Рішення № 80040234, 22.02.2019, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2019 р.

м. Харків

Справа № 639/4370/18

провадження 2/639/338/19

Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі: головуючого - судді Єрмоленко В. Б.,

за участю секретаря - Тущенко Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення боргу з урахуванням щомісячної комісії, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми та штрафних санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Сучасний Факторинг» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача борг за кредитним договором № Т0000549 від 10.10.2015 року в сумі 3103,85 грн, комісію за управління Кредитом в розмірі сумі 2867,95 грн, штраф в сумі 2400 грн, збитки від інфляції- 1476,81 грн. , 3% річних- 256,06 грн. та судовий збір.

Позовні вимоги ТОВ «Сучасний Факторинг» обґрунтовує тим, що 10.10.2015 між позивачем і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Т0000549, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в сумі 3103,85 грн на купівлю смартфона LG H324. Відповідно п. 3 договору, сторони дійшли згоди, що грошові кошти надаються позичальнику на умовах строковості, терміном на 12 місяців та платності 2,8 % щомісячної комісії за управління кредитом. Щомісячний платіж склав 345,59 грн. Відповідач 10.10.2015 отримав товар, проте свої зобов’язання відповідач за договором не виконав та не здійснив жодного платежу на погашення заборгованості. У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

25.10.2018 ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі (а.с. 37).

Представник позивача ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності, подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував, просив розглядати справу без участі позивача та його представника.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про день , час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку згідно зі ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не сповістив, відзиву на позов не подав. При одночасному існуванні умов, передбачених ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, надані в обґрунтування позову докази, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За правилами ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу,сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Цивільні права та обов’язки виникають при настанні певного юридичного факту.

Однією з підстав цивільних прав та обов'язків згідно ч. 2 ст. 11 ЦК України є договори та інші правочини, як узгоджене волевиявлення всіх його учасників (сторін договору).

Виходячи з викладеного, а також враховуючи положення ст. 11 ЦК України, єдиною підставою виникнення зобов’язання за кредитним договором є саме договір, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитодавцем та кредитором.

В судовому засіданні встановлено, що 10.10.2015 між ОСОБА_1 та ТОВ «Сучасний Факторинг» укладено кредитний договір № Т0000549, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в сумі 3103,85 грн на купівлю смартфона «LG H324 Leon Y50 Titan». Відповідно п. 3 договору, сторони дійшли згоди, що грошові кошти надаються позичальнику на умовах строковості, терміном на 12 місяців та платності 2,8 % щомісячної комісії за управління кредитом. Щомісячний платіж склав 345,59 гривень (а.с. 24-26).

Згідно анкети-заявки про надання споживчого кредиту відповідач ОСОБА_1 просив позивача надати йому споживчий кредит в розмірі 3103,85 грн (а.с. 28).

Як вбачається з видаткової накладної № ЧКНО1-0046 від 10.10.2015, відповідач отримав смартфон «LG H324 Leon Y50 Titan» (а.с. 30). Кошти перераховані ТОВ «Сучасний факторинг» на рахунок ТОВ «Комфі Трейд» та ПАТ «Страхове товариство «Стройполіс» відповідно до п. 2.5 та п. 9.2 Основного договору (а.с. 31).

Згідно п. 2.6 Договору, підписання покупцем договору та отримання товару є фактом отримання кредиту.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що покупець зобов'язаний повернути всю суму кредиту та нарахованої, але не сплаченої плати за користування кредитом, відповідно до п. 4.1.2 Договору в день розірвання договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору погашення кредиту та внесення плати за користування кредитом здійснюється щомісячними платежами, рівними частинами.

У відповідності до п. 7.2 Договору за повне або часткове прострочення чергового платежу по поверненню Кредиту Покупець зобов’язаний сплатити кредитодавцю штраф в розмірі 200 грн за кожний випадок прострочення.

Проте, зобов’язання по вищевказаному договору відповідач не виконував, у зв'язку з чим 26.04.2018 позивачем на адресу ОСОБА_1 направлено лист № 442 від 25.04.2018 щодо добровільної сплати боргу (а.с. 22, 23), який повернуто відправнику, у зв'язку з неотриманням відповідчем.

Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 01.08.2018 складається з наступного: 3103,85 грн - заборгованість за кредитом; 2867,95 грн - комісія за управління кредитом; 2400 грн - штраф; 1476,81 грн - збитки від інфляції; 256,06 грн - 3% річних (а.с. 12-15).

Статтею 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно з ст. 628 ЦПК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі невиконання зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

До того ж, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь чає прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Як вбачається з наданого банком розрахунку, заборгованість за тілом кредитного договору станом на 01.08.2018 становить 3103,85 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Дотепер, як випливає з позову, заборгованість за кредитом не погашена.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, що за своїм змістом є платою за використання суми кредиту. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Розділом 5 кредитного договору передбачено, що плата за користування кредитом складається з фіксованого проценту від суми кредиту, що встановлюється на календарний рік, комісії за управління кредитом, що встановлюється у відсотках від суми кредиту.Ставки проценту та комісії містяться у п. 3.7 договору і становлять відповідно 0,01% та 2,8 % від суми кредиту..

З пункту 3.6 Основного договору випливає, що грошові кошти надаються позичальникові на умовах строковості, а саме терміном на 12 місяців (а.с. 24-26).

Також, згідно Додатку № 1 до Кредитного договору про надання споживчого кредиту № Т0000549 від 10.10.2015 кінцевою датою повернення кредитних коштів встановлено 10.10.2016 (а.с. 27).

Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, комісію за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, позивач не вправі був нараховувати комісію з 11.10.2016 року.

Сума комісії, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 повина бути стягнута за період з 10.10.2015 по 10.10.2016 у розмірі: 1042,80 грн (3103,85 (тіло кредиту) х 2,8% (щомісячна комісія) х 12 (місяців) .

Договором передбачено, що відповідач зобов’язаний здійснити оплати до 10 числа кожного місяця, а у випадку пропуску платежу, починаючи з другого, сплатити штрафну санкцію з розрахунку 200 грн. за кожен пропущений платіж. Отже, за 12 несплачених платежів штраф складає 2400 грн.

Оскільки, ОСОБА_1 прострочив виконання грошового зобов’язання, стягненню на користь позивача підлягають інфляційні втрати та 3% річних згідно вимог ст. 625 ЦК України.

Інфляція за період з жовтня 2015 року по липень 2018 року становить 147,583%. Стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати за цей період у розмірі 1476 грн. 81 коп.

Три відсотки від несплаченої суми за 1004 дні прострочення складають 256 грн. 06 коп. (3103,85х 3% /365 х 1004 ).

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 1770 грн. у мінімальному розмірі. Такі витрати суд стягує з відповідача.

Аналізуючи наведені обставини, досліджені докази, суд приходить до висновку про наявність правових підстав щодо часткового задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за вказаним вище договором у загальному розмірі 8279 грн.52 коп. та судового збору-1770 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 133, 141, 259, 264, 265, 274 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення боргу з урахуванням щомісячної комісії, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми та штрафних санкцій -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» заборгованість за кредитним договором № Т0000549 від 10.10.2015 в сумі 3103 (три тисячі сто три) грн 85 коп., комісію у розмірі 1042 (одна тисяча сорок дві) грн 80 коп., штраф в сумі 2400 (дві тисячі чотириста) грн, збитки від інфляції в сумі 1476 (одна тисяча чотириста сімдесят шість) грн 81 коп., 3% річних в сумі 256 (двісті п’ятдесят шість) грн. 06 коп., а всього 8279 (вісім тисяч двісті сімдесят дев'ять) грн 52 коп.

В іншій частині у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» судовий збір в розмірі 1770 (одна тисяча сімсот сімдесят) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» (Код ЄДРПОУ 35310044, адреса місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Предславинська, 28).

Відповідач: ОСОБА_1 (паспорт МТ № 322162, виданий Жовтневим РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області 30.11.2013, РНОКПП НОМЕР_1, адреса реєстрації: 61157, м. Харків, вул. Службова, буд. 109).

Повний текст рішення складено 22.02.2019.

СУДДЯ –