Рішення № 80034593, 19.02.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2019 р.м. Одеса Справа № 916/61/19Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Цісельський К.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1,

від відповідача: не з’явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства ,,Українське Дунайське пароплавство” до Фірми ,,Давос” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 11241,86 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.01.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/61/19, призначено судове засідання для розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження на 05.02.2019 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.02.2019 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 19.02.2019 р.

Відповідач повідомлений про час і місце проведення судових засідань, у т.ч. того, в якому ухвалено рішення, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, направлених на юридичну адресу та адресу для листування Фірми ,,Давос” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, проте в засідання суду 05.02.2019 р. та 19.02.2019 р. з невідомих причин не з’явився.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 19.02.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приватне акціонерне товариство ,,Українське Дунайське пароплавство” (далі – ПрАТ ,,Українське Дунайське пароплавство”) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фірми ,,Давос” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Фірма ,,Давос” у формі ТОВ) про стягнення заборгованості у розмірі 11241,86 грн, з яких 7552,62 грн основного боргу, 2728,27 грн пені, 247,06 грн 3% річних, 713,91 грн інфляційних нарахувань, вказуючи на невиконання відповідачем умов договору букінг-нота від 29.06.2017 р. № КФО/170629-253 в частині оплати вартості фрахтування судна. Крім того позивач просить стягнути з Фірми ,,Давос” у формі ТОВ 1762,00 грн судового збору.

Обґрунтовуючи позов, ПрАТ ,,Українське Дунайське пароплавство” посилається на приписи ст.ст.193,216,230 ГК України, ст.625 ЦК України, умови названого вище договору, акти огляду-передачі ліхтера № UDP-DM-2442-УДП від 30.06.2017 р. та 06.09.2017 р., лист Державного підприємства ,,Морський торговельний порт Усть-Дунайськ” від 15.09.2017 р. № 496/01/10-17 з інформацією щодо накопичення та обробки зернових в ліхтерах за серпень 2017 р., рахунок на оплату від 18.09.2017 р. № 31091, супровідний лист від 18.10.2017 р. № КФО/455, разом з яким направлено рахунок на оплату, докази одержання відповідачем останнього, лист відповідача від 29.01.2018 р. вих. № 29/01/18-125, в якому зобов’язується погасити заборгованість до 28.02.2018 р., тощо.

Фірма ,,Давос” у формі ТОВ відзив на позов не подала та жодного разу не скористалась наданим ст.42 ГПК України правом на участь у засіданнях суду, з огляду на що розгляд справи здійснено за відсутності її представника та за наявними у ній доказами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів позивача фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

29.06.2017 р. між ПрАТ ,,Українське Дунайське пароплавство” (Судновласник) та Фірмою ,,Давос” у формі ТОВ (Фрахтувальник) укладено договір букінг-нота № КФО/170629-253 (Договір), умовами якого визначено, зокрема, що:

- предметом Договору є накопичення морської суднової партії та внутрішньоакваторіальне перевезення в п/п Кілія в ліхтерах типу ДМ;

- використовуються ліхтера… ДМ-2442… Фрахт по кожному ліхтеру нараховується від дати взяття до причалу для першого навантаження. Місце повернення від Фрахтувальника Судновласнику – порт Ізмаїл, за відсутності іншої домовленості;

- приймання-передача ліхтерів від Судновласника Фрахтувальнику і від Фрахтувальника Судновласнику оформлюється двохсторонніми актами приймання-передачі з описом технічного стану кожного ліхтера на момент передачі. Акти приймання-передачі підписуються представниками обох сторін, оформлюються в двох екземплярах, по одному для кожної зі сторін;

- за використання ліхтерів Фрахтувальник сплачує судновласнику фрахт в розмірі USD 40 за ліхтер за добу + 20% ПДВ за календарний період від дати першої постановки ліхтера до причалу на завантаження до дати акту приймання-передачі ліхтера від Фрахтувальника Судновласнику після останнього розвантаження, тобто повернення ліхтера…;

- Фрахтувальник здійснює оплату за накопичення зернових вантажів в ліхтерах судновласника наступним чином: 100% у національній валюті згідно курсу НБУ на день виставлення рахунку протягом 5 календарних днів з моменту отримання копії рахунку на розрахунковий рахунок за вказівкою Судновласника;

- у разі порушення строків оплати Судновласник має право нарахувати Фрахтувальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від сумарної вартості послуг за прострочений період, а також 3% річних і індекс інфляції.

На виконання умов Договору Судновласником передано Фрахтувальнику ліхтер № UDP-DM-2442-УДП, про що свідчать: акти огляду-передачі ліхтера № UDP-DM-2442-УДП від 30.06.2017 р. та 06.09.2017 р.; лист Державного підприємства ,,Морський торговельний порт ,,Усть-Дунайськ” від 15.09.2017 р. № 496/01/10-17 з інформацією про розвантаження 06.09.2017 р. ліхтера ДМ-2442.

Договір, акти огляду-передачі ліхтера підписано представниками та скріплено печатками контрагентів.

18.10.2017 р. Судновласником надіслано на адресу Фрахтувальника супровідним листом № КФО/455 рахунок на оплату від 18.09.2017 р. № 31091 на суму 7552,62 грн з ПДВ та акт виконаних робіт.

Вказані рахунок та акт Фірма ,,Давос” у формі ТОВ отримала 27.10.2017 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

29.01.2018 р. Фірмою ,,Давос” у формі ТОВ оформлено лист за вх. № 29/01/18-125, в якому зобов’язується здійснити повне погашення заборгованості перед ПрАТ ,,Українське Дунайське пароплавство”, зокрема за рахунком від 18.09.2017 р. № 31091 на суму 7552,62 грн, в строк до 28.02.2018 р., проте його не оплатила, що спричинило звернення до господарського суду з позовом у рамках провадження у даній справі.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.206, ст.212 КТМ України за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час судновласник зобов’язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час. Фрахтувальник сплачує судновласнику фрахт у порядку і терміни, передбачені договором чартеру (фрахтування) судна на певний час…

Згідно ст.4 КТМ України до цивільних, адміністративних, господарських та інших правовідносин, що виникають із торговельного мореплавства і не врегульовані цим Кодексом, відповідно застосовуються правила цивільного, адміністративного, господарського та іншого законодавства України.

Частиною 1 ст.283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Відповідно до ч.6 даної статті до відносин оренди застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В ч.3 ст.285 ГК України встановлено, що орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

За змістом ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст.762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов’язання на підставі письмового Договору букінг-нота, який є різновидом угоди фрахтування судна для накопичення та перевезення вантажів.

При цьому ПрАТ ,,Українське Дунайське пароплавство” як Судновласником виконано належним чином взяті на себе обов’язки та передано ліхтер, вартість користування яким складала 7552,62 грн, що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення документами.

В свою чергу Фірма ,,Давос” у формі ТОВ як Фрахтувальником у порушення приписів ст.ст.206,212 КТМ України ст.ст.525,526,610,629,759,762 ЦК України, ст.193,283,285 ГК України та умов Договору не оплатила вартість фрахтування судна в розмірі 7552,62 грн, не дивлячись на те, що з урахуванням ч.1 ст.530, ч.1 ст.762 ЦК України, ч.3 ст.285 ГК України зобов’язання з перерахування коштів за Договором мало бути виконане протягом 5 календарних днів з моменту отримання копії рахунку, тобто до 01.11.2017 р. включно.

Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача 7552,62 грн основного боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання… Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене та те, що матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем грошового зобов’язання по оплаті 7552,62 грн вартості користування ліхтером, господарський суд дійшов висновку, що Фірма ,,Давос” у формі ТОВ має сплатити:

- 2728,27 грн пені, нарахованої за період з 02.11.2017 р. до 04.12.2018 р.;

- 247,06 грн 3% річних, нарахованих за період з 02.11.2017 р. до 04.12.2018 р.;

- 713,91 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 02.11.2017 р. до 31.10.2018 р. (листопад 2017 р. – жовтень 2018 р.).

Відтак, позов про стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань також слід задовольнити у повному обсязі.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, – на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фірми ,,Давос” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 23 ,,А”, кв. 9, код 22471496) на користь Приватного акціонерного товариства ,,Українське Дунайське пароплавство” (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Пароходна, буд. 28, код 01125821) 7552/сім тисяч п’ятсот п’ятдесят дві/грн 62 коп. основного боргу, 2728/дві тисячі сімсот двадцять вісім/грн 27 коп. пені, 247/двісті сорок сім/грн 06 коп. 3% річних, 713/сімсот тринадцять/грн 91 коп. інфляційних нарахувань, 1762/одну тисячу сімсот шістдесят дві/грн 00 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22 лютого 2019 р.

Суддя Л.В. Лічман