Ухвала суду № 80040941, 20.02.2019, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/4012/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді Козирського Є.С.,

за участю секретаря Сірман Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в смт. Овідіополь заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Кириченко П.Л. по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Марін-Білдер», третя особа ОСОБА_2, про витребування у відповідача житлового будинку та земельної ділянки та зобов’язати компетентні установи зареєструвати право власності,-

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу «Марін-Білдер», третя особа ОСОБА_2, в якій просила суд витребувати у відповідача житловий будинок та земельну ділянку та зобов’язати компетентні установи зареєструвати право власності на будинок, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с.Лиманка, вул. Квіткова, 13.

18 лютого 2019 року, через канцелярію суду згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, надійшла заява від позивача ОСОБА_1 про відвід судді Кириченко П.Л. з підстав його заінтересованості та упередженості при розгляді вказаної справи, яка полягає в тому, що суддя, приймає участь у розгляді справи, де предметом позову є будинок що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с.Лиманка, вул. Квіткова, 13 ще з 2007 року. На думку позивача, ним неодноразово приймалися заочні та незаконні рішення, між тими самими сторонами, а саме ЖБК «Марін-Білдер» та ОСОБА_2, де об’єктами спорів були і інші будинки вказаного кооперативу. У 2009 році суддя Кириченко П.Л. ухвалив заочне рішення, яке на думку позивача було ухвалене таємно, без повідомлення про час, дату судового засідання представників ЖБК. Згідно даного рішення діти ОСОБА_2 отримали: син ОСОБА_3 право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с.Мізікевича, вул. Квіткова, 3 та донька ОСОБА_4 право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с.Мізікевича, вул. Олександрівська, буд 12, вказані будинки не належали на праві власності ОСОБА_2, вона не вступала у фактичне володіння цими об’єктами нерухомості, не реєструвала право власності на них. Також, суддя .ОСОБА_5 анулював позивачу право власності на будинок та земельну ділянку (Одеська область, Овідіопольський район, с.Мізікевича, вул. Квіткова, 3), справа № 509/5216/13-ц рішення від 15.09.2017 року, що може на даний час вплинути на законне та неупереджене рішення по справі № 509/4010/18. Також суддя затягує процес та не розглядає клопотання позивача, яке було подано ще 31.01.2019 року про забезпечення позову, на сьогоднішній день вказана заява не розглянута. При невжитті заходів забезпечення позову – спірне майно може бути не заковано реалізовано, та потягне за собою незворотні наслідки.

Разом з тим, позивач просить передати справу на розгляд іншому суду, оскільки суддя Кириченко П.Л. є головою Овідіопольського районного суду Одеської області, та може мати вплив на інших суддів цього суду.

Дослідивши матеріали справи та заяву про відвід судді, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В рішенні у справі «Михайлова проти України» від 6 березня 2018 року Європейський суд з прав людини визнав порушення, зокрема, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий судовий розгляд щодо вимоги безсторонності), прав позивача, тобто якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, факт якого не підтверджений документами по справі, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

Таким чином, незадоволення заяви позивача ОСОБА_1 про відвід може сприйматися ним як порушення його прав.

Разом з тим, в частині вимог щодо передачі справи на розгляд іншого суду, згідно ч.1 ст 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду; після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Із заяви позивача не вбачається законних та обґрунтованих підстав для задоволення вимоги щодо передачі справи для розгляду іншому суду.

З метою уникнення сумнів в упередженості та об'єктивності судді Кириченко П.Л., заяву про відвід слід задовольнити частково, а справу передати в канцелярію суду для визначення іншого судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 31,36,40 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Кириченко П.Л. по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Марін-Білдер», третя особа ОСОБА_2, про витребування у відповідача житлового будинку та земельної ділянки та зобов’язати компетентні установи зареєструвати право власності – задовольнити частково.

Справу передати до канцелярії суду для вирішення питання визначення судді, який буде розглядати справу, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.С. Козирський