Ухвала суду № 80038685, 23.02.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 23.02.2019 Справа № 554/1520/19

Провадження № 1кс/554/3112/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.02.2019 року Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

слідчого судді – Материнко М.О.,

за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_1,

за участю прокурорів – Куцака В.А., Кулакевича С.В.,

слідчого – Лиховида Р.І.,

адвоката – ОСОБА_2,

підозрюваного – ОСОБА_3,

розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих злочинів СУ ГУНП в Полтавській області капітан поліції ОСОБА_4, поданого у кримінальному провадженні №42019170690000013 від 21.02.2019 про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, 05.10.1981 р. н., уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, старшого державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,-

В С Т А Н О В И В :

Військовою прокуратурою Полтавського гарнізону здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42019170690000013 від 21.02.2019 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється слідчими СУ ГУ НП в Полтавській області.

03.04.2018 наказом начальника Головного територіального управління юстиції (далі – ГТУЮ) у Полтавській області № 234/4 ОСОБА_3 призначено на посаду старшого державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» державні виконавці, керівники та спеціалісти органів державної виконавчої служби є державними службовцями.

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов’язаний:дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки;поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; з повагою ставитися до державних символів України;обов’язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов’язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації;забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов’язки;виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби;постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності;зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв’язку з виконанням посадових обов’язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню;надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов’язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах. У разі виявлення державним службовцем під час його службової діяльності або поза її межами фактів порушення вимог цього Закону з боку державних органів, їх посадових осіб він зобов’язаний звернутися для забезпечення законності до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Згідно вимог ст. 62 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов’язаний виконувати обов’язки, визначені ст. 8 цього Закону, а також:не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця;виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців;дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов’язки.

Відповідно до посадової інструкції старшого державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області, затвердженої 02.01.2019 виконуючим обов’язки начальником Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Полтавській області, старший державний виконавець Автозаводського відділу державної виконавчої служби

м. Кременчук є державним службовцем, належить до категорії керівників та зобов’язаний, зокрема: додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції, забезпечувати своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень судів та інших органів, перелік яких встановлено Законом України «Про виконавче провадження», дотримуватись принципів державної служби та заходів щодо запобігання корупції, відповідає за взаємодію з органами державної влади при примусовому виконанні рішень по стягненню боргів та виконувати інші обов’язки передбачені даною інструкцією.

При цьому, відповідно до ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_3 як суб’єкту, на якого поширюються дія цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

У відповідності до ч. 1 примітки 1 ст. 364 КК України, службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 КК України є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Враховуючи вищевикладене, старший державний виконавець Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_3 є службовою особою, яка постійно здійснює функції представника влади, згідно службових обов’язків.

Однак, ОСОБА_3, будучи старшим державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області, діючи у порушення вимог вищевказаних нормативно-правових актів, з метою особистого незаконного збагачення, з прямим умислом та корисними мотивом, вирішив стати на злочинний шлях, вчинивши корупційний злочин, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, за наступних обставин.

Так, на початку лютого 2019 року, точної дати досудовим розслідуванням на даний час не встановлено, ОСОБА_5, запланував продаж квартири АДРЕСА_1, що у м. Кременчук Полтавської області. Однак, з державного реєстру речових прав на нерухоме майно дізнався про те, що на указану квартиру накладено арешт через не сплату обов’язкових платежів.

У зв’язку з цим, ОСОБА_5, з метою отримання консультацій з указаного приводу зателефонував ОСОБА_3 та розповів останньому про проблеми із накладенням арешту на квартиру АДРЕСА_1, що у м. Кременчук Полтавської області У ході розмови, ОСОБА_3 призначив зустріч

ОСОБА_5 на 20.02.2019 для нібито надання роз’яснень з указаного приводу.

Після даної розмови, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди, з використанням наданої йому влади та службового становища, поєднаного з вимаганням такої вигоди.

Так, ОСОБА_3, продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди поєднаний з її вимаганням, приблизно о 12.35 год. 20.02.2019, поблизу адміністративного приміщення Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області (Полтавська область, м. Кременчук, вул. Академіка Маслова, 4/15) зустрівся із ОСОБА_5

Цього ж дня, ОСОБА_3 під час зустрічі у вищевказаному місці, діючи з корисливим мотивом, та з метою вимагання у ОСОБА_5 неправомірної вигоди, повідомив останньому, що арешт на квартиру АДРЕСА_1, що у

м. Кременчук Полтавської областінакладено у рамках виконавчого провадження Автозаводським відділом державної виконавчої служби м. Кременчук та для його знаття ОСОБА_5 повинен передати ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 6500 грн. При цьому останній, будучи службовою особою вищевказаного відділу виконавчої служби, достовірно знаючи, що в його повноваження входить накладення та зняття арешту з нерухомого майна з метою реалізації свого вищевказаного злочинного умислу направленого на протиправне особисте збагачення поставив ОСОБА_5 категоричну вимогу, що зняття арешту з вищевказаного майна можливо виключно за умови передання неправомірної вигоди, у іншому випадку останній не зможе розпорядитись належним йому та його сім’ї майном. Враховуючи незаконність вимог ОСОБА_3 та побоюючись негативних наслідків для себе та належного йому майна ОСОБА_5 повідомив, що йому потрібен час для виконання його вимоги.

У той же час, 20.02.2019 ОСОБА_5, зважаючи на вказану вимогу ОСОБА_3 та, усвідомивши її протиправність, звернувся до правоохоронних органів із заявою про вимагання від нього неправомірної вигоди в сумі 6500 грн. Після чого, ОСОБА_5 діяв під контролем правоохоронних органів з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_3

У подальшому, о 10.00 год. 22.02.2019, ОСОБА_5, за попередньою домовленістю із ОСОБА_3, прибув до Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області (Полтавська область, м. Кременчук, вул. Академіка Маслова, 4/15). У цей час, до ОСОБА_5 підійшов ОСОБА_6 та, з метою конспірації своїх злочинних дій, повідомив, що їм необхідно на його автомобілі НОМЕР_1 проїхатись по місту.

Після цього, ОСОБА_3, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, перебуваючи у вищевказаному автомобілі, проїжджаючи по м. Кременчук, діючи з прямим умислом, корисливим мотивом та метою протиправного особистого збагачення, перебуваючи під контролем правоохоронних органів, вказавши ОСОБА_5 помістити грошові кошти у розмірі 6500 грн. у шухляду (бардачок) навпроти пасажирського сидіння автомобіля НОМЕР_2, одержав для себе від останнього неправомірну вигоду за вирішення питання щодо зняття арешту з квартири АДРЕСА_1, що у м. Кременчук Полтавської області, яка належить ОСОБА_5 та його батьку ОСОБА_7

22.02.2019 о «10» год. «22» хв. ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Обґрунтованість підозри підтверджуються наступними належними доказами:

- заявою громадянина ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення від 21.02.2019;

- показаннями свідка ОСОБА_7 від 21.02.2019 та від 22.02.2019, якими підтверджено обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення;

- протоколом обшуку від 22.02.2019, відповідно до якого у автомобілі старшого державного виконавця Автозаводського ВДВС ГТУЮ у Полтавській області відшукано та вилучено грошові кошти – предмет неправомірної вигоди у розмірі 6500 грн.;

- протоколом затримання ОСОБА_3;

- показаннями свідка ОСОБА_8 від 22.02.2019 та свідка ОСОБА_9 від 22.02.2019 – понятих, залучених 22.02.2019 до проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій.

Таким чином, на даний час отримані достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України.

22.02.2019 о «21» год. «30» хв. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні одержання службовою особою неправомірної вигоди, за вчинення такою службовою особою в інтересах того надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднаного з вимаганням такої вигоди, тобто кримінального правопорушення, передбаченого

ч. 3 ст. 368 КК України.

Оскільки у даному кримінальному провадженні виникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України є необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_3 під вартою з утриманням у Полтавській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№23).

Необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою встановлено наступними ризиками.

Так, підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування, через усвідомлення втрати свободи на тривалий час, за скоєння ним тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна, може ухилятися від слідства та суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання у вчиненні ним кримінального правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків, оскільки свідками у кримінальному провадженні, окрім інших, являються співробітники Автозаводського ВДВС, а також його родичі, тобто може викривити показання свідків.

Підозрюваний ОСОБА_3, під час перебування на території

м. Кременчук Полтавської області, матиме змогу безперешкодного доступу до службових документів Автозаводського ВДВС м. Полтава, поєднану з можливістю їх корегування, знищення, втрати або внесення до них змін, у зв’язку з чим значення вказаних документів, як доказів фактів чи обставин, які підлягають доведенню під час досудового розслідування, буде нівельоване або втрачене, тобто існує ризик вчинення ним дій, передбачених в п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про доцільність застосування відносно

ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прошу суд врахувати практику Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Питання щодо обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного ОСОБА_3 обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України не ставиться, оскільки лише запобіжний захід – взяття під варту забезпечить у подальшому виконання останнім процесуальних рішень.

Інші більш м’які запобіжні заходи не можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 з наступних причин:

- особисте зобов’язання - не можливо застосувати у зв’язку з тим, що

ОСОБА_3 вчинив особливо тяжкий злочин, що може виразитися у перешкоджанні встановленню об’єктивної істини по даному кримінальному провадженні, повного, всебічного розслідування шляхом знищення та спотворення ним речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою уникнення кримінального покарання, незаконно впливати на свідків;

- особиста порука – до органу досудового розслідування та військової прокуратури Полтавського гарнізону не надходили письмові звернення осіб, які заслуговують на довіру та поручаються за ОСОБА_3, оскільки ніхто не наважується поручитися за нього, що негативно характеризує його особистість;

- застава- слідчому чи прокурору не надходили заяви від підозрюваного ОСОБА_3, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок;

- домашній арешт - не можливо застосувати у зв’язку з тим, що

ОСОБА_3 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків а також те, що останній вчинив тяжкий злочин за місцем свого проживання, тобто, у місті Кременчуці Полтавської області, що дасть змогу підозрюваному впливати на свідків, в тому числі заявника, знищувати або спотворювати документи, які мають значення для кримінального провадження.

У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_3 більш м’якого запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об’єктивної істини у кримінальному провадженні, а також ставить під загрозу притягнення винної особи до відповідальності.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком понад 5 років.

З урахуванням ризиків, які виникли внаслідок дій ОСОБА_3, жоден інший більш м’який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України не забезпечить належну поведінку останнього та виконання з ним процесуальних рішень з викладених вище підстав.

Прокурори Куцак В.А., Кулакевич С.В. клопотання підтримали.

Слідчий Лиховид Р.І. клопотання підтримав.

Адвокат ОСОБА_2 та підозрюваний ОСОБА_3 проти задоволення клопотання заперечували, прохали обрати більш м»який запобіжний захід.

Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.184 КПК України слідчий суддя, при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1)щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2)щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3)щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, про те був порушений нею.

В той же час, відповідно до ст. 183 ч. 3 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченими обов’язків, передбачених цим кодексом. При цьому в ухвалі зазначаються обов’язки, які з передбачених ст. 194 цього кодексу будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтування розміру застави та можливість її застосування.

Відповідно до ст. 182 ч.5 КПК України, розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вищенаведене, та те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, враховуючи наявність вказаних вище ризиків, не можливість забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов’язків та недопущення настання ризиків іншими, менш суворими запобіжними заходами, може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, встановленню істини, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, та враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_3 має на утриманні двох малолітніх дітей, враховуючи його стан здоров»я, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання.

Керуючись ст.ст.196-199 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих злочинів СУ ГУНП в Полтавській області капітан поліції ОСОБА_4, поданого у кримінальному провадженні №42019170690000013 від 21.02.2019 про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, 05.10.1981 р. н., уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, старшого державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_3, 05.10.1981 р. н., уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, старшого державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 - міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з 21 год.30 хв.22.02.2019 року.

Строк дії ухвали – 60днів до 21год.30хв. 22квітня 2019 року.

Встановити підозрюваному заставу у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для

гривень) грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Полтавській області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії, на депозитний рахунок р/р 37314008015950 в ДКСУ м.КиївЗКПО 26304855 МФО 820172, отримувач - ТУ ДСА в Полтавській області, призначення платежу: запобіжний захід- застава.

Звільнити ОСОБА_3 з-під варти в разі внесення застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 148 240 грн.00 коп. (сто сорок вісім тисяч двісті сорок гривень)

У разі невнесення застави у визначеному розмірі підозрюваний залишається під вартою на раніше встановлений судом термін.

Роз»яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує її внесення має бути наданий уповноваженій службовій особі Полтавської установи виконання покарань УДПтС України в Полтавській області № 23.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Полтавської установи виконання покарань УДПтС України в Полтавській області № 23 негайно виносить розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти, про що повідомляє суд.

Роз»яснити підозрюваному, що у разі внесення застави на нього покладаються обовязки прибувати до даного суду за викликами, не відлучатися за межі Полтавської області без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого проживання, утриматися від спілкування із потерпілими та свідками у справі. У разі невиконання обов»язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з»явиться до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього обов»язки, застава звертається в дохід держави.

Зобов»язати уповноважену службову особу Полтавської установи виконання покарань УДПтС України в Полтавській області № 23 у разі внесення застави при звільненні підозрюваного роз»яснити йому права та обов»язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю у вчиненні якого кримінального правопорушення обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов»язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликами, а також наслідки невиконання даних обов»язків.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали складено 23 лютого 2019 року.

Слідчий суддя М.О.Материнко