Рішення № 80034222, 04.02.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2019 року Справа № 915/1087/18

м. Миколаїв

за позовом: публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”

03150, вул. Тверська, 5, м.Київ,

в особі філії “Центр забезпечення виробництва” публічного акціонерного

товариства “Українська залізниця”

03049, пр-т. Повітрофлотський, 11/15, м.Київ;

до відповідача: приватного підприємства “СП КЛІМАТЕХНІКА”,

юридична адреса: 54008, вул.4-а Слобідська, 105-А, м.Миколаїв;

фактична адреса: 54034, вул. Кругова, 44, м.Миколаїв;

про: стягнення пені та штрафу у сумі 742964 грн. 40 коп. за договором поставки від 16.06.2017 № ЦЗВ-07-03317-01, –

Суддя С.М.Коваль

За участі секретаря судового засідання Сьянової О.С.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 довіреність № Ц/З-63/161-18 від 29.05.2018;

Від відповідача: не присутній

СУТЬ СПОРУ : про стягнення 742964 грн. 40 коп.

Позов поданий Публічним акціонерним товариством “Українська залізниця” в особі філії “Центр забезпечення виробництва” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (далі-ПАТ “Українська залізниця”) до приватного підприємства (ПП) “СП КЛІМАТЕХНІКА” про стягнення 742964 грн. 40 коп., з яких:

- 419936 грн. 40 коп. – пеня за загальний період з 01.11.2017 року по 01.07.2018 року;

- 323028 грн. - штраф;

Крім того позивач просить про стягнення грошових коштів на відшкодування судових витрат, зокрема, з оплати позовної заяви судовим збором.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням ПП “СП КЛІМАТЕХНІКА” зобов’язань за укладеним між сторонами договором поставки від 16.06.2017 № ЦЗВ-07-03317-01 (далі – договір), а саме, зобов’язань щодо своєчасної та у повному обсязі поставлення товару, внаслідок чого ПАТ “Українська залізниця” здійснено нарахування пені та штрафу у порядку п. 10.1 договору.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, відзив на позовну заяву надав, проти позову заперечує у повному обсязі.

Від представника ПП “СП КЛІМАТЕХНІКА” – адвоката ОСОБА_2 надійшло клопотання від 04.02.2019 про відкладення розгляду справи та визнати причину не явки представника поважною. Виходячи з того, що явка сторін у судове засідання судом не визнавалася обов'язковою, та що відповідач виклав свої доводи щодо позову у відзиві від 21.10.2018, згідно яких він не визнав позовних вимог.

З огляду на наведене, та те, що відповідач був повідомлений завчасно про судові засідання та неодноразово подавав клопотання про відкладення розгляду справ, тобто повторно не являвся у судове засідання, суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 04.02.2019 року, згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Обставини справи.

16.06.2017 між сторонами укладено договір поставки № ЦЗВ-07-03317-01 (надалі - Договір), за умовами якого ПП “СП КЛІМАТЕХНІКА” зобов’язувалось доставляти і передавати у власність, а ПП “СП КЛІМАТЕХНІКА” зобов’язувався приймати та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід’ємною частиною договору, на умова, що викладені у цьому договорі (п. 1.1 договору).

Виробник продукції ПАТ “ЗАВОД ЕКВАТОР” (п. 1.3 договору).

Ціна на товар, встановлена в національній валюті України, на умовах СРТ (перевезення оплачено до...) пункт призначення - склад матеріальних ресурсів філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця», Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченко, 48. Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у Специфікації до даного Договору. Ціна продукції, узгоджена у Специфікації до даного Договору, включає: вартість продукції, тари, всі податки і збори, передбачені чинним законодавством, транспортні витрати постачальника згідно п. 5.1. Сума договору складає 12 070 500,00 грн., крім того ПДВ 20 % - 2 414 100,00 грн., що разом становить 14 484 600,00 грн. (п.п. 4.1-4.3 договору).

Додатковою угодою № 2 від 29.12.2017 до договору поставки, сторонами доповнено даний договір специфікацією на суму: 1 794 600,00 грн., крім того ПДВ 20 % - 358 920,00 грн., що разом становить 2 153 520,00 грн., а також п. 4.3 даного Договору поставки викладено в наступній редакції: «Загальна сума даного Договору складає: 13 459 500,00 грн., крім того ПДВ 20 % - 2 691 900,00 грн., що разом становить - 16 151 400,00 грн.»

Постачальник здійснює поставку продукції автомобільним або залізничним транспортом на умовах СРТ (Перевезення сплачено до...) пункт призначення - склад матеріальних ресурсів філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця», Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченко.48 (відповідно до вимог ІНКОТЕРМС" ред. 2010 р.) (п. 5.1 договору).

Відповідно до п. 5.2 договору, поставка продукції проводиться партіями протягом терміну дії договору, тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийому продукції. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у рознарядці, несе замовник.

Рознарядка надається постачальнику в оригіналі шляхом направлення поштою цінного листа з описом вкладення та направленням сканкопії рознарядки електронним листом із застосуванням електронної пошти (E-mail). Після отримання рознарядки по електронній пошті (E-mail) постачальник повинен протягом доби направити замовнику лист на електронну пошту (E-mail) замовника, що підтверджує отримання рознарядки, та повідомлення про готовність виконання рознарядки у зазначені терміни.

Кожна партія продукції постачається протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці.

Матеріальні витрати, що виникли при поверненні продукції, яка не була письмово заявлена, покладаються на постачальника.

Замовник не несе відповідальності за ненадання рознарядок (надання не в повному обсязі), якщо це є наслідком зміни планів постачання та фінансування замовника.

За необхідності рознарядка може бути відкоригована замовником, про що обов'язково повідомляється постачальнику.

На виконання умов договору позивачем на адресу відповідача направлено рознарядки: від 31.08.2017 № ЦЗВ-20/3551 на відвантаження 1 комплекту кондиціонеру автономного вагонного АВК-25 у вересні місяці на суму 1076 760,00 грн. з ПДВ; від 31.08.2017 № ЦЗВ-20/3550 на відвантаження 5 комплекту кондиціонерів автономних вагонних АВК-25 у жовтні місяці на 5 383 800,00 грн. з ПДВ; від 31.08.2017 № ЦЗВ-20/3548 на відвантаження 5 комплекту кондиціонерів автономних вагонних АВК-25 у листопаді місяці на суму 5 383 800,00 грн. з ПДВ; від 26.12.2017 № ЦЗВ-20/6263 на відвантаження 2 комплекту кондиціонерів автономних вагонних АВК-25 у грудні місяці на суму 2153 520,00 грн. з ПДВ; від 21.03.2018 № ЦЗВ-20/1311 на відвантаження 2 комплекту кондиціонерів автономних вагонних АВК-25 на суму 2 153 520,00 грн.

ПП “СП КЛІМАТЕХНІКА” поставив продукцію з порушенням строку поставки по рознарядці від 31.08.2017 № ЦЗВ-20/3550, а також недопоставлено продукцію по рознарядці від 26.12.2017 № ЦЗВ-20/6263 на суму 2 153 520,00 грн. з ПДВ.

Позивач, вважаючи, що поставка товару здійснена ПП “СП КЛІМАТЕХНІКА” з порушенням строку, визначеного у п. 5.2 договору, а також по рознарядці від 26.12.2017 № ЦЗВ-20/6263 не поставив товар, та звернувся до відповідача з претензією від 22.06.2018 № ЦЗВ-20/2342 про сплату, в порядку п. 10.1. договору, пені та штрафу за прострочення поставки товару за договором, направлення якої на адресу ПП “СП КЛІМАТЕХНІКА” підтверджується відповідною поштовою квитанцією та описом вкладення до цінного листа. Зазначену претензію відповідачем залишено без виконання із зазначенням, що рознарядку від 26.12.2017 № ЦЗВ-20/6263 не було отримано.

Відповідач, всупереч умов договору не поставив продукцію у визначений договором строк. Отже, відповідач свої зобов’язання належним чином не виконав.

Відповідно до п.7.2 договору у випадку несвоєчасної оплати продукції відповідач на вимогу позивача сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 10.1. договору, за порушення термінів постачання відповідач оплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від суми непоставленої в строк продукції на умовах передбачених п. 5.2. договору, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 15 % від суми непоставленої в строк продукції. При цьому відповідач не звільняється від виконання своїх зобов'язань допоставити продукцію, якщо про інше його не попередив письмово Замовник.

Позивачем відповідачеві нарахована пеня в сумі 419936 грн. 40 коп. за загальний період з 01.11.2017 року по 01.07.2018 року, у розмірі 0,1 % від суми непоставленої в строк продукції, а також 323028 грн. – штрафу.

ОСОБА_1 на час розгляду справи сума пені та штрафу відповідачем сплачена не була.

Позивач просить стягнути з відповідача 742964 грн. 40 коп., а саме:

- 419936 грн. 40 коп. – пеня за загальний період з 01.11.2017 року по 01.07.2018 року ;

- 323028 грн. – штрафу.

В обґрунтування позову позивач посилається на статті 525, 526, 530, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України, статті 174, 193, 230 Господарського кодексу України.

Відповідач, як вже вище вказано, проти позову заперечує з наступного:

- не вказано строку поставки у рознарядки;

- в акті не зазначено на виконання якої рознарядки поставляються кондиціонери та що залишився невиконаним лист (рознарядка) позивача від 21.03.2018 №ЦЗВ-20/1311;

- не можливо стягнути одночасно пеню та штраф.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд дійшов до такого висновку.

Цивільним законодавством передбачено, що за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України).

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили (ч. 2 ст. 218 ГК України).

Суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ст. 193 ГК України).

Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч.1 ст. 230 ГК України). Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у процентах, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір процентів не передбачено законом або договором (ч. 6. ст. 231 ГК України).

Цивільним законодавством визначено, що у разі порушення зобов’язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ч.1 ст.611 ЦК України). Неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання, при цьому пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання (ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України).

Згідно ч. 2. ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема, сторонами у договорі погоджено, що за порушення термінів постачання відповідач оплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від суми непоставленої в строк продукції на умовах передбачених п. 5.2. договору, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 15 % від суми непоставленої в строк продукції. При цьому відповідач не звільняється від виконання своїх зобов'язань допоставити продукцію, якщо про інше його не попередив письмово Замовник (п. 10.1 договору).

Суд погоджується і з поданими позивачем розрахунками пені у сумі 419936 грн. 40 коп. та штрафу в сумі 323028 грн., і визнає, що вимоги про стягнення зазначених сум належить задовольнити.

Ураховуючи, що ПП “СП КЛІМАТЕХНІКА” прострочено строк поставки товару, суд визнає обґрунтованим нарахування ПАТ “Українська залізниця” пені та штрафу на вищевказані суми продукції за періоди прострочень їх поставки, і вважає правильними подані позивачем розрахунки сум пені у сумі 419936 грн. 40 коп. та штрафу в розмірі 323028 грн. Ці суми пені та штрафу підлягають стягненню з відповідача.

Отже, позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо посилань відповідача на те, що у рознарядках не встановлено строк поставки, слід зазначити наступне.

Відповідно абз. 3 п. 5.2 договору передбачено, що кожна партія продукції постачається протягом 30-ти (тридцяти) календарних днів з дати письмової рознарядки позивача, якщо інше не вказано у рознарядці, то відраховувати термін дії рознарядок необхідно відповідно з від 31.08.2017, з 26.12.2017 та з 21.03.2018 відповідно.

Отже, посилання відповідача на те, що строк на поставку продукції необхідно відраховувати з дати отримання рознарядок є необґрунтованим.

Щодо не можливо стягнути одночасно пені та штрафу.

Згідно з висновками Верховного Суду України, викладеними, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 09.04.2012 у справі №20/246-08, які є обов'язковими для суду при прийнятті рішення, відповідно до п.п. 5, 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України є видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17.

Договором укладеним між сторонами передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу, а відтак наявні правові підстави для одночасного їх стягнення.

Твердження відповідача щодо неможливості подвійного стягнення пені з посиланням на постанову Верховного Суду України від 09.01.2012 у справі №3-88гс11, судом не приймаються до уваги, оскільки викладені у вказаній постанові є також висновки щодо можливості одночасного нарахування пені та штрафу у разі порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч.2 ст. 231 ГК України.

Щодо твердження Відповідача відносно невиконаного листа (рознарядка) позивача від 21.03.2018 № ЦЗВ-20/1311.

16.06.2017 між сторонами укладено договір поставки за №ЦЗВ-07-03317-01.

Відповідно до договору відповідач взяв на себе зобов'язання поставити та передати у власність теплообмінники, кондиціонери повітря, холодильне обладнання та фільтрувальні пристрої (дахову систему кондиціювання») виробництва ПАТ “ЗАВОД ЕКВАТОР”, м. Миколаїв, а позивач прийняти та оплатити зазначену продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в Специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору, на умовах, що викладені у цьому Договорі.

Згідно п. 4.3 договору, загальна сума на момент його підписання складає - 12 070 500 грн., ПДВ 20 % - 2 414 100,00 грн., що разом становить 14 484 600,00 грн.

Так, Специфікацією № 1 до договору передбачено поставку відповідачем 13 комплектів кондиціонерів автономних вагонних АВК-25 на суму 14484600 грн. з ПДВ.

При цьому, додатковою угодою № 1 від 22.08.2017 до договору, Специфікація № 1 до договору анульована; включено Специфікацію № 2 до договору на суму 11664900 грн., ПДВ 20 % - 2 332 980,00 грн., на загальну суму 13 997880,00 грн. Внесено зміни до п. 4.3. Договору та прийнято його в наступній редакції: «Загальна сума даного Договору складає: 11664900 грн., ПДВ 20 % - 2 332 980,00 грн., на загальну суму 13 997880 грн.

Таким чином, специфікація № 2 до договору передбачає необхідність поставки відповідачем позивачеві 13 комплектів продукції на суму 13 997 880 грн. з ПДВ.

На виконання умов договору, зокрема специфікації № 2 до договору, позивачем на адресу відповідача направлено рознарядки:

- від 31.08.2017 № ЦЗВ-20/3551 на відвантаження 1 комплекту кондиціонеру автономного вагонного АВК-25 у вересні місяці на суму 1076760,00 грн. з ПДВ;

- від 31.08.2017 № ЦЗВ-20/3550 на відвантаження 5 комплектів кондиціонерів автономних вагонних АВК-25 у жовтні місяці на суму 5 383 800,00 грн. з ПДВ;

- від 31.08.2017 № ЦЗВ-20/3548 на відвантаження 5 комплектів кондиціонерів автономних вагонних АВК-25 у листопаді місяці на суму 5 383 800,00 грн. з ПДВ;

- від 26.12.2017 № ЦЗВ-20/6263 на відвантаження 2 комплектів кондиціонерів автономних вагонних АВК-25 у грудні місяці на суму 2 153 520,00 грн. з ПДВ.

Так, відповідачем своєчасно здійснено поставку продукції по рознарядкам від 31.08.2017 № ЦЗВ-20/3551, від 31.08.2017 № ЦЗВ-20/3548, з простроченням терміну поставки (на 12 календарних днів) ПП “СП КЛІМАТЕХНІКА” поставлено продукцію по рознарядці від 31.08.2017 № ЦЗВ-20/3550. Недопоставленою залишилась продукція по рознарядці від 26.12.2017 № ЦЗВ-20/6263 на суму 2 153 520 грн. з ПДВ.

29.12.2017 між сторонами підписано додаткову угоду № 2 до договору, якою доповнено договір поставки специфікацією № 3 на поставку ще 2 комплектів продукції на суму 1 794 600 грн., ПДВ 20 % -358 920 грн., що разом становить 2 153520 грн. При цьому, п. 4.3. договору викладено в наступній редакції: «Загальна сума даного Договору складає 13 459 500 грн., ПДВ 20 % - 2 691 900 грн., що разом складає - 16151400 грн.

Крім того, п. 13.7 даного договору поставки викладено в наступній редакції: «Термін дії даного Договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.03.2018».

На виконання специфікації № 3 до договору, позивачем на адресу відповідача направлено рознарядку від 21.03.2018 № ЦЗВ-20/1311 на відвантаження 2 комплектів кондиціонерів автономних вагонних АВК-25 на суму 2 153520 грн.

Так 30.03.2018 на адресу позивача відповідачем на виконання додаткової угоди №2 та специфікації № 3 до договору, поставлено 2 комплекти кондиціонерів автономних вагонних АВК-25 на суму 2 153 520 грн., що підтверджено товарно-транспортною накладною від 29.03.2018 № 34/30, видатковою накладною від 29.03.2018 № 30; рахунком-фактурою від 29.03.2018 № 30/1 та податковою накладною від 29.03.2018 № 3/1, в яких зазначено, що продукція поставлена по пролонгації договору.

Отже, твердження відповідача, що невиконаною залишилась рознарядка позивача від 21.03.2018 № ЦЗВ-20/1311 є необґрунтованими.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в повному обсязі..

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 126, 129, 232, 233, 236-238 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Центр забезпечення виробництва” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства “СП КЛІМАТЕХНІКА” (54008, вул.4-а Слобідська, 105-А, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 40081347) на користь публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (03150, вул. Тверська, 5, м. Київ, ідентифікаційний код 40075815) в особі філії “Центр забезпечення виробництва” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (03049, пр-т. Повітрофлотський, 11/15, м.Київ, ідентифікаційний код 40081347) штрафні санкції у розмірі 742964 грн. 40 коп., із яких: 419936 грн. 40 коп. – пеня; 323028 грн. – штраф та судовий збір в сумі 11144,47 грн.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У зв’язку із відрядженням судді, рішення оформлене відповідно до статті 238 цього Кодексу, та підписано 18.02.2019.

Суддя С.М.Коваль.