Рішення № 80034283, 18.02.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2019 Справа №914/2128/18

За позовом: Приватного акціонерного товариства “Миколаївцемент”, м. Миколаїв, Львівська область,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Будпостач”, м. Миколаїв, Львівська область,

про стягнення заборгованості у розмірі 5 865 580, 34 грн

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Чорної І.Б.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник;

від відповідача: ОСОБА_2 - представник.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Приватного акціонерного товариства “Миколаївцемент” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будпостач” про стягнення заборгованості у розмірі 5 865 580, 34 грн.

Ухвалою суду від 20.11.2018 було відкрито провадження у справі № 914/2128/18 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.12.2018. У судовому засіданні 17.12.2018 оголошено перерву до 10.01.2019.

Представник позивача у судове засідання 10.01.2019 з’явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із можливістю укладення мирової угоди та клопотання про продовження строку підготовчого провадження. Представник відповідача у судове засідання 10.01.2019 не з’явився. Ухвалою суду від 10.01.2019 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 04.02.2019.

У судове засідання 04.02.2019 представники сторін з’явилися. Представник відповідача подав клопотання про долучення доказів щодо часткової сплати суми заборгованості. Ухвалою від 04.02.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 18.02.2019.

Представник позивача у судове засідання 18.02.2019 з’явився, позовні вимоги підтримав за мінусом суми основного боргу в розмірі 400 000, 00 грн, щодо якої було укладено договір про заміну боржника у зобов’язанні від 26.12.2018.

Представник відповідача у судове засідання 18.02.2019 з’явився, позовні вимоги визнав, за винятком суми 400 000, 00 грн.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з’ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 18.02.2019 справу розглянуто по суті та оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення у справі.

Позиція позивача.

Приватне акціонерне товариство “Миколаївцемент” звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будпостач” із вимогами про стягнення 5 396 810, 00 грн - основного боргу, 360 833, 31 грн – пені та 107 396, 00 грн – штрафу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на укладений між сторонами у справі договір поставки цементу від 02.03.2015 № МИК_КК_15_022 разом із додатковими угодами до нього та специфікаціями, на виконання яких ним поставлявся відповідачу товар.

Позивач зазначає, що за умовами додаткової угоди від 09.08.2018 № 3 до договору поставки, сторони погодили умови кредитного ліміту, за яких загальна кількість відвантаженого продавцем та не оплаченого покупцем товару з 01.10.2018 не може перевищувати 5 200 000 грн. Однак, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати за поставлений товар, після 01.10.2018 у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на суму 5 396 810, 00 грн, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

26.12.2018 між сторонами у справі та ТзОВ «Фелінс» було укладено договір про заміну боржника у зобов’язанні, за умовами якого відповідач передав ТзОВ «Фелінс» зобов’язання щодо оплати 400 000, 00 грн заборгованості за поставлений ПАТ «Миколаївцемент» товар на підставі договору поставки цементу від 02.03.2015 № МИК_КК_15_022. Оскільки ТзОВ «Фелінс» 21.01.2019 сплатило позивачу 400 000, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 21.01.2019 № 193, позивач не підтримує позовні вимоги в цій частині та просить стягнути з відповідача заборгованість за мінусом сплаченої суми.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав, однак, в судових засіданнях представник відповідача позовні вимоги визнав, за винятком суми 400 000, 00 грн, щодо якої було укладено договір про заміну боржника у зобов’язанні від 26.12.2018. Клопотанням від 01.02.2019 представник відповідача долучив до матеріалів справи копію вищевказаного договору та платіжного доручення від 21.01.2019 № 193, в підтвердження виконання зобов’язання на суму 400 000, 00 грн новим боржником - ТзОВ «Фелінс».

Обставини справи встановлені судом.

Між сторонами у справі 02.03.2015 було укладено договір поставки цементу від 02.03.2015 № МИК_КК_15_022 (надалі-договір), відповідно до умов п. 1.1. якого продавець (позивач) зобов’язався поставити, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити цемент (надалі - товар) та послуги у кількості, асортименті, терміни і за ціною відповідно до умов даного договору, а також специфікацій та додатків, додаткових угод, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 4.1. договору, базова ціна на товар формується на умовах ЕХW, узгоджується сторонами шляхом обов’язкового підписання Специфікації у двох примірниках по одному для кожної з сторін. Специфікація підписується одночасно з цим договором та є невід’ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 5.2. договору, оплата здійснюється на умовах післяплати впродовж 30 (тридцяти) календарних днів з дати відвантаження товару в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок продавця. При цьому при оплаті обов’язково повинен вказуватись номер договору.

У п. 5.2. договору сторонами передбачено, що загальна кількість відвантаженого продавцем та не оплаченого покупцем товару не може перевищувати 5 000 000 грн. Додатковими угодами від 15.03.2015, від 04.04.2018 № 1 та від 09.08.2018 № 3 до договору поставки, сторони вносили зміни у п. 5.4. щодо суми кредитного ліміту, зокрема, у додатковій угоді № 3 зазначено, що загальна кількість відвантаженого продавцем та не оплаченого покупцем товару з 01.10.2018 р. не може перевищувати 5 200 000 грн.

У додатковій угоді від 05.06.2018 № 2, у зв’язку із зміною типу та найменування продавця, сторони погодили в преамбулі та в тексті договору замінити Публічне акціонерне товариство «Миколаївцемент» на Приватне акціонерне товариство «Миколаївцемент», а також внесли зміни до розділу XVI договору «Найменування, адреса та реквізити сторін».

Сторонами було підписано ряд специфікацій до договору, у яких визначено асортимент та вартість товару у відповідні періоди поставки.

На виконання умов договору, позивач у період з 12.07.2018 до 13.09.2018 поставив відповідачу товар на суму 5 532 522, 39 грн, що підтверджується видатковими накладними за вказаний період, копії яких наявні в матеріалах справи, які містять підписи уповноважених представників та печатки сторін. Однак, відповідач за поставлений товар оплатив лише частково, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 5 396 810, 00 грн, яка підтверджується підписаним сторонами актом звіряння розрахунків станом на 12.12.2018. Зазначена сума заборгованості перевищує кредитний ліміт в розмірі 5 200 000 грн, встановлений сторонами з 01.10.2018 у додатковій угоді від 09.08.2018 № 3, внаслідок чого позивач звернувся з цим позовом до суду.

Під час розгляду цієї справи в суді, між ПАТ «Миколаївцемент», ТзОВ «Будпостач» та ТзОВ «Фелінс» було укладено договір про заміну боржника у зобов’язанні від 26.12.2018, за умовами якого ТзОВ «Будпостач» передало, а ТзОВ «Фелінс» прийняло на себе обов’язки щодо оплати 400 000, 00 грн заборгованості за поставлений ПАТ «Миколаївцемент» товар на підставі договору поставки цементу від 02.03.2015 № МИК_КК_15_022. На виконання вказаного договору ТзОВ «Фелінс» сплатило на рахунок ПАТ «Миколаївцемент» 400 000, 00 грн, згідно платіжного доручення від 21.01.2019 № 193 (копія якого міститься в матеріалах справи).

Норми права та мотиви з яких виходив суд при ухваленні рішення.

У відповідності до ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Господарський суд закриває провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України якщо відсутній предмет спору.

Оскільки суду було представлено докази заміни боржника щодо частини зобов’язання у розмірі 400 000, 00 грн, а також докази сплати новим боржником 400 000, 00 грн на рахунок позивача, враховуючи відсутність заперечень зі сторони позивача, суд дійшов висновку закрити провадження у справі в частині стягнення 400 000, 00 грн основного боргу з відповідача. Розмір основного боргу становить 4 996 810, 00 грн.

Щодо стягнення пені та штрафу.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, правовими наслідками порушення зобов'язання є зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Частиною 1 статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно пункту 5.5. договору сторони погодили, що у випадку порушення покупцем строку оплати за відвантажену партію товару, визначеного у п. 5.2 договору, або перевищення суми, зазначеної у п. 5.3. договору, продавець має право зупинити подальше відвантаження (поставку) товару до виконання покупцем свого зобов'язання щодо оплати за відповідну партію товару у повному розмірі, за якою виникло протермінування з оплати. При цьому покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день протермінування, а також штраф у розмірі 2% від вартості товару, який був поставлений, але не сплачений покупцем.

На підставі зазначених у п. 5.5. договору умов, у зв’язку із порушенням відповідачем строків оплати товару, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 360 833, 31 грн та штраф на суму 107 396, 00 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені та штрафу за період з 12.07.2018 по 14.11.2018, суд вважає, що вказані нарахування проведено вірно, а сума пені в розмірі 360 833, 31 грн та штрафу в розмірі 107 396, 00 грн, є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин, враховуючи часткове погашення основного боргу на суму 400 000, 00 грн та відсутність заперечень щодо позову зі сторони відповідача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку позовні вимоги задоволити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 4 996 810, 00 грн – основного боргу, 360 833, 31 грн – пені, 107 396, 00 грн – штрафу.

Відшкодування витрат, пов’язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 231, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 400 000, 00 грн основного боргу - закрити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будпостач” (81600, Львівська область, м. Миколаїв, вул. Привокзальна, буд. 6, код ЄДРПОУ 30568491) на користь Приватного акціонерного товариства “Миколаївцемент” (81600, Львівська область, м. Миколаїв, вул. Стрийське шосе, буд. 1, код ЄДРПОУ 00293025) суму в розмірі 5 553 023, 03 грн, з яких:

- 4 996 810, 00 грн – основного боргу;

- 360 833, 31 грн – пені;

- 107 396, 00 грн – штрафу;

- 87 983, 72 грн судового збору.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 22.02.2019.

Суддя Манюк П.Т.