонарному лікуванні в медичних закладах фактично подружжя не проживали спільно, але не через примхи дружини, а через об'єктивні життєві обставини - її стан здоров'я.

30.11.2017 в сім'ї ОСОБА_3 народилася дочка, а в середині грудня 2017 року відповідач покинув ОСОБА_3 з дочкою та став проживати однією сім'єю з іншою?жінкою в смт.Цибулів. Спроб налагодити відносини з позивачкою з боку відповідача не було.

Крім аліментів в розмірі 800 грн. відповідач іншої допомоги не надає. Дочка часто хворіє. Позивач та її батьки докладають максимум зусиль для забезпечення дитини всім необхідним. В даний час позивач не може забезпечити своє матеріальне становище, так як весь час має піклуватися та доглядати дитину.

Відповідач вказав, що він навчається в Монастирищенському професійному ліцеї, його дохід складає дохід в розмірі 490 грн. в місяць (стипендія). Позивачеві достеменно відомо, що відповідач восени 2018 року до початку грудня 2018 року перебував на заробітках за межами України. Представник позивача вважає, що відповідач намагається ввести суд в оману щодо розміру свого доходу з метою уникнення стягнення аліментів. Відповідач має й інші види доходу. Згідно даних паспорту для виїзду за кордон відповідач три місяці перебував в Польщі, Республіці Білорусь, в республіках Прибалтики. Кошти, які зі слів відповідача йому дали батьки на поїздку, також є його доходами. Ці поїздки відповідача також спростовують те, що крім стипендії відповідач не має інших доходів, оскільки подорожувати країнами Євросоюзу без коштів нереально. Представник позивача позов підтримує повністю, просить його задоволити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 позову не визнав і показав, що навчається на індивідуальній формі навчання в Монастирищенському професійному ліцеї, його дохід складає стипендія 490 грн., він фактично перебуває на утриманні батьків, у другій половину дня шукає підробітки. Під час опалювального сезону 2017-2018 років працював кочегаром в амбулаторії, в даний час неофіційно працює різноробочим у приватного підприємця на базі «Піраміда». За кордон їздив відпочивати, на поїздку гроші дали батьки, щоб відпочив, витратив біля 7000 грн. Останні 9 місяців з позивачем і з дитиною взагалі не спілкується. Відповідач подав до суду відзив від 21.01.2019, згідно якого позову не визнав, вважає його необгрунтованим, безпідставним. 15.07.2017 він з позивачем зареєстрували шлюб. Після укладення шлюбу його дружина відмовилась від спільного проживання та ведення спільного побуту. 30.11.2017 народилась дочка ОСОБА_4. Поведінка дружини, не зважаючи на народження дитини та на його численні спроби налагодити відносини не змінилась. Більше того, факт народження сприяв її активізації до ще більшого його приниження, приниження його почуттів, бо тепер він мав випрошувати її дозволу бачити дитину.

Сім’ї в розумінні ч. 2 ст. 3 СК України в них не склалося, оскільки позивачка вважає, що він як чоловік ніяких прав не має, а має виключно обов'язки, звичайно ж виключно матеріальні та тільки перед нею.

Позивач 06.12.2018 подала до суду позовну заяву про розірвання шлюбу, відповідач просить суд врахувати коротку тривалість шлюбу.

Що стосується позовних вимог про сплату ним аліментів на утримання позивача, то за правилами частини першої статті 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

В такому разі при визначенні розміру аліментів суд також враховує обставини, передбачені ст. 182 СК України. При цьому у відповідності до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує у тому числі стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; інші обставини, що мають істотне значення.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 84 СК України право на утримання має дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, але за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Починаючи з 11.10.2017 він працював на посаді опалювача міської амбулаторії смт. Цибулів. 11.04.2018 його звільнили у зв’язку із закінченням строку трудового договору.Враховуючи те, що в їхньому селищі та сусідніх селах складно знайти роботу був змушений звернутись за допомогою до центру зайнятості.

У період з 23.04.2018 року по 13.09.2018 року був зареєстрований як безробітний в Монастирищенській районній філії Черкаського обласного центру зайнятості. Дані факти підтверджуються копією сторінок трудової книжки та довідкою від 16.01.2019, виданою Монастирищенською районною філією Державного центру зайнятості, та отриманих відомостей від 18.01.2019 № 14616 з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів за період з 01.10.2017 по 30.06.2018. З вересня місяця 2018 року і на даний час він студент денної форми навчання Монастирищенського професійного ліцею, що підтведжене довідкою ДНЗ «Монастирищенський ПЛ» № 01-44 від 21.01.2019.

Згідно довідки ДНЗ «Монастирищенський ПЛ» № 01-45 від 21.01.2019 його дохід - це стипендія в розмірі 490, 00 грн. на місяць. Він живе з батьками. Фактично знаходиться на їх утриманні. Шукає підробіток на другу половину дня.

Регулярно згідно з судовим наказом Монастирищенського районного суду Черкаської області від 06.04.2018 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, щомісячно сплачує аліменти на дочку у розмірі 800 гривень. У нього відсутня можливість надавати матеріальну допомогу, а саме сплачувати аліменти на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку в сумі 1500,00 гривень, оскільки він не працює, на даний час навчається, сплачує аліменти на малолітню дитину в розмірі 800 гривень, а його дохід - це стипендія в розмірі 490, 00 гривень .

Сума зазначена позивачем необгрунтована, вона завдасть шкоди відповідачу, вона не співрозмірна з його доходом,томупросить суд врахувати ще й такі обставини:

стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно зі становищем одержувача аліментів;

відсутність об'єктивної змоги надавати матеріальну допомогу на утримання.

Керуючись ст. ст. 76, 80, 84, Сімейного кодексу України, ст. ст. 178, 259, 263-268 ЦПК України, відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Дослідивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частово.

Згідно ст. 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка підчас вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання має вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Сімейним законодавством передбачено право дружини матері на утримання чоловіком батьком до досягнення дитиною трирічного віку, незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині матері незалежно від цієї обставини.

Згідно трудової книжки відповідача ОД № 197312 та довідки Монастирищенської районної філії Державного центру зайнятості від 16.01.2019 відповідач з 16.04.2018 до 14.09.2018 був зареєстрований як безробітний і отримував дохід від 1439 до 1491 грн. щомісячно.

Згідно довідок № 01-44 та № 01-45 від 21.01.2019 «Монастирищенського професійного ліцею» відповідач навчається в ліцеї з 01.09.2018 до 30.06.2021, стипендія 490 грн.

Згідно листа № 7125-87/7125.3-19 від 05.02.2019 Монастирищенського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Черкаській області ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2, документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії № 458479, виданий 30.03.2018 Монастирищенським РС УДМС України в Черкаській області.

Згідно даних паспорта громадянина України для виїзду за кордон відповідач з 17.09.2018 до 01.12.2018 перебував в Польщі, 01.12.2018 до 02.12.2018 – в Республіці Білорусь.

Судом встановлено, що матеріальну допомогу на утримання непрацездатної дружини, яка здійснює догляд за малолітньою дитиною та не працює, відповідач не надає. Доходів позивача не достатньо для самостійного утримання дитини, оскільки позивач на даний час не працює.

Позивач у відзиві на позов вказав, що його дохід складає стипендія в сумі 490 грн., яку він отримуєв професійному ліцею. Відповідно, не має можливості надавати допомогу позивачеві, сам перебуває на утриманні своїх батьків. Дані обставини спростовуються тим, що відповідач вказав в тексті відзиву, що він працював на посаді опалювача міської амбулаторії смт. Цибулів. В другій половині дня шукає підробітки. Під час розгляду справи показав, що він після навчання в ліцеї у приватного підприємця (база «Піраміда») виконує разові роботи і отримує оплату за фактично виконану роботу в день її виконання, офіційно трудові відносини з підприємцем не оформлені. Відсутність можливості надавати матеріальну допомогу позивачеві також спростовується поїздками відповідача в країни Євросоюзу.

Суд вважає, що тривалість шлюбу не може впливати на стягнення аліментів з батька дитини на утримання матері дитини до досягнення дитиною трьох років.

Суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково в сумі 800 грн., така сума буде реальною до виконання.

Керуючись ст.75, 84 Сімейного кодексу України; ст. 6, 12, 141, 263-265, 354, ст. 430 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, аліменти на утримання ОСОБА_3 у розмірі 800 грн. щомісячно, починаючи з 06.12.2018 року і до досягнення дочкою - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, віку трьох років.

В задоволенні решти позовних вимог позивачеві відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, судовий збір в сумі 704,80 грн. на рахунок: код ЄДРПОУ 37993783, отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, Стягувач:Державна судова адміністрація України, місце знаходження: вул.Липська, 18/5, м.Київ, 01601.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення протягом 30 днів з дня його проголошення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Монастирищенський районний суд.

Позивач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1, зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_4.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_2, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_6.

Повне рішення складене 22.02.2019.

Суддя Т.І. Діденко