Постанова № 8004073, 19.02.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-44965/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді –Клочка К.І.

при секретарі – Пехоті М.О.

за участю:

представника позивача –Роман А.І.,

представника відповідача –Дігтяр Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтавідо Закритого акціонерного товариства "Полтавська пересувна механізована колона №64"про стягнення фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

12 травня 2009 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві (надалі – позивач, ДПІ у м. Полтаві)звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства «Полтавська пересувна механізована колона №64» (надалі - відповідач)про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 939,00 грн, що застосовані до відповідача у зв’язку з порушенням вимог пунктів 2.11, 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 №637 (із змінами і доповненнями).

В ході судового розгляду позивач в порядку статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України зменшив розмір позовних вимог, просив стягнути суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1831,50 грн.

Представник позивача у судовому засіданні уточнені вимоги позовної заяви підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги позовної заяви не визнав, посилаючись на порушення позивачем строку застосування адміністративно-господарських санкцій.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, яке мається в матеріалах справи, 11.04.1994 виконавчим комітетом Полтавської міської ради Закрите акціонерне товариство «Полтавська пересувна механізована колона №64»зареєстроване як юридична особа.

Пунктом 2 частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 №509-XII встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Так, 11.12.2008 працівниками ДПІ у м. Полтаві проведено планову виїзну перевірку Закритого акціонерного товариства «Полтавська пересувна механізована колона №64»на предмет дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 по 30.06.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 30.06.2008.

В ході перевірки встановлено порушенням відповідачем вимог пунктів 2.11, 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 №637 (із змінами і доповненнями), що полягало у проведенні розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документу, встановленого законодавством зразка, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, а саме:

- 06.04.2007 –авансовий звіт б/н на суму 50,00 грн;

- 13.07.2007 –авансовий звіт б/н на суму 50,00 грн;

- 13.08.2007 –авансовий звіт б/н на суму 1757,50 грн;

- 04.03.2008 –авансовий звіт б/н на суму 28,00 грн;

- 21.05.2008 –авансовий звіт б/н на суму 30,00 грн;

- 03.06.2008 –авансовий звіт б/н на суму 31,00 грн;

- 05.06.2008 –авансовий звіт б/н на суму 18,50 грн.

За результатами перевірки складено акт №2493/23-6/01351285 від 11.12.2008.

Статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 №436/95 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами-громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, а саме за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів застосовується штраф у розмірі сплачених коштів. На підставі вищезазначеної норми 29.12.2008 позивачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0007582306/0, яким до відповідача застосовано суму штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1939,00 грн. Відповідач отримав зазначене рішення 13.01.2009.

Надаючи оцінку правомірності застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто з організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Виходячи із змісту частини першої статті 238 Господарського кодексу України, санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.

Частиною другою статті 238 Господарського кодексу України, передбачено, що види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються Господарським кодексом України, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені включно законами.

Відповідно до вимог статті 239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб’єктів господарювання адміністративно-господарські санкцій, зокрема: адміністративно-господарський штраф.

В розумінні статті 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф –це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмірі і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та відносини, в яких допущено правопорушення.

Таким чином, фінансові санкції, передбачені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 №436/95 належать до адміністративно-господарських санкцій, одним видом з яких є адміністративно-господарський штраф (статті 239, 241 Господарського кодексу України).

Фінансові санкції у вигляді штрафу, що були застосовані до Закритого акціонерного товариства «Полтавська пересувна механізована колона №64» відповідно до Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12 червня 1995 року №436/95 та постанови Правління Національного Банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»від 15 грудня 2004 №637 являють собою адміністративно-господарський штраф, передбачений Господарським кодексом України, оскільки дія зазначеного Кодексу розповсюджується і на відносини у сфері контролю обігу готівки.

Стаття 1 Господарського кодексу України встановлює, що Господарський кодекс України визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Частиною четвертою статті 3 Господарського кодексу України передбачено, що сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.

В розумінні частини шостої статті 3 Господарського кодексу України організаційно-господарські відносини – це відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю, в тому числі і відносини у сфері контролю обігу готівки.

Відповідно до статті 2 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 №436/95 штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у цьому Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, згідно із якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Суд зазначає, що відповідач при виявленні факту порушення суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема порушення правил щодо обігу готівки, мав дотримуватися наведених положень законодавства, у зв'язку з чим повинен був прийняти рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій, виключно протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Закінчення будь-якого із встановлених статтею 250 Господарського кодексу України строку виключає застосування таких санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як вбачається із матеріалів справи, порушення позивачем правил обігу готівки вчинено у квітні 2007 року, акт про перевірку, яким зафіксовано вчинене порушення, складено 11.12.2008, а штрафні (фінансові) санкції застосовані 29.12.2008, тобто після закінчення зазначених строків.

Приймаючи до уваги, що жодним законом та підзаконним нормативним актом не визначено інших строків притягнення до відповідальності за порушення Закритого акціонерного товариства «Полтавська пересувна механізована колона №64» у 2007 році законодавства з питань обігу готівки та здійснення касових операцій, штрафні санкції по спливу річного строку, передбаченого статтею 250 Господарського кодексу України, то штрафні (фінансові) санкції застосовані до Закритого акціонерного товариства «Полтавська пересувна механізована колона №64»штрафні (фінансові) санкції протиправно.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач доказів в спростування вищевикладеного чи доказів сплати боргу за спірний період суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Полтаві до Закритого акціонерного товариства «Полтавська пересувна механізована колона №64» про стягнення штрафних (фінансових) санкцій - відмовити.

          Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 24 лютого 2010 року.

          Суддя                                                                                К.І. Клочко