Ухвала суду № 80039693, 21.02.2019, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/3548/19

Провадження № 2-а/520/131/19

УХВАЛА

21.02.2019 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора 4го батальйону 1-ої роти Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 про визнання дій протиправними щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач – ОСОБА_1 21 січня 2019 року звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспектора 4го батальйону 1-ої роти Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 про визнання дій протиправними щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, в якому просить суд визнати протиправними дії інспектора 4го батальйону 1ої роти Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 щодо складання протоколу про адміністративне затримання від 07 листопада 2018 року серії ОД №005013, складеного відносно ОСОБА_1.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду Левчук О.А. адміністративну справу ОСОБА_1 до Інспектора 4го батальйону 1-ої роти Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 про визнання дій протиправними щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення передано до Київського районного суду міста Одеси за підсудністю.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу на підставі адміністративну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Під час вирішення питання про відкриття провадження по справі, суддею встановлені наступні обставини.

За приписами ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Кожна особа, згідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

За ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 20 цього Кодексу визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: -оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; - уточнення списку виборців; - оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; - оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: - примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; - примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; - затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;- продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; - затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; - затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Також суд зазначає, що за приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Також, відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

При цьому, з огляду на вимоги ч.ч. 1,2 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

В свою чергу приписами ч. 1 ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями ж ст. 255 КУпАП, складати протокол про адміністративне правопорушення мають право уповноважені на те посадові особи, і зокрема, посадові особи Національної поліції по ст.ст. 122-4, 124 КУпАП.

Обов'язок щодо збирання доказів, згідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як вже зазначалось, в розумінні положень КАС України, адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, а саме у зв’язку із прийняттям суб’єктом владних повноважень рішення, вчинення дії чи бездіяльності, внаслідок чого порушуються інтереси заявника.

Згідно до положень КУпАП - складання протоколу, це процесуальні дії суб’єкта владних повноважень які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його незаконним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Таку позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 10.05.2018 р. у справі № 760/9462/16-а, адміністративне провадження № К/9901/12359/18.

Позивач у позові в обґрунтування заявлених вимог посилаючись на протиправність дій інспектора, одночасно посилається на не відповідність складеного протоколу вимогам КАС України.

Однак, суд зазначає, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, в розумінні ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення, є доказом по справі про адміністративне правопорушення. Питання щодо правильності складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановлення наявності чи відсутності в діяннях особи складу адміністративного правопорушення, тощо, належить розглядати в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Тобто питання розгляду та надання оцінки всім доказам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення здійснюється під час розгляду питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення встановлює лише виявлення порушення, однак, не породжує будь-яких правових наслідків для позивача, не встановлює його прав і обов'язків позивача, а тому не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення та дії інспектора по його складанню предметом оскарження бути не можуть, оскільки не підпадають під положення ст. 19 КАС України, якою визначено юрисдикцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись п. 1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора 4го батальйону 1-ої роти Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 про визнання дій протиправними щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до П’ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом п’ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено - 21.02.2019 року.

Головуючий Калініченко Л. В.