Ухвала суду № 80034358, 22.02.2019, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2282/16-к

УХВАЛА

22 лютого 2019 року м. Переяслав-Хмельницький

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Керекези Я.І.,

з участю прокурора Яворського С.С.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницькому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, -

в с т а н о в и в:

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України, ОСОБА_2 за ч.ч.2, 3 ст. 185 КК України та ОСОБА_3 за ч.2 ст. 185 КК України.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2018 року відносно обвинуваченого ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 24 лютого 2019 року.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, можливість переховування від суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв’язків, раніше судимий, ухилявся від суду, що стало причиною обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 просить застосувати до нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту: він усвідомив негативність своєї поведінки, має постійне місце проживання, проживає із сім»єю брата.

Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вважають, що клопотання не підлягає до задоволення.

Заслухавши думки учасників судового розгляду, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1, п.3 ч.2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обвинувальний акт подано до суду, підстав для його повернення прокурору встановлено не було. Таким чином, суд вважає, що прокурором доведені обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 цього Кодексу.

Також, на думку суду, прокурором доведенні і обставини, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 194 цього Кодексу, зокрема існування ризику переховування від суду, зважаючи на його поведінку щодо явки до суду до обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Разом з тим, суд вважає, що прокурором не доведено, з врахуванням часу, що пройшов з моменту обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та відсутності інших ризиків, наявність обставин недостатності застосування до обвинуваченого більш м’яких запобіжних засобів для запобігання ризику (п.3 ч.1 ст. 194 КПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 194 цього Кодексу, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

В силу ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка, зокрема, обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Санкція ч. 3 ст. 185 КК України, за якою обвинувачується ОСОБА_1, передбачає покарання у виді позбавлення волі.

За таких обставин в їх сукупності суд вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_1 може бути застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Керуючись ст.ст. 177, 181, 194, 331, 350 КПК України, суд –

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно – відмовити.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити.

Змінити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт, заборонивши залишати житло за адресою: вулиця Островського, 9, м. Переяслав-Хмельницький, Київської області, цілодобово, окрім часу необхідного для явки до суду та участі в судовому розгляді, з 22 лютого 2019 року по 22 квітня 2019 включно.

Зобов’язати ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду та утримуватись від спілкування з іншими обвинуваченими, потерпілими та свідками в даному кримінальному провадженні.

Строк дії ухвали: по 22 квітня 2019 року.

Передати дану ухвалу для виконання до Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області у відповідності до п. 1 ч. 3ст. 202 КПК України.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Я. І. Керекеза