Рішення № 80038187, 19.02.2019, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження: 2-а/537/22/2019

Справа № 537/5700/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.02.2019 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Мєняйлові О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Кременчуці Полтавської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавської митниці ДФС про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці ДФС, відповідно до якого просить суд ухвалити рішення, яким скасувати постанову Полтавської митниці ДФС у справі про порушення митних правил №0300/80600/18 від 17 жовтня 2018 року, та закрити справу.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 17 жовтня 2018 року Полтавською митницею ДФС відносно нього було складено постанову №0300/80600/18, яким позивача притягнуто до відповідальності, передбаченої частиною 3 статті 470 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8 500 грн. 00 коп. Позивач не погодився із вказаною постановою та 06 листопада 2018 року звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою, за результатами розгляду якої останньою було прийнято рішення у вигляді постанови від 21 листопада 2018 року про залишення оскаржуваної постанови без змін. ОСОБА_1 вважає постанову про притягнення його до відповідальності, передбаченої частиною 3 статті 470 Митного кодексу України, протиправною, з наступних підстав.

14 червня 2018 року позивач перетнув митний кордон України в пункті пропуску «Ужгород-Вишнє Немецьке» в зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС на автомобілі Volkswagen Kombi, кузов №WV2ZZZ7HZDH014534, реєстраційний номер BR 632 CF, та автомобіль був ввезений в режимі «транзит». 18 червня 2018 року внаслідок аварійної поломки ходової частини автомобіль був транспортований для діагностики та ремонту на станцію технічного обслуговування ПП «Українська транспортно –торгова компанія» за адресою: місто Кременчук, провулок Деповський, будинок 15. Виявлена несправність виявилась вкрай суттєвою та унеможливлювала рух транспортного засобу, термін ремонту було встановити неможливо. Позивач зазначає, що він в той же день – 18 червня 2018 року звернувся до Полтавської митниці ДФС із письмовою заявою встановленого зразка, в якій інформував про зазначену аварійну поломку, вказав місцезнаходження автомобіля, та заява була належним чином прийнята, а відтак, як вважає позивач, це фактично означає надання дозволу на проведення ремонту автомобіля та час, витрачений на відновлення останнього, згідно частини 2 статті 95 Митного кодексу України, до строку транзитного перевезення не включається.

ОСОБА_1 вказує, що після закінчення ремонту автомобіля, а саме 10 липня 2018 року він невідкладно вирушив до митного кордону України, де 11 липня 2018 року в пункті пропуску «Ужгород-Вишнє Немецьке» позивач надав всі необхідні документи, однак, незважаючи на ці обставини, 17 жовтня 2018 року відносно нього було складена постанова Полтавської митниці ДФС України у справі про порушення митних правил №0300/80600/18, яку позивач отримав 24 жовтня 2018 року.

Оскільки, як вважає позивач, він виконав всі дії, які згідно із законодавством, покладені на власника товару, транспортного засобу, під час аварії чи дії обставин непереборної сили, а саме звернувся до митного органу із письмовою заявою та надав всі передбачені законодавством документи, при цьому відповідач надала усний дозвіл на проведення відновлювального ремонту, водночас склавши постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення, ОСОБА_1 вважає оскаржувану ним постанову такою, що прийнята з порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню, у зв’язку із чим і вимушений звернутись до суду.

Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 14 грудня 2018 року позовну заяву було залишено без руху та надано час для усунення недоліків, та ухвалою від 22 грудня 2018 року відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовну заяву підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові, просив її задовольнити.

Представник відповідача, Полтавської митниці ДФС, в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак завчасно надав до суду клопотання, згідно якого просив суд розглянути справу без участі представника відповідача з урахуванням відзиву.

Згідно змісту відзиву, наданого представником відповідача, Полтавської митниці ДФС України ОСОБА_2, останній просив суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1, оскільки вважає вимоги позову безпідставними та необґрунтованими, посилаючись на те, що у Полтавській митниці ДФС відсутня відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація щодо надання митницею усного дозволу ОСОБА_1 на проведення відновлювального ремонту в розумінні його визначення згідно пункту 1.10 статті 4 Митного кодексу України, а також представник відповідача зазначає, що в матеріалах позову відсутні будь-які докази, що підтверджують факт надання Полтавською митницею ДФС усного дозволу на проведення відновлювального ремонту. Також представник позивача вказує, що на адресу Полтавської митниці ДФС не надходили документи, які підтверджують факт аварії, настання дій обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, які б завадили своєчасному вивезенню автомобіля за межі митної території України, а у відповідності до наданих відповідачу позивачем документів ПП «Українська транспортно – торгова компанія» відсутні відомості та документальне підтвердження щодо виникнення технічних несправностей автомобіля внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили. Представник відповідача вважає, що згідно із Загальними положеннями Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17 листопада 2005 року за номером 1118, подія щодо технічної поломки транспортного засобу та проведення його ремонту у переліку обставин непереборної сили відсутні, та вважає відсутньою в даному випадку подію технічної поломки, посилаючись також на те, що надані ПП «Українська транспортно – торгова компанія» документи не є доказами наявності обставин непереборної сили. Окрім того представник Полтавської митниці ДФС

зазначає, що ОСОБА_1 був запрошений для проведення опитування щодо події, що сталася, однак він не з’явився. За викладених обставин, представник відповідача вважає, що ОСОБА_1 був правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 3 статті 470 Митного кодексу України.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, на підставі пояснень позивача та письмових матеріалів справи.

Вислухавши думку позивача ОСОБА_1, враховуючи думку представника відповідача, Полтавської митниці ДФС України - ОСОБА_2, ретельно вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

10 липня 2018 року головним державним інспектором відділу протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Полтавської митниці ДФС ОСОБА_3 було складено протокол про порушення митних правил №0300/80600/18, яким встановлено перевищення ОСОБА_1 встановленого частиною 1 статті 95 Митного кодексу України десятиденний строк доставки автомобіля, що перебуває під митним контролем до органу доходів і зборів призначення (пункту вивезення за межі митної території України), більше ніж на десять діб.

Згідно наявних письмових матеріалів справи, на адресу позивача направлялось повідомлення від 10 липня 2018 року за вих.№1036/10/16-70-20 про складання протоколу про порушення митних правил, повістка про явку в Полтавську митницю для опитування та повідомлення про призначення розгляду справи.

17 жовтня 2018 року заступником начальника Полтавської митниці ДФС України – начальником відділу протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_4 у відсутності позивача було винесено постанову у справі про порушення митних правил №0300/80600/18, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8 500 грн. 00 коп.

Змістом правопорушення у вказаній постанові зазначено те, що ОСОБА_1 перевищив встановлений частиною 1 статті 95 Митного кодексу України строк доставки автомобіля «VW Kombi», номерний знак BR 632 CF, кузов №WV2ZZZ7HZDH014534, що перебуває під митним контролем до органу доходів і зборів призначення (пункту вивезення за межі митної території України), більше ніж за десять діб, чим були порушені вимоги, встановлені пунктом 3 частини 1 статті 93 Митного кодексу України.

Так, згідно із пунктом 3 частини 1 статті 93 Митного кодексу України, товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.

В свою чергу, пунктом 1 частини 1 статті 95 Митного кодексу України, строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту встановлено 10 діб (десять), а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 (п’ять) діб.

Частиною 3 статті 470 Митного кодексу передбачена відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.

Оскаржувану постанову у справі про порушення митних правил №0300/80600/18 від 17 жовтня 2018 року, згідно скарги ОСОБА_1 від 06 листопада 2018 року, постановою головного державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил управління митних розслідувань та міжнародної взаємодії Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Державної фіскальної служби України ОСОБА_5 від 21 листопада 2018 року залишено без змін, а скаргу ОСОБА_1 – без задоволення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Також, згідно статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В судовому засіданні встановлено, що 14 червня 2018 року позивач ОСОБА_1 перетнув митний кордон України в пункті пропуску «Ужгород-Вишнє Немецьке» в зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС на автомобілі Volkswagen Kombi, кузов №WV2ZZZ7HZDH014534, реєстраційний номер BR 632 CF, та автомобіль був ввезений в режимі «транзит», що вбачається із даних Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається із письмових доказів, наявних в матеріалах справи, 18 червня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до начальника Полтаської митниці ДФС ОСОБА_6 із письмовою заявою за №452/10 від 18 червня 2018 року, в якій повідомив про факт технічної поломки автомобіля «VW Kombi», номерний знак BR 632 CF, кузов №WV2ZZZ7HZDH014534, та яка потребує професійного ремонту транспортного засобу, із вказівкою, що останній не має технічної можливості пересуватися самостійно, у зв’язку із чим позивач не може вивезти автомобіль за межі України. Також, згідно змісту цієї заяви, позивач повідомив, що автомобіль перебуває на СТО ПП «Українська транспортно – торгова компанія» за адресою: місто Кременчук, провулок Деповський, будинок 15, та зобов’язався після закінчення ремонту вивезти транспортний засіб за межі території України.

Факт перебування автомобіля «VW Kombi», номерний знак BR 632 CF, кузов №WV2ZZZ7HZDH014534, на території ПП «Українська транспортно – торгова компанія» за адресою: місто Кременчук, провулок Деповський, будинок 15, та його технічного обслуговування в період з 18 червня 2018 року по 10 липня 2018 року підтверджується Замовленням – нарядом №120 від 18 червня 2018 року, рахунком – фактурою №132 від 10 липня 2018 року, квитанцією до прибуткового касового ордеру №132 від 10 липня 2018 року, актом прийому – передачі виконаних робіт по ремонту автомобіля від 10 липня 2018 року, повідомленням ПП «Українська транспортно – торгова компанія» від 15 лютого 2019 року за вих.№1502

У даних Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску відображено інформацію щодо виїзду ОСОБА_1 на автомобілі «VW Kombi», номерний знак BR 632 CF, кузов №WV2ZZZ7HZDH014534, 11 липня 2018 року.

Вирішуючи питання правомірності винесення Полтавської митницею ДФС України постанови про притягнення позивача до відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 470 Митного кодексу України, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 381 Митного кодексу України встановлено, що транспортні засоби особистого користування, що постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, дозволяється ввозити на митну територію України з метою транзиту без письмового декларування та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів з метою вільного обігу.

Відповідно до статті 90 Митного кодексу України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із частиною 1 статті 460 Митного кодексу України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною 3 статті 469, статтею 470, частиною 3 статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Частиною 2 статті 95 Митного кодексу України передбачено, що до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Відповідно до частини 1 статті 192 Митного кодексу України, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов’язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання;

2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Пунктом 2 розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 за номером 657 (далі - Порядок № 657), факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

За змістом частини 1 статті 460 Митного кодексу України, вчинення порушень митних правил, передбачених, зокрема, статтею 470 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Аналіз змісту вищенаведених норм чинного законодавства свідчить про те, що перевізник звільняється від відповідальності за статтею 470 Митного кодексу України у разі наявності факту аварії або дії обставин непереборної сили за умови документального підтвердження такого факту та вчасного (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмового повідомлення найближчого митного органу про обставини події.

Факт належного повідомлення позивачем у відповідності до вимог статті 192 Митного кодексу України та розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року за номеро 657 звернувся до найближчого органу доходів і зборів із повідомленням від 18 червня 2018 року про обставини настання поломки автомобіля, тобто про обставини непереборної сили, що підтверджується письмовими матеріалами справи, зазначеними вище, а також підтверджено представником відповідача згідно змісту його позову.

Окрім того, факт отримання такого повідомлення Полтаською митницею ДФС підтверджується його реєстрацією в зазначеному органі Державної фіскальної служби за №452/10 від 18 червня 2018 року.

За викладених обставин, суд вважає доводи представника відповідача про відсутність обставин непереборної дії в розумінні статті 192 Митного кодексу необґрунтованими, оскільки в судовому засіданні не знайшов підтвердження факт можливість експлуатації транспортного засобу у зв'язку з його поломкою та можливість позивача, в свою чергу, вивезти автомобіль за межі митної території України у встановлений статтею 95 Мтного кодексу України строк.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28 серпня 2018 року у справі № 163/3114/16-а (№К/9901/45805/18), від 14 серпня 2018 у справі № 465/2521/16-а (К/9901/43745/18) та від 10 квітня 2018 у справі № 357/2754/17 (К/9901/44570/18), висновки яких щодо застосування норм права відповідно до частини 6 статті 13 Закону Українм «Про судоустрій і статус суддів України» №1402-VIII від 02 червня 2016 року враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, враховуючи наявність обставин непереборної сили, за яких позивач був позбавлений можливості у визначений положеннями Митного кодексу України строк доставити транспортний засіб за межі митної території України, належне та вчасне повідомлення митного органу про такі обставини з метою запобігання порушення митних правил, що підтверджено письмовими матеріалами справи, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення позивача до відповідальності, передбаченої частиною 3 статті 470 Митного кодексу України, винесена всупереч положенням чинного законодавства, а відтак підлягає скасуванню, у зв’язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 до Полтавської митниці ДФС України підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 139, 192, 241 – 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 90, 93, 95, 192, 381, 460, 470 Митного кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса: 39600, АДРЕСА_1) до Полтавської митниці Державної фіскальної служби України (адреса: 36022, місто Полтава, вулиця Анатолія Кукоби, будинок 28) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову Полтавської митниці Державної фіскальної служби України у справі про порушення митних правил №0300/80600/18 від 17 жовтня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, передбаченої частиною 3 статті 470 Митного кодексу України, - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України відносно ОСОБА_1, - закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана на протязі десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя: Д.О. Зоріна