Постанова № 80034080, 21.02.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/1837/19 2-а/335/70/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2019 р. Орджонікідзевський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Соболєвої І.П.,

за участю секретаря судового засідання Хома Д.М.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 107Б, адміністративну справу за позовом Управління Державної міграційної служби Запорізької області до громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 про примусове видворення за межі України,

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної міграційної служби Запорізької області звернулось до суду з адміністративним позовом до громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 про примусове видворення за межі України, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач не виконав рішення про примусове повернення в країну походження або третю країну від 02.02.2018 № 1, прийняте УДМС України в Запорізькій області та ухиляється від виїзду за межі України. На теперішній час, відсутні правові підстави для його подальшого перебування на території України. Отже, є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач перешкоджатиме проведенню процедури видворення, що є підставою для його затримання з подальшим поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. Тому, позивач просить суд примусово видворити громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 за межі України, затримати його та помістити його до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України з метою його ідентифікації (документування свідоцтвом на повернення до Батьківщини) та забезпечення виконання рішення суду про примусове видворення за межі території України, допустити негайне виконання рішення суду.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що в матеріалах справи є відповідні докази. Причини неявки у судове засідання відповідач не повідомив, відзив не надав. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав. За таких обставин, суд вважав за можливе розглянути справу в його відсутність.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

12.02.2019 працівниками УСБУ в Запорізькій області був виявлений та запрошений до Управління ДМС України в Запорізькій області громадянин ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, для встановлення законності його перебування в Україні.

Під час проведення перевірки було встановлено, що він прибув на територію України 25.10.2016 через КПП «Бориспіль» за паспортом 007564761, який було видано 08.11.2012 ОСОБА_3 ОСОБА_4, терміном дії до 08.11.2017, по короткостроковій візі типу Д № У02718539, з метою навчання у Донецькому національному медичному університеті в м. Кропивницький Кіровоградської області.

30.11.2016 відповідач був документований посвідкою на тимчасове проживання в Україні ТР177650, виданою Управлінням ДМС України в Кіровоградській області, терміном дії до 01.10.2017, яка діяла в період навчання у вищому навчальному закладі

12.05.2017 від Донецького національного медичного університету до УДМС України в Кіровоградській області надійшов лист-клопотання щодо скасування посвідки ТР 177650, виданої громадянину ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 у зв’язку з відрахуванням іноземця з вищого навчального закладу.

12.06.2017 Управлінням ДМС України в Кіровоградській області прийнято рішення про скасування та вилучення посвідки на тимчасове проживання ТР 177650.

02.02.2018 працівниками УДМС України в Запорізькій області у відношенні громадянина ОСОБА_5 ОСОБА_6 був складений протокол про адміністративне правопорушення МЗП 136934 за ч. 1 ст. 203 КУпАП.

Заступником начальника УДМС України в Запорізькій області ОСОБА_7 02.02.2018 прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення на відповідача у вигляді штрафу розміром 850 грн., яка булав виконана добровільно.

02.02.2018 Управлінням ДМС України в Запорізькій області було прийнято рішення № 1 про примусове повернення за межі України громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6. За змістом прийнятого рішення, відповідач зобов’язався у добровільному порядку покинути територію України у термін до 03.03.2018.

Згідно з інформацією Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України за вих. № 0.184-16442/0/15-18 від 10.04.2018 та вих. № 0.184-4575/0/15-19 від 04.02.2019 громадянин ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 вищезазначене рішення не виконав та досі знаходиться на території України.

12.02.2019 у відношенні відповідача повторно були вжиті заходи адміністративного впливу за порушення правил перебування в Україні й складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 203 КУпАП, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 4 080 грн.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України встановлює Закон України №3773-VI від 22.09.2011 «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі – Закон).

За приписами частини 1 статті 26 Закону іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (ч. 5 ст. 26 Закону ).

Статтею 30 Закону визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Отже, із змісту наведеної норми слідує, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини:

1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове видворення;

2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

Тобто обов'язковим є попереднє прийняття вказаними органами рішення про примусове повернення.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 ОСОБА_6 перебуває на території України з 25.10.2016, за порушення правил перебування іноземців в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, 02.02.2018 відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 203 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності. 12.02.2019 він був повторно притягнутий до відповідальності за ст. 203 КУпАП. Рішення про примусове повернення до суду не оскаржувалося та є чинним. Відповідно до прийнятого рішення про примусове повернення іноземець повинен був самостійно залишити територію України, тобто виїхати до будь-якої країни світу, в строк не пізніше 03.03.2018.

Проте, відповідач рішення в установлений строк без поважних причин не виконав.

При вирішенні питання про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства судом враховано, що особа в будь-якому разі не підлягає видворенню, якщо підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», відповідно до якої іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуація міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що громадянин ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 порушив законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства й не виконав в установлений строк без поважних причин Рішення про примусове повернення, у відповідача відсутні документи на право перебування на території України, а також відповідач не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту; підстави вважати, що відповідач підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Отже, в наявності є підстави для примусового видворення відповідача за межі території України.

Тому, з урахуванням викладеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині примусового видворення відповідача за межі території України.

Крім того, позивач просить затримати відповідача, із поміщенням його до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні до виконання рішення.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.

Згідно зі ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.

Строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

З огляду на те, що є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 ОСОБА_6 ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, що підтверджується його ухиленням від добровільного виїзду, відсутність родичів на території України, які б могли надати допомогу у поверненні до країни походження, а також документів на повернення, суд вважає, що позовні в частині його затримання, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, однак в межах шестимісячного строку.

Підсумовуючи викладене, позов Управління Державної міграційної служби Запорізької області задовольняється.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 7–9, 72–79, 90, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 288, 289, 371 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Управління Державної міграційної служби Запорізької області до громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 про примусове видворення за межі України задовольнити.

Примусово видворити за межі України громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Затримати громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та помістити його до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України з метою його ідентифікації (документування свідоцтвом на повернення до Батьківщини) та забезпечення виконання рішення суду про примусове видворення за межі території України, строком на 6 (шість) місяців.

Рішення суду звернути до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду (49005, м. Дніпро, вул. Василя Жуковського, 23) через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 107-Б) протягом десяти днів з його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене та проголошене в судовому засіданні 21 лютого 2019 р.

Суддя І.П. Соболєва