Ухвала суду № 80033282, 20.02.2019, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/2880/18

Провадження №: 2/332/50/19

УХВАЛА

іменем України

"20" лютого 2019 р. року Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Андрюшиної Л.А., за участю: секретаря судового засідання Ковтуна В.І., позивача ОСОБА_1, представника позивача – адвоката ОСОБА_2, представника відповідача – адвоката ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №332/2880/18 (провадження №2/332/50/19) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради про визнання права власності на спадкове майно у виді Ѕ частини домоволодіння за адресою: м. Запоріжжя, вул. Підпорожня/Ніжинська, б. 2/71 та внесення змін до реєстру. В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_5 зазначила, щовона є спадкоємцем частки домоволодіння № 2/71, розташованого по вул. Підпорожня/Ніжинська в м. Запоріжжя, про що було зазначено у мотивувальній частині ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 листопада 2017 року, а тому просить суд визнати за нею право власності на спадкове майно у виді Ѕ частини домоволодіння, розташованого за вище вказаною адресою та внести зміни до реєстру про право власності на нерухоме майно.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник позивача – адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні також підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з тих підстав, що ОСОБА_5 є спадкоємцем частини домоволодіння № 2/71, розташованого по вул. Підпорожня/Ніжинська в м. Запоріжжя, про що було зазначено у мотивувальній частині ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 листопада 2017 року.

Представник відповідача – адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні просив суд закрити провадження у даній цивільній справі, посилаючись на те, що мається рішення суду, яке набрало законної сили, ухваленез приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тим самих підстав. Спір між тими самими сторонамивже одноразово розглядався судами, предмет і підстави позову на даний час не змінилися.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши надані докази, у їх сукупності а також дослідивши матеріали цивільних, дійшов висновків про необхідність закриття провадження у справі з наступних підстав.

Як передбачено ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту ст.ст.11,15 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способом захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів наведений у ст. 16 ЦК України.

Право вибору способу захисту, передбаченого законом, належить особі, яка звернулася за захистом свого права(ст.ст. 4, 5, 13 ЦПК України). Згідно зі ст. 49 ЦПК України позивачеві належить й право визначення та зміни предмета та підстав позову.

Відповідно до роз’яснень, що містяться у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», у позивача суд повинен з’ясувати предмет позову( що конкретно вимагає позивач), підставу позову( чим він обґрунтовує свої вимоги) і зміст вимоги (який спосіб захисту своїх прав він обрав).

Оскільки підставою позову є фактичні обставини, що наведені у заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є вирішальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування заявленого позову про визнання права власності на спадкове майно ОСОБА_5 вказує на належне їй право в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6. на Ѕ частку домоволодіння за адресою: м. Запоріжжя, вул. Підпорожня/Ніжинська, б. 2/71, з підстав зазначення такого її права в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ під час перегляду рішень судів нижчих інстанцій про виправлення описки у рішенні Заводського районного суду м. Запоріжжя від 30.03.2007 року.

В судовому засіданні були дослідженні цивільні справи, в яких містяться оригінали судових рішень у цивільних спорах між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 пов’язані із спадкуванням, копії яких було долучено сторонами.

Так, 20.06.2013 року рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя по справі № 0809/6193/2012 було вирішено спір за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, 3-ї особи: ЗМБТІ та Перша Запорізька нотаріальна контора про визнання права власності на Ѕ частину спадкового майна та визнання свідоцтва про право власності частково недійсним. Позов було задоволено та визнано право власності ОСОБА_1 на 31/100 частину будинку № 2/71 по вул. Підпорожній/Ніжинській в м. Запоріжжі в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер 09.07.2003р.. Скасовано державну реєстрацію права власності в частині реєстрації права власності на 31/100 частин будинку № 2/71 по вул. Підпоржній/Ніжинській в м. Запоріжжі за ОСОБА_4О.(а.с.39-40).

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 06.08.2013 року було скасовано рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20.06.2013 р. та ухвалено нове рішення, відповідно до якого у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи – ЗМБТІ, Перша Запорізька державна нотаріальна контора, про визнання права власності на Ѕ частину спадкового майна та визнання свідоцтва про право власності частково недійсним– відмовлено(а.с.41-42).Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 грудня 2013 року касаційна скарга ОСОБА_1 відхилена. Рішення апеляційного суду Запорізької області від 06.08.2013 року залишено без змін(а.с.43-45). Таким чином, судом встановлено, що вище вказане рішення апеляційного суду Запорізької області набрало законної сили 06.08.2013 року.

Разом з тим, ухвалою Заводського районного суд м. Запоріжжя від 03.02.2014 року у цивільній справі № 332/4729/13-ц було закрито провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи – Запорізька державна нотаріальна контора, ОП «ЗМБТІ» про перерозподіл спадкового майна з тих підстав, що спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вже вирішено судами, про що мається судове рішення від 06.08.2013 року апеляційного суду Запорізької області, що набрало законної сили з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.(а.с.46).Вказана ухвала суду набрала законної сили після перегляду судом апеляційної інстанції 08.04.2014 року(а.с.47-49).

В подальшому, рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12.12.2014 року були задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 при вирішені цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про перерозподіл спадкового майна. Суд вирішив перерозподілити спадок після смерті ОСОБА_6, який помер 09.07.2003 року, визнавши за ОСОБА_1 право власності на 31/100 частину будинку № 2/71 по вул. Підпорожній /Ніжинській в м. Запоріжжі(а.с.50-52).Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 23.04.2015 р. у справі № 332/3971/14 було скасовано вище вказане рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12.12.2014 року, а провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про перерозподіл спадкового майна закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України (в редакції 2004 року), оскільки колегія суддів прийшла до висновку, що за наявності судового рішення від 06.08.2013 року правових підстав для розгляду по суті заявленого ОСОБА_1 у серпні 2014р. позову до ОСОБА_4 із вимогами про визнання права власності на частку спадкового майна, суд першої інстанції не мав. Ухвала суду набрала законної сили(а.с.53-55). Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.07.2015 року касаційна скарга ОСОБА_1 відхилена. Ухвала апеляційного суду Запорізької області від 23 квітня 2015 року залишена без змін(а.с.56).

Незважаючи на наявність вище перелічених судових рішень, позивач ОСОБА_1 04.09.2018 року знову звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, відповідно до якого просить визнати за нею право власності на спадкове майно – Ѕ частину домоволодіння по вул. Підпорожній/Ніжинській, буд. 2/71 м. Запоріжжя, з посиланням на те, що вона є спадкоємцем частки домоволодіння № 2/71, розташованого по вул. Підпорожня/Ніжинська в м. Запоріжжя, про що зазначено у мотивувальній частині ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 листопада 2017 року.

Положеннями п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що є рішення апеляційного суду Запорізької області від 06.08.2013 року, відповідно до якого у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи – ЗМБТІ, Перша Запорізька державна нотаріальна контора, про визнання права власності на Ѕ частину спадкового майна та визнання свідоцтва про право власності частково недійсним – відмовлено, яке набрало законної сили, а також 08.04.2014 року набрала законної сили ухвала Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03.02.2014 року про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи – Запорізька державна нотаріальна контора, ОП «ЗМБТІ» про перерозподіл спадкового майна, оскільки спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вже вирішено судами, про що мається судове рішення від 06.08.2013 року апеляційного суду Запорізької області, що набрало законної сили, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.Крім того, набрала законної сили ухвала апеляційного суду Запорізької області від 23.04.2015 р.,відповідно до якої провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про перерозподіл спадкового майна закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України (в редакції 2004 року). Отже, посилання позивача ОСОБА_1 на ту обставину, що у мотивувальній частині ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 листопада 2017 року було зазначено, що вона є спадкоємцем частки домоволодіння № 2/71, розташованого по вул. Підпорожня/Ніжинська в м. Запоріжжя не може бути взято судом до уваги, оскільки сторони, предмет і підстави позову на даний час не змінилися.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання, що провадження у даній цивільній справі підлягає закриттю з підстав передбачених п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Керуючись п.3 ч.1 статті 255 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Закрити провадження у цивільній справі №332/2880/18 (провадження №2/332/50/19) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради про визнання права власності на спадкове майно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її постановлення. Учасник справи, якому повне судове рішення (у виді ухвали суду) не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідкам апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено та підписано 22.02.2019 року.

Суддя Андрюшина Л.А.