Ухвала суду № 80042713, 11.02.2019, Лисянський районний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/939/18

Провадження № 2/700/99/19

11 лютого 2019 року смт.Лисянка

Лисянський районний суд Черкаської області в складі: головуючого-судді: Яценко Г.М., за участю секретаря судового засідання: Бондарчук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Лисянка, Черкаської області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти», про стягнення заборгованості по коштах,витрачених на відрядження,

установив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Дашуківські Бентоніти» про стягнення заборгованості по коштах,витрачених на відрядження.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він працював у ПАТ «Дашуківські бентоніти» з 16.08.1993 року по 31.07.2018 року. Позивач звільнений з роботи на підставі п.1 ст.36 КЗпП України, за угодою сторін. На день звільнення відповідачем нараховано, але не виплачена заборгованість по коштах що були витрачені на відрядження у сумі 1125 грн 00 коп. Відмову сплатити йому кошти, які слід було видати у день звільнення з роботи, відповідач обґрунтував відсутністю грошових коштів.

Відповідно до ст.121 КЗпП України, працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій, у зв'язку з службовим відрядженням.

Позивач, вважає дії відповідача незаконними та такими, що не відповідають вимогам ч.1 ст.47 та ч.1 ст.116 КзПП України.

Враховуючи вищенаведене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 1125 грн 00 коп витрачених на відрядження.

Позивач у судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує повністю, справу просив розглянути за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач - представник ПАТ «Дашуківські бентоніти» у судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою в якій просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги визнає.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до записів трудової книжки, ОСОБА_1 працював у ПАТ «Дашуківські бентоніти» з 16 серпня 1993 року по 31 липня 2018 року.

Станом на день звільнення, відповідачем нараховано, але не виплачена заборгованість по коштах що були втрачені на відрядження у сумі 1125 грн 00 коп.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту статті 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Діючим законодавствам передбачено, що підприємства, організації, установи незалежно від форми власності та видів діяльності можуть видавати своїм працівникам аванси під звіт для здійснення цими особами таких витрат, за якими явка прямих кредиторів у каси означених вище підприємств неможлива або має певні труднощі.

Підзвітні суми (аванси) видаються на витрати, пов'язані зі службовими відрядженнями, та на оперативні й адміністративно-господарські витрати підприємства. У визначені законодавцем строки підзвітна особа має подати керівнику підприємства звіт про використання отриманих як аванс коштів разом із документами, які підтверджують правильність указаних у звіті грошових платежів.

За визначенням пункту 1 розділу I Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. № 59 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 31.03.1998 р. за № 218/2658 (з подальшими змінами), далі - Інструкція № 59, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 121 Кодексу законів про працю України, працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженням; працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством; працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

Згідно з пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за наявності підтвердних документів відшкодовуються, зокрема, витрати на проїзд (у тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті); на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях; на побутові послуги, що включені до рахунків на оплату вартості проживання у місцях проживання (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10 відсотків сум добових витрат для держави, до якої відряджається працівник, визначених у додатку 1 до названої постанови, за всі дні проживання; на бронювання місць у готелях (мотелях) у розмірах не більш як 50 відсотків вартості місця за добу; на користування постільними речами в поїздах.

Аналогічні гарантії оплати праці закріплені й у пункті 13 розділу I, пункту 6 розділу II Інструкції № 59, а також роз'ясненнях, викладених у листі Міністерства соціальної політики України від 05.03.2012 р. № 204/13/184-12.

За викладених обставин, позовні вимоги щодо стягнення коштів, витрачених на відрядження у сумі 1125 грн 00 коп підлягають задоволенню.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати.

Враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню судовий збір за позов майнового характеру у розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 76, 81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-265, п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України, ст.115 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» про заборгованості по заробітній платі - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» (с. Дашуківка, Лисянського району, Черкаської області, код ЄДРПОУ 00223941) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код РКПП НОМЕР_1) заборгованість по коштах,витрачених на відрядження у сумі 1125(одна тисяча сто двадцять п»ять ) грн 00 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» (с. Дашуківка, Лисянського району, Черкаської області, код ЄДРПОУ 00223941) на користь держави судовий збір у сумі 704(сімсот чотирі) грн 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення до Апеляційного суду Черкаської області через Лисянський районний суд Черкаської області. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.М.Яценко