Ухвала суду № 80042684, 17.01.2019, Лисянський районний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/953/18

Провадження № 2/700/29/19

17 січня 2019 року смт.Лисянка

Лисянський районний суд Черкаської області в складі: головуючого-судді: Яценко Г.М., за участю секретаря судового засідання: Сіденко Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Лисянка, Черкаської області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №700/953/18 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти», про стягнення вихідної допомоги,

установив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Дашуківські Бентоніти» про стягнення вихідної.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 20.09.2018 року позивач звернувся до Лисянського районного суду Черкаської області із позовною заявою до ПАТ «Дашуківські бентоніти» про стягнення компенсації за невикористану відпустку, заборгованості по заробітній платі та компенсації середнього заробітку за час затримки заробітної плати та стягнення вихідної допомоги.

Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 11 жовтня 2018 року у справі №700/755/18 позов задоволено частково.

Судом було роз'яснено, що вимога позивача про стягнення з відповідача вихідної допомоги у сумі 24300 грн. не підлягають задоволенню, у зв'язку з недостатністю доказів.

На момент подання позовної заяви 20.09.2018 року у позивача не було можливості отримати необхідні докази, тому надає їх з даною позовною заявою.

Позивач працював у ПАТ «Дашуківські бентоніти» з 22 березня 2010 року по 31 липня 2018 року. Позивач звільнений з роботи на підставі ст.38 КЗпП України, за власним бажанням, внаслідок порушення підприємством законодавства про працю, а саме не виконанням роботодавцем умов колективного договору.

Колективний договір був прийнятий на конференції трудового колективу ПАТ «Дашуківські бентоніти» 01.03.2011 року, та зареєстрований у Лисянській районній державній адміністрації 23.03.2011 року розпорядження №73. Станом на 08.11.2018 року є чинним, оскільки у прикінцевих положеннях Колективного договору зазначено, що даний договір діє до укладання нового договору.

Відповідно до п.3.1.1 розділу 3 Колективного договору: « заробітна плата виплачується працівникам регулярно у робочі дні, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів».

Також згідно з п.4.1. розділу 4 Колективного договору: «працівникам надаються всі соціальні гарантії, пільги, компенсації у випадках та у порядку, передбачених чинним законодавством України. Правління підприємства гарантує виплату працівникам всіх мінімальних виплат, а саме: основної заробітної плати та інших виплат, обов'язковість яким встановлена чинним законодавством України.

Саме вищевказані пункти розділу 3 і розділу 4 Колективного договору було порушено роботодавцем, оскільки підприємством протягом кількох місяців не виплачувалася заробітна плата, що призвело до виникнення заборгованості.

Враховуючи вищенаведене, позивач просить стягнути з відповідача вихідну допомогу у сумі 24300 грн 00 коп.

Позивач у судове засідання не з'явилася, звернувся до суду з заявою в якій просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач - представник ПАТ «Дашуківські бентоніти» у судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою, в якій просить справу розглянути без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з такого.

20.09.2018 року позивач звернувся до Лисянського районного суду Черкаської області із позовною заявою до ПАТ «Дашуківські бентоніти» про стягнення компенсації за невикористану відпустку, заборгованості по заробітній платі та компенсації середнього заробітку за час затримки заробітної плати та стягнення вихідної допомоги.

Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 11 жовтня 2018 року справа №700/755/18 позов задоволено частково.

Судом було роз'яснено, що вимога позивача про стягнення з відповідача вихідної допомоги у сумі 24300 грн. не підлягають задоволенню у зв'язку з недостатністю доказів.

На момент подання позовної заяви 20.09.2018 року у позивача не було можливості отримати необхідні докази, тому надає їх з даною позовною заявою.

Позивач працював у ПАТ «Дашуківські бентоніти» з 22 березня 2010 року по 31 липня 2018 року. Позивач звільнений з роботи на підставі ст.38 КЗпП України, за власним бажанням, внаслідок порушення підприємством законодавства про працю, а саме не виконанням роботодавцем умов колективного договору.

Згідно ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 ( із змінами та доповненнями) затверджений Порядок обчислення середньої заробітної плати. Пунктом 2 вищевказаного Порядку передбачено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана відповідна виплата, якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Приписамист.47 КЗпП України, встановлений обов'язок для власника або уповноваженого ним органу в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Положеннями ст.117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно до ст.117 КЗпП України, у разі несплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки передбачені в ст.116цього кодексу при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу від 17.07.1997 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта вимогст.41 Конституції України, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно роз'яснень, викладених у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»,при визначенні розміру відшкодування за час затримки розрахунку судам необхідно врахувати розмір спірної суми, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, вини роботодавця у порушенні строків її виплати та інших конкретних обставин справи.

За викладених обставин, позовні вимоги щодо стягнення вихідної допомоги підлягають до задоволенню.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати.

Враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню судовий збір за позов майнового характеру у розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 76, 81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-265, п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України, ст.115 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» про стягнення вихідної допомоги - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» (с. Дашуківка, Лисянського району, Черкаської області, код ЄДРПОУ 00223941) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код РКПП НОМЕР_1) вихідну допомогу у сумі 24300(двадцять чотири тисячі триста ) грн 00 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» (с. Дашуківка, Лисянського району, Черкаської області, код ЄДРПОУ 00223941) на користь держави судовий збір у сумі 704(сімсот чотири) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення до Апеляційного суду Черкаської області через Лисянський районний суд Черкаської області. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.М. Яценко