Ухвала суду № 80035244, 22.02.2019, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 лютого 2019 року м. Херсон Справа № 923/124/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М., розглянувши справу

за позовом: Прокурора - заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі

позивача: Херсонської міської ради (73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 37, код ЄДРПОУ 26347681)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Капітал-Буд" (73000, м. Херсон, Новомиколаївське шосе, 7-А, код ЄДРПОУ 33726201)

про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку

в с т а н о в и в:

Прокурор - заступник місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Херсонської міської ради (надалі - позивач) звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Капітал-Буд" (надалі - відповідач), якою просить суд:

- розірвати, укладений між Херсонською міською радою та товариством з обмеженою діяльністю «Будівельна компанія Капітал-буд», зареєстрований 20.03.2008 за №040871300061 з наступними змінами та доповненнями договір оренди земельної ділянки площею 0,3917 га, розташованої в межах вул. Р. Люксембург - Філатова - Уварова та Миколаївського шосе у м. Херсоні та наданої під будівництво багатоповерхового житлового будинку, кадастровий номер 6510136600:01:001:1862;

- зобов'язати товариство з обмеженою діяльністю «Будівельна компанія Капітал-буд» (код ЄДРПОУ 33726201) повернути до комунальної власності земельну ділянку площею 0,3917 га, розташовану в межах вул. Р. Люксембург - Філатова - Уварова та Миколаївського шосе у м. Херсоні, кадастровий номер 6510136600:01:001:1862, вартістю 236821,82 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху з огляду на наступне.

Відповідно до позовної заяви прокурор обґрунтовує своє звернення до суду наявністю поважних причин та необхідних й достатніх підстав для представництва в суді інтересів держави, оскільки, як він стверджує, факт тривалого та систематичного невиконання ТОВ «Будівельна компанія Капітал-Буд» обов’язку щодо сплати орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,3917 га, розташованої в межах вул. Р. Люксембург - Філатова - Уварова та Миколаївського шосе у м. Херсоні, будівництва на ній багатоповерхового житлового будинку призвів до негативних наслідків у вигляді нераціонального використання земельної ділянки, ненадходження коштів до місцевого бюджету, що створює загрозу економічним інтересам Херсонської міської ради, територіальної громади м. Херсона та держави в цілому.

Не зважаючи на наявний факт невиконання ТОВ «Будівельна компанія Капітал-Буд» обов’язку щодо сплати орендної плати за використання земельної ділянки, використання земельної ділянки для мети визначеної у договорі оренди земельної ділянки Херсонською міською радою заходи щодо розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення її до комунальної власності не вживались.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Разом з тим, в даному випадку матеріали позовної заяви не містять доказів попереднього (до подання позовної заяви) увідомлення прокурором позивача про направлення позовної заяви та представництво інтересів держави в особі Херсонської міської ради в суді, з викладенням підстав для такого звернення, з'ясуванням позиції Херсонської міської ради - позивача щодо виявлених фактів порушення вимог законодавства щодо несплати орендної плати за використання земельної ділянки, з'ясуванням чи здійснює зазначений орган місцевого самоврядування певні заходи (дії) щодо виконання своїх владних повноважень щодо захисту інтересів держави тощо.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

В позовній заяві прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" у необхідності розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення її до комунальної власності, оскільки відповідач протягом 10 років з моменту реєстрації права користування земельною ділянкою не використовує земельну ділянку за призначенням, протягом останніх 3 років не сплачує орендну плату за використання земельної ділянки, у встановленому законодавством та договором розмірі, що призводить до ненадходження коштів до місцевих бюджетів, а також негативно впливає на формування дохідної частини місцевого бюджету, що свідчить про порушення інтересів держави.

Визначені у позовній заяві "інтереси держави" суперечать Рішенню Конституційного Суду України № 3-рп/99 у справі № 1-1/99 від 8.04.1999, оскільки прокурор, визначаючи " інтереси держави" не послався на норми конституції або інших правових актів.

Водночас, згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Разом з тим, частиною третьою статті 23 Закону України “Про прокуратуру” визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз частин третьої, четвертої статті 53 ГПК України у взаємозв'язку з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в господарських судах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Таким чином, згідно з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень (службових осіб) - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень) осіб, до обов’язків яких належить здійснення заходів, спрямованих на захист інтересів держави, але це захист здійснюється не належно.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Тобто, сам факт порушення вимог законодавства щодо несвоєчасної сплати, сплати не у повному обсязі орендної плати за користування земельною ділянкою, не використання земельної ділянки за період строку дії договору оренди земельної ділянки не є підставою для заміни відповідного органу і представництва його прокурором.

Аналіз частини четвертої статті 23 Закону України “Про прокуратуру” дає підстави стверджувати, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Суд враховує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, бо в ній відсутні доводи прокурора щодо дотримання принципу рівності сторін при звернені з позовом до суду, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши прокурору - заступнику керівника Херсонської місцевої прокуратури строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Надати прокурору - заступнику керівника Херсонської місцевої прокуратури строк десять днів з дня отримання даної ухвали для усунення всіх виявлених недоліків - а саме надати до суду додаткові правові та доказові обґрунтування необхідності здійснення представництва інтересів держави в суді.

3. Роз'яснити прокурору - заступнику керівника Херсонської місцевої прокуратури , що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і повертається згідно з п. 5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

4. Звернути увагу прокурору - заступнику керівника Херсонської місцевої прокуратури, що подання доказів здійснюється в порядку, передбаченому ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

5.Копію ухвали направити прокурору - заступнику керівника Херсонської місцевої прокуратури .

6.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Л.М. Немченко