
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.02.2019 425/3977/18
1-кп/425/182/19
Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Козюменської В.В.,
при секретарі Рогожкіній І.Ю.,
за участю прокурора Остапець О.М.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
його захисника адвоката Чесебієва А.П.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рубіжанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанськ, Луганської області, громадянина України, маючого середньо-технічну освіту, приватного підприємця, одруженого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
04.12.2017 р. о 18:00 год., ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «Skoda Octavia А5» ДНЗ НОМЕР_2, рухався по проїзній частині пр-ту Переможців, м. Рубіжне, Луганської області, у напрямку від вул. Миру до вул. Менделєєва, м. Рубіжне. В цей час по вул. Менделєєва, м. Рубіжне, Луганської області, у напрямку від вул. Визволителів до пр-ту Переможців, м. Рубіжне, рухався велосипед «Bike Shimano» під керуванням ОСОБА_3.
Під'їжджаючи до перехрестя вул. Менделєєва та пр-ту Переможців, м. Рубіжне, Луганської області, де проїзна частина пр-ту Переможців є другорядною дорогою, ОСОБА_1 порушив технічні вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху, згідно якого, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, проігнорувавши дорожній знак «Дати дорогу», встановлений по ходу його руху на узбіччі проїзної частини пр-ту Переможців, чим виявив злочинну самовпевненість, продовжив рух через перехрестя, здійснюючи маневр повороту вліво, в результаті чого допустив зіткнення передньою лівою частиною пластикового бамперу свого автомобіля із правою бічною частиною рами велосипеда «Bike Shimano» в районі заднього колеса, під керуванням ОСОБА_3, який рухався прямо по головній дорозі по вул. Менделєєва.
В результаті дорожньо-транспортної події велосипедист ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, згідно висновку судово-медичної експертизи № 175 від 26.11.2018 р., у вигляді відкритого уламкового перелому середньої третини великогомілкової кістки правої гомілки із зміщенням уламків, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.
Згідно висновку судових експертиз дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортних подій № 19/113/10-1/170е від 28.11.2018 р. та № 19/113/10-1/185е від 14.12.2018 р.:
- В даній дорожній ситуації водію автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_1, який виїхав на перехрестя з другорядної дороги, слід було керуватися технічними вимогами пункту 16.11 Правил дорожнього руху України, та у разі відповідності своїх дій технічним вимогам пункту 16.11. Правил дорожнього руху України, він мав технічну можливість запобігти зіткненню, для чого не було перешкод технічного характеру.
- 3 технічної точки зору, дії водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_1, невідповідні технічним вимогам пункту 16.11 Правил дорожнього руху України, знаходилися в причинному зв'язку із ДТП.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у скоєнні зазначеного кримінального правопорушення визнав повністю, суду пояснив, що дійсно скоїв ДТП за обставин, викладених в обвинувальному акті, які не заперечує та не оспорює.
Цивільний позов визнає в повному обсязі, шкоду потерпілому ним відшкодовано, готовий сплатити судові витрати.
В скоєному розкаюється.
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, підтверджується також наступними доказами.
Висновками судових експертиз дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортних подій № 19/113/10-1/170е від 28.11.2018 р. та № 19/113/10-1/185е від 14.12.2018 р. відповідно до яких
- В даній дорожній ситуації водію автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_1, який виїхав на перехрестя з другорядної дороги, слід було керуватися технічними вимогами пункту 16.11 Правил дорожнього руху України, та у разі відповідності своїх дій технічним вимогам пункту 16.11. Правил дорожнього руху України, він мав технічну можливість запобігти зіткненню, для чого не було перешкод технічного характеру.
- 3 технічної точки зору, дії водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_1, невідповідні технічним вимогам пункту 16.11 Правил дорожнього руху України, знаходилися в причинному зв'язку із ДТП.
- В цій дорожній ситуації велосипедисту слід було керуватись технічними вимогами п.6.2, 6.6 Правил Дорожнього руху, з моменту виникнення небезпеки - п. 12.3 ПДР, при цьому велосипедист мав технічну можливість запобігти зіткненню шляхом застосування одночасного гальмування передніми та задніми гальмами з блокуванням коліс в момент виникнення небезпеки, тобто діючи відповідно до технічних вимог п.12.3 ПДР.
З технічної точки зору дії велосипедиста невідповідні технічним вимогам п.12.3 ПДР, знаходились в причинному зв'язку із ДТП. Т.2, а.с.60-65, 75-79.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, а також те, що всі учасники процесу не оспорюють всі обставини справи, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються. Судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву в добровільності та істинності їх позицій немає. При цьому, суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідив висновки судових експертиз від 28.11.2018 р. та від 14.12.2018 р., документи, які характеризують особу обвинуваченого, в тому числі досудову доповідь.
Суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, повністю доведеною та правильною кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 286 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким необережним злочином, його наслідки, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3, є приватним підприємцем, виключно позитивно характеризується, в тому числі за місцем проживання.
Суд приймає до уваги дані досудової доповіді, відповідно до якої, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, оцінюються як низькі, та, відповідно до висновку, Рубіжанський МВ філії ДУ «Центр пробації» в Луганській області вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без застосування покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства, можливе та не становить небезпеку для суспільства. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, Рубіжанський МВ філії ДУ «Центр пробації» в Луганській області вважає за доцільне покласти на ОСОБА_1 обов'язки, відповідно ч. З ст. 76 КК України.
Крім того, суд приймає до уваги заяву потерпілого ОСОБА_3, відповідно до якої, претензій матеріального характеру до обвинуваченого він не має, просить не призначати суворе покарання, враховує, що відповідно до висновків експертиз від 28.11.2018 р. та 14.12.2018 р. в діях ОСОБА_3 також встановлено невідповідність вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, які знаходились в причинному зв'язку з ДТП.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд вважає визнання вини, каяття в скоєному, добровільне відшкодування шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд не вбачає.
З урахуванням вищевикладених обставин по справі, особи обвинуваченого ОСОБА_1, який виключно позитивно характеризується, наявність по справі декількох обставин, що пом'якшують покарання, в тому числі добровільне відшкодування шкоди, відсутність обставин, що обтяжують покарання, думки потерпілого, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції його від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України та призначенням обов'язків відповідно до ст. 76 КК України.
Враховуючи вищевикладене, те, що даний злочин скоєно обвинуваченим, перебуваючи в тверезому стані, наявності по справі декількох обставин, що пом'якшують покарання, в тому числі добровільного відшкодування шкоди, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає можливим не призначати ОСОБА_1 додаткового покарання в вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Цивільний позов, заявлений прокурором Рубіжанського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі КУ «Рубіжанська ЦМЛ» Управління охорони здоров'я Рубіжанської міської ради, про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 в сумі 8192,80 грн., який суд вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, тому, суд вважає необхідним стягнути зазначену суму з обвинуваченого. При цьому суд враховує визнання самим обвинуваченим зазначеного цивільного позову в повному обсязі.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.
Питання про долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченому ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, строком на 3 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
Згідно зі ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі КУ «Рубіжанська ЦМЛ» Управління охорони здоров'я Рубіжанської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі КУ «Рубіжанська ЦМЛ» Управління охорони здоров'я Рубіжанської міської ради (р/р № 31551278150449 в ГУ ДКСУ в Луганські області; МФО 804013; код ЄДРПОУ 26349674) витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_3 в сумі 8192,80 (вісім тисяч сто дев'яносто дві гривні вісімдесят копійок) грн.
Витрати за проведення експертиз по справі в сумі 8050,44 (вісім тисячі п'ятдесят гривень сорок чотири копійки) грн., стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.
Зняти арешт, накладений ухвалами Рубіжанського міського суду від 07.12.2017 р. з майна, а саме:
речового доказу - автомобіля НОМЕР_1, який передано під розписку власнику обвинуваченому ОСОБА_4 та, залишити його останньому;
речового доказу - велосипеда «Bike Shimano», який переданий під розписку власнику потерпілому ОСОБА_3 та залишити його останньому.
Вирок може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору та направити потерпілому.
Суддя В.В. Козюменська
Судове рішення № 80037159, Рубіжанський міський суд Луганської області було прийнято 21.02.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 425/3977/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: