Ухвала суду № 80040644, 20.02.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/21608/18

Провадження № 2-з/521/61/19

У Х В А Л А

про забезпечення позову

20 лютого 2019 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді – Мазун І.А.

за участю секретаря судового засідання – Кіліян О.В.,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «ФАЙНПРОД», треті особи – Одеська митниця державної фіскальної служби України, ОСОБА_4 про порушення прав інтелектуальної власності та заборону вчиняти дії.

19.02.2019р. представником ОСОБА_1 – ОСОБА_2 до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просить суд, до набрання рішенням суду законної сили, зупинити митне оформлення товару: «Горіх волоський, без шкарлупи», заявленого до митного оформлення до Одеської митниці ДФС України згідно митної декларації від 18.01.2019р. UA500020/2019/000530 та переміщується автомобільним транспортом, Відправник/Експортер/Декларант/ якого є ТОВ «Файнпрод».

Заява мотивована тим, що не вжиття вказаних заходів забезпечення позову спричинить утруднення та реальну неможливість виконання рішення суду, оскільки строк припинення митного оформлення вантажу за митною декларацією UA500020/2019/000530 товари «Горіх волоський без шкарлупи» вже спливає 21.02.2019р., а підстав для подальшого зупинення митного оформлення у Одеської митниці ДФС немає, але за ухвалою суду у відповідності до ч.ч.9,10 ст. 399 Митного кодексу України Одеська митниця ДФС зупиняє митне оформлення вантажу.

Заява про забезпечення позову розглянута без повідомлення учасників справи.

Дослідивши подане клопотання, матеріали справи та надавши їм належну оцінку, суд вважає, що клопотання позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в своєму позові ОСОБА_1 посилається на те, що відповідачем порушуються його права інтелектуальної власності за патентами на корисні моделі №92463, № 92464, № 104764, № 104765, шляхом використання товарів «Горіх волоський, у шкарлупі» та «Ядра волоських горіхів без шкарлупи у вакуумній упаковці», заявлених відповідачем до митного оформлення Одеської митниці ДФС згідно митних декларацій № UA500020/2018/013852, № UA500020/2019/000530, без відповідного дозволу правовласника, тобто позивача.

Представник позивача вже двічі звертався до суду із заявами про зупинення митного оформлення товарів «Горіх волоський, у шкарлупі» та «Ядра волоських горіхів без шкарлупи у вакуумній упаковці», заявлених відповідачем до митного оформлення Одеської митниці ДФС згідно митних декларацій № UA500020/2018/013852, № UA500020/2019/000530.

Ухвалами Малиновського районного суду м.Одеси від 26.12.2018р. та від 07.02.2019р. в задоволенні заяв було відмовлено.

19.02.2019р. представником позивача втретє подана заява про забезпечення позову, в якій вона просить суд до набрання рішенням суду законної сили, зупинити митне оформлення товару: «Горіх волоський, без шкарлупи», заявленого до митного оформлення до Одеської митниці ДФС України згідно митної декларації від 18.01.2019р. UA500020/2019/000530 та переміщується автомобільним транспортом, Відправник/Експортер/Декларант/ якого є ТОВ «Файнпрод», обґрунтовуючи її тим, що не вжиття вказаних заходів забезпечення позову спричинить утруднення та реальну неможливість виконання рішення суду/, оскільки строк припинення митного оформлення вантажу за митною декларацією UA500020/2019/000530 товари «Горіх волоський без шкарлупи» вже спливає 21.02.2019р., а підстав для подальшого зупинення митного оформлення у Одеської митниці ДФС немає, але за ухвалою суду у відповідності до ч.ч.9,10 ст. 399 Митного кодексу України Одеська митниця ДФС зупиняє митне оформлення вантажу.

Представник позивача вказує на те, що листом Одеської митниці ДФС від 08.02.2019р. повідомлено про призупинення митного оформлення вказаних товарів на строк десять днів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За положенням ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права, щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як роз’яснено п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірими із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Відповідно до положень ст. 432 ЦК України, способами захисту прав інтелектуальної власності може бути, як зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності, так і вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів.

Заходи забезпечення позову, які просить застосувати представник позивача, передбачені ч.1 ст. 150 ЦПК України, та відповідно до вимог ч.2 ст.150 ЦПК України можуть бути застосовані одночасно.

На переконання суду, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При цьому, забезпечення позову покликане, не порушуючи принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін, здійснити судом вжиття негайних заходів, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Судом встановлено, що відповідно до положень ч.7 ст. 399 Митного кодексу України, орган доходів і зборів, який призупинив митне оформлення товару, обмежений строком в десять робочих днів такого призупинення, яке по закінченню цього строку, у разі відсутності відповідного реагування на таке призупинення правовласника об’єктів права інтелектуальної власності, скасовується, а митне оформлення товару продовжується.

При цьому, відповідно до положень ч.8, 9 ст. 399 Митного кодексу України, за наявності відповідного реагування правовласника, подальше призупинення митного оформлення товарів можливе лише не більше чим на десять робочих днів, а подальше зупинення митного оформлення можливе лише на підставі відповідної ухвали суду.

Також, суд приймає до уваги те, що характер частини спірного товару (Горіх волоський, без шкарлупи), свідчить про те, що такий товар має ознаки товару, який швидко псується, а тому суд, при вирішенні питання про забезпечення даного позову має обов’язково враховувати положення ч. 5 ст. 150 ЦПК України, щодо заборони накладати арешт на товар, який швидко псується, оскільки у разі зупинення митного оформлення товару вказане може призвести до псування та знищення товару, чим будуть заподіяні збитки, що є неприпустимим.

За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом зупинення митного оформлення товару.

Керуючись ст.ст. 151-153, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви представника ОСОБА_5 – ОСОБА_2 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І.А.Мазун