Вирок № 80040631, 22.02.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/22389/18

н/п 1-кп/640/474/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2019 Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Бородіної Н.М.,

за участю секретаря Кострової О.В.,

прокурора – Чекерди О.С.,

обвинуваченого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові кримінальне провадження № 42017220750000196 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця с.Суботівка Могилів-Подільського району Вінницької області, громадянина України, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2

в скоєнні злочину передбаченого ч.4 ст.407 КК України,-

встановив:

Солдат ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він, будучи військовослужбовцем, призваним на військову службу під час мобілізації, і проходячи її на посаді заступника командира 3 взводу протитанкових керованих ракет - командира машини батареї протитанкових керованих ракет військової частини 3017, в порушення вимог ст.ст.1, 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», ст.ст. 2, 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, без поважних на те причин, діючи в умовах особливого періоду, з метою тимчасово ухилитись від виконання обов'язків військової служби, 13 листопада 2015 року самовільно залишив військову частину 3017, яка дислокується за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1 та до 11 серпня 2017 року до військової частини 3017 ОСОБА_1М не повертався, а вільний час, що з’явився у зв’язку із відсутністю на військовій службі, використовував на власний розсуд, не пов’язуючи його із виконанням обов’язків по військовій службі.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 407 КК України самовільне залишення військової частини, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби).

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений винуватим себе у скоєні злочину визнав, підтвердив факти та обставини вчинення злочину, викладені вище, їх не оспорював, у скоєному розкаявся.

Враховуючи, що обвинувачений визнав себе винним у вчинені злочину, йому роз’яснені наслідки вимог ч.3 ст. 349 КПК України, інші учасники судового провадження не оспорюють обставини даного кримінального провадження, суд вважає недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчинені злочину та вірну кваліфікацію його дій за ч. 4 ст. 407 КК України- самовільне залишення військової частини, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби).

Обставиною, яка пом’якшує покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття.

Як особа ОСОБА_1: має постійне місце проживання де проживає із матір’ю ІНФОРМАЦІЯ_3, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, на час вчинення злочину був солдатом на посаді заступника командира 3 взводу протитанкових керованих ракет - командира машини батареї протитанкових керованих ракет військової частини 3017, за місцем проходження служби характеризується негативно.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини за якими вчинений злочин, особу винного, наявність обставини, яка пом’якшує покарання обвинуваченого та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, і вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції встановленої ч.4 ст.407 КК України у вигляді позбавленні волі.

При цьому, враховуючи приведені обставини, особу ОСОБА_1: суд приходить до висновків про можливість виправлення обвинуваченого без відбуття покарання, у відповідності до ст. 75 КК України .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370,371, 374 КПК України, суд,-

ухвалив :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік.

У відповідності до ч.1 ст.. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_1: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На вирок може бути подано апеляцію до Харківського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня його проголошення через Київський районний суд м.Харкова.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку суду негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя Бородіна Н.М.