Ухвала суду № 80034316, 22.02.2019, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2383/18

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

22 лютого 2019 року Слідчий суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області Керекеза Я.І., за участю:

прокурора Ратушної О.П.,

слідчого Мироненка Д.О., підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

секретаря судових засідань ОСОБА_3,

розглянувши в судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницькому клопотання слідчого СВ Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області, лейтенанта поліції ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, –

в с т а н о в и в:

21 лютого 2019 року слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 307 КК України в кримінальному провадженню № 12018110240000812.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, зазначивши, що причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, підтверджуються даними, зібраними органом досудового розслідування.

27 грудня 2018 року ОСОБА_1 в порядку ст.208 КПК України було затримано за підозрою у вчиненні даного кримінального правопорушення (злочину).

28 грудня 2018 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Відповідно до ухвали слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 грудня 2018 року ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 24 лютого 2019 року.

Постановою керівника Бориспільської місцевої прокуратури від 20 лютого 2019 року строк досудового розслідування було продовжено до трьох місяців, тобто по 28 березня 2019 року.

Водночас, в ході досудового розслідування не проведено та не завершено ряд процесуальних слідчих дій, зокрема: не завершено проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів, з метою виявлення люмінесцентної речовини та проведення її порівняння на порівняльних зразках та речах, що були виявлені в ході досудового розслідування; судової експертизи матеріалів, речовин та виробів, для встановлення виду, маси та ідентичності наркотичних засобів, які після проведення оперативних закупок, добровільно видала ОСОБА_5; судової експертизи матеріалів, речовин та виробів, для встановлення виду, маси наркотичних засобів та відшукання слідів люмінесцентної речовини на грошових коштах, які було виявлено та вилучено під час проведення обшуку за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Веселе, вул. Підгірна, 6; не складено повідомлення про підозру в остаточній редакції, матеріали кримінального провадження не відкрито його сторонам; не складено обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Вказали на не зменшення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які були наявні на час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, поскільки ОСОБА_1 усвідомлює, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, у випадку визнання його винним, йому загрожує реальний термін відбуття покарання. Під час збуту ОСОБА_1 користувався ємністю, в якій знаходився наркотичний засіб, який знайдений не був. У випадку застосування більш м’якого запобіжного заходу, він зможе знищити річ, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Також існує ризик незаконного впливу на свідка, якому він збув наркотичний засіб. Крім того, ОСОБА_1, вчинив кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів у період відбування іспитового строку за попереднім вироком суду, що свідчить про можливість вчинення нового злочину або продовження вчинення злочину, в якому він підозрюється.

Підстав змінювати запобіжний захід немає. Застосування більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 вважають, що клопотання не підлягає до задоволення. Існування жодного із наведених слідчим ризиків не підтверджено, досудове розслідування вже закінчується, всі необхідні слідчі дії проведенні, експертизи призначенні. ОСОБА_1 має постійне місце проживання, проживає разом із матір»ю, яка потребує допомоги. Просять застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку учасників судового провадження, встановлено наступне.

Статтею 184 КПК України встановлено вимоги до клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 цього Кодексу, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з’явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

В ході розгляду клопотання були надані докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Також доведено, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, не зменшилися, та що застосування більш м’яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання таким ризикам.

Зокрема, вагомість наявної обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення у поєднанні з тяжкістю покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, дає підстави вважати, що йому, які і будь-якій іншій особі, притаманно вчинити будь-яку дію щодо уникнення від кримінальної відповідальності.

З врахуванням необхідності безпосередності дослідження доказів під час судового провадження вважаю, що наявний ризик незаконного впливу на свідка.

Крім того, ОСОБА_1, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів у період відбування іспитового строку за попереднім вироком суду, яким його було визнано винним та засуджено за вчинення кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, що свідчить про можливість вчинення нового злочину або продовження вчинення злочину, в якому він підозрюється.

Слідчим зазначені обставини неможливості закінчення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішення питання про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з даних матеріалів кримінального провадження, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати обгрунтованими посилання прокурора та слідчого на наявність ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Слідчим суддею не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 відпала, доцільності змінювати запобіжний захід підозрюваному не вбачається, заявлені під час обрання та продовження запобіжного заходи ризики, з урахуванням вищезазначеного, не зменшились та продовжують існувати.

При цьому слідчий суддя не бере до уваги посилання слідчого на наявність ризику знищення речі, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (ємності), в зв»язку з його необгрунтованістю.

Граничний строк тримання особи під вартою, встановлений ст. 197 КПК України, не перевищений.

Враховуючи вищевикладене, клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з врахуванням вимог ч. 3 ст. 197 КПК України.

Підстав змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт не вбачається.

За правилами пункту 2 частини 5 статті 182 КПК відносно ОСОБА_1 можливо визначити заставу у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає ( з урахуванням вже визначеної суми) 88100 грн. 00 коп., а також, у разі сплати застави, покласти на нього обов’язки, що передбачені ст. 194 КПК.

Враховуючи вищевикладене, згідно ст. ст. 176-178, 182,183, 193-194, 197, 199, 309, 395 КПК України, —

у х в а л и в:

Клопотання задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 28 березня 2019 року включно, утримуючи його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Управління Державної пенітенціарної служби України.

Визначити для ОСОБА_1 заставу у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що 88100 (вісімдесят вісім тисяч сто) грн. 00 коп. (р/р 37312095018661, банк: Держказначейська служба України, м.Київ; Код ЄДРПОУ: 26268119; МФО: 820172, отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; призначення платежу: у призначенні платежу платіжного документу обов’язково зазначити інформацію про постанову судді (ухвалу суду), який обрав заставу мірою запобіжного заходу, та прізвище, ім’я, по-батькові особи, за яку вноситься застава).

Після внесення застави звільнити з-під варти ОСОБА_1, якщо в уповноваженої службової особи місця ув’язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Після внесення застави та звільнення з-під варти покласти на ОСОБА_1 такі обов’язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою в даному кримінальному провадженні;

2) не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

4) утримуватися від спілкування із свідками вчинення даного кримінального правопорушення, за винятком часу в період вчинення процесуальних дій в ході досудового розслідування чи судового провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Я. І. Керекеза