Рішення № 80032679, 13.02.2019, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 лютого 2019 року м. ТернопільСправа № 921/461/18

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

при секретарі судового засідання: Ярославська З.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Дочірнього підприємства “Тернопільський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія” “Автомобільні дороги України”, вул. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, 46001

до відповідача: Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. О.Кульчицької,8, 46001

про: стягнення заборгованості в сумі 1406262,00 грн. та судового збору в сумі 141793,18 грн. (з врахуванням Заяви №06-2/2878 від 18.12.2018 (вх.23203 від 18.12.2018) про зменшення розміру позовних вимог).

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1 - адвокат, ордер на надання правової допомоги серія ТР №064777 виданий 12.02.2019

відповідача: не з’явився.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер NJ27VF25D80158D1.

Суть справи:

Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Служби автомобільних доріг в Тернопільській області про стягнення 9452879,00 грн. заборгованості за виконані роботи (з яких 1406262,00 грн. по Договору №2КТ від 07.03.2017 та 8046617,00 грн. по Договору №2Е/17-18 від 01.12.2017).

Ухвалою суду від 16.11.2018 судом відкрито провадження та призначено у даній справі підготовче засідання на 05.12.2018 року на 09:30 год.

Протокольною ухвалою від 05.12.2018 повідомлено учасників справи, що відкладене підготовче засідання у справі №921/461/18 відбудеться 19.12.2018 року на 10:00 год.

Ухвалою суду від 19.12.2018 відкладено підготовче засідання на 26.12.2018 року на 14:00год.

Ухвалою суду від 26.12.2018 відкладено підготовче засідання на 04.01.2019 року на 09:30год.

Ухвалою суду від 04.01.2019 з ініціативи суду продовжено строк підготовчого провадження у справі №921/461/18 до 16.02.2019 року включно.

Ухвалою суду від 04.01.2019 Заяву про зменшення розміру позовних вимог №06-3/2844 від 11.12.2018 (вх.22833 від 12.12.2018) Дочірнього підприємства “Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" залишено без розгляду; прийнято Заяву про зменшення розміру позовних вимог №06-2/2878 від 18.12.2018 (вх.23203 від 18.12.2018) Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" до розгляду; відкладено підготовче засідання на 04.02.2019 року на 16:00 год.

Ухвалою суду від 04.02.2019 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.02.2019 року на 11:00 год.

В судове засідання 13.02.2019 представник позивача з'явився.

Представник позивача позовні вимоги з врахуванням Заяви про зменшення розміру позовних вимог №06-2/2878 від 18.12.2018 (вх.23203 від 18.12.2018) підтримав в повному обсязі, з підстав, викладених в позовній заяві, Відповіді на відзив та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем додано до Клопотання №без номера від 26.12.2018 (вх. №23680 від 26.12.2018) розрахунок ціни позову, в якому зазначено, що згідно Заяви №06-2/2878 заборгованість Служби автомобільних доріг у Тернопільській області перед ДП "Тернопільський облавтодор" за виконані роботи за квітень, травень 2018 згідно Договору №2КТ від 07.03.2018 становить 1406262 грн.

12.02.2019 від позивача через канцелярію суду надійшло Клопотання №06-2/249 від 12.02.2019, в якому просить суд присудити на користь ДП "Тернопільський облавтодор" витрати на правничу допомогу та стягнути їх із Служби автомобільних доріг у Тернопільській області в розмірі 5000,00 грн. (додає копію Договору №08/02/19 від 08.02.2019 про надання правової допомоги та оригінал ордеру №06477 від 12.02.2019).

Крім того, в судовому засіданні 13.02.2019 представник позивача надав суду Заяву №без номера від 13.02.2019 (вх. №2572 від 13.02.2019), в якій зобов'язався долучити до справи протягом 5 (п’яти) днів копію платіжного доручення про сплату витрат на правову допомогу адвоката в сумі 5000 грн.

Представник відповідача в судове засідання 13.02.2019 не з'явився, хоча про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які знаходяться в матеріалах справи.

Днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пп. 3 п. 6 ст. 242 ГПК України).

Враховуючи наведене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час, дату та місце розгляду справи, проте своїм правом приймати участь в судовому засіданні він не скористався.

19.12.2018 через канцелярію суду від відповідача до матеріалів справи поступив Відзив на позовну заяву №без номера від 18.12.2018 (вх.23265), вважає, що позовні вимоги незаконними, безпідставними та необґрунтованими, а тому просить суд відмовити у їх задоволенні.

Ухвалою від 19.12.2018 суд на підставі ст. 165 ГПК України та ст. 118 ГПК України залишив зазначений Відзив на позов без розгляду.

Суд розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, встановив наступні фактичні обставини.

07 березня 2017 року між Службою автомобільних доріг у Тернопільській області (Замовник) та Дочірнім підприємством "Тернопільській облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (Виконавець) було укладено договір №2КТ (далі - Договір), згідно із п.1.1 якого Виконавець зобов'язувався у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або з залученням субпідрядних організацій надати послуги код 42.11.1. (63712000-3) Дороги автомобільні та автомагістралі, інші дороги, елементи доріг; злітно-посадкові смуги летовищ (Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг, мостів та тунелів, поточний ремонт автомобільних доріг загального користування у Тернопільській області), за рахунок коштів державного бюджету (інших бюджетів) та в обумовлений цим договором термін. Замовник зобов’язується прийняти надані згідно із цим договором та чинним законодавством України належним чином послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів передбачених на ці цілі на його рахунок.

Виконавець приймає по акту від Замовника мережу автомобільних доріг загального користування, дорожні споруди на них для надання послуг з експлуатаційного утримання (п.1.2. Договору).

У п.3.1 сторони визначили, що вартість цього договору становить 856584487,00 грн. Бюджетне призначення становить: Державний бюджет – 30 000 000 грн. (тридцять мільйонів гривень).

Разом з тим сторонами в п. 3.2 договору передбачено, що договірна ціна є динамічною і може бути уточнена за відповідних умов.

Згідно п. 4.1 договору розрахунки проводяться Замовником Виконавцю після підписання сторонами ОСОБА_2 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) і Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), складених у відповідності з положенням чинних ДСТУ та СОУ, які складаються Виконавцем і подаються для підписання Замовнику не пізніше як за 5 робочих днів до кінця звітного місяця, або поетапної оплати Замовником наданих послуг. Замовник може здійснювати подекадно проміжні платежі за надані послуги. Представник Замовника на протязі п’яти робочих днів, відповідно до погодженого сторонами Графіку здачі виконаних обсягів робіт перевіряє виконання робіт згідно представленого акту і підписує його в частині фактично виконаних робіт, в межах виділених бюджетних асигнувань.

Згідно до п.5.1 та п.5.2 Договору відповідно термін надання послуг - з моменту підписання до 31 грудня 2017 року. Місце надання послуг - автомобільні дороги загального користування у Тернопільській області.

Відповідно до п.10.1 Договору №2КТ від 07.03.2017 цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Строк дії договору може продовжуватись у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат Замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.

Між сторонами також було укладено Додаткову угоду №38 від 29.12.2017 року до договору №2КТ від 07.03.2018, відповідно до якої продовжено термін надання послуг – з моменту підписання по 31.05.2018 року, Додаткову угоду №41 від 15.05.2018 до договору №2КТ від 07.03.2017, згідно якої продовжено термін надання послуг – з моменту підписання по 31.12.2018 року.

Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають, зокрема, із договорів та інших правочинів. Із даною правовою нормою кореспондуються і положення статті 174 ГК України, за якою господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №2КТ від 07.03.2017 позивачем були виконані роботи (надані послуги) з експлуатаційного утримання та з поточного ремонту автомобільних доріг у Тернопільській області на загальну суму 1406262 грн., про що складено ОСОБА_2 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2018 №09-04-1 на суму 436717 грн. (підписаний, зокрема, зі сторони Замовника – ОСОБА_3 27.04.2018) та травень 2018 № 16-05-1 на суму 969545 грн. (підписаний, зокрема, зі сторони Замовника – ОСОБА_4М.) - і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за цей же період на суму 436717 грн. та 969545 грн. (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи).

Вищезазначені первинні документи бухгалтерського обігу, підписані представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень, однак не скріплені печатками Службою автомобільних доріг у Тернопільській області.

14.08.2018 Облавтодором надіслано на адресу Служби автомобільних доріг в Тернопільській області Вимогу №06-2/1067 від 13.08.2018 про оплату в трьохденний строк робіт виконаних згідно актів за квітень та травень 2018 року (копія вимоги долучена до позовної заяви).

В Поясненнях №06-2/164 від 30.01.2019 позивач зазначає, що підтвердженням того, що ДП "Тернопільський облавтодор" направляв для підписання акти приймання виконаних робіт №09-04-1 за квітень 2018 року та №16-05-1 за травень 2018 року Замовнику – Службі автомобільних доріг в Тернопільській області є підписи уповноважених осіб зі сторони Замовника.

Як вже зазначалося вище, в процесі судового розгляду позивачем подана Заява про зменшення позовних вимог №06-2/2878 від 18.12.2018, згідно якої заборгованість відповідача за виконані роботи по Договору №2КТ від 07.03.2017 становить 1406262 грн. та на час судового розгляду є неоплаченою.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 ЦК України.

Взаємовідносини, що склалися між учасниками спору суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору підряду, згідно якого та в силу ст. 837 ЦК України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За частиною 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін ( ч.1 ст.530 ЦК України).

Так, умовами укладеного учасниками спору Договору №2КТ від 07.03.2017 передбачено, що розрахунки проводяться Замовником Виконавцю після підписання сторонами ОСОБА_2 приймання виконаних будівельних робіт і Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Акти за квітень, травень 2018 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за цей же період підписані посадовими особами обох контрагентів, однак не містять відтиску печатки Замовника. Жодних зауважень чи застережень на час підписання цих документів щодо якості, повноти та обсягу виконаних робіт, відображення у них недостовірних даних чи відступу позивача від досягнутих домовленостей у відповідача не було. Доказів, які б засвідчували протилежне, учасниками цього спору суду не надано.

В свою чергу, згідно із ст.853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Також, пунктом 4.1 Договору його контрагенти обумовили, що розрахунки проводяться Замовником Виконавцю після підписання ОСОБА_2 приймання виконаних будівельних робіт" і "Довідок про вартість виконаних будівельних робіт і витрати", що й має місце у спірних правовідносинах.

Нормами ч.1 ст. 854 ЦК України законодавець вказав, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до підп. 6.1.1, 6.1.2 п.6.1 Договору, відповідно, Замовник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за належним чином надані послуги в порядку, передбаченому його розділом 4; приймати надані послуги згідно з актом прийняття виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за умови дотримання Виконавцем п.2.1 Договору.

Відповідно до п.2.8 Договору, Виконавець відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку. Перебіг гарантійного строку експлуатації об’єкта на якому виконані роботи (надані послуги) розпочинається з дати підписання акта наданих послуг усіма сторонами договору і продовжується на строк, впродовж якого об’єкт на якому виконані роботи (надані послуги) не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, відповідальність за які несе Виконавець.

Виконавець гарантує можливість експлуатації об’єкта виконаних робіт (наданих послуг) відповідно до договору протягом гарантійного строку від дня прийняття виконаних робіт (наданих послуг) Замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або нормативними актами (п. 2.12 Договору).

Тобто, гарантія може поширюватися лише на роботи, які вже виконані і прийняті. При цьому суд враховує, що на час вирішення даного спору такі приписи Замовником не оформлені. В свою чергу, якщо це матиме місце у подальшому то порядок регулювання цих правовідносин контрагентами встановлений у пунктах 2.7-2.12 Договору, які покладають на Виконавця обов'язок усунути всі недоліки та дефекти за власний рахунок.

Таким чином, суд констатує, що у матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання позивачем робіт згідно із договору №2КТ від 07.03.2017. Так як за встановленою п. 2.4 Договору процедурою, Замовником не зафіксовано порушень його умов чи допущення Виконавцем відступів від неї. Крім того, відповідачем не надано жодних зауважень і щодо вартості виконаних робіт, як і не заявлено про наявність будь-яких інших недоліків.

Відтак, суд констатує, що складені та підписані повноважними особами учасників цього спору ОСОБА_2 підтверджують виконання робіт на загальну суму 1406262,00 грн., які залишаються неоплаченими.

Служба автомобільних доріг у Тернопільській області відповідно до Положення про Службу, затвердженого наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 2016 року, є державною організацією, що належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор), яке відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 №456/2011 “Про Положення про державне агентство автомобільних доріг України” є правонаступником Державної служби автомобільних доріг України.

Служба є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням (п. 1.3 Положення).

Згідно п.п. 1.4 та 1.5 Положення відповідно, Служба є неприбутковою організацією. Служба є одержувачем бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування.

Фінансові зобов’язання за договором виникають при наявності та у межах бюджетних асигнувань, установлених планами використання бюджетних коштів (п. 4.2 Договору №2КТ від 07.03.2017).

Суд звертає увагу на те, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо у залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007).

Зокрема, у Рішенні від 09.07.2007 № 6-рп/2007 Конституційний Суд України наголосив, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).

Разом із тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Частиною 2 статті 218 ГК України та статтею 617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ (справа "Кечко проти України", заява № 63134/00) держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення ЄСПЛ). У пункті 26 цього рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

У рішеннях ЄСПЛ від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).

Наведену правову позицію викладено у постановах ОСОБА_5 Верховного Суду від 17.04.2018 у справах № 911/4249/16, № 906/621/17, постановах Верховного Суду від 07.05.2018р. у справі №920/724/17, від 05.06.2018р. у справі 915/827/17 та постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 905/2358/16.

Згідно з положеннями, що містяться у статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і, оскільки між сторонами виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України) то відсутність у Служби необхідних коштів, або взяття нею зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань, чи з перевищенням повноважень, не звільняє останню від обов'язку виконати зобов'язання за Договором.

Судом враховуються приписи ст.ст.74, 76, 77 ГПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести належними та допустимими доказами обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, всупереч наведеним нормам, відповідачем належними засобами доказування позовні вимоги спростовані не були.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню.

Щодо Клопотання №06-2/249 від 12.02.2019 позивача, в якому просить присудити на користь ДП "Тернопільський облавтодор" витрати на правничу допомогу та стягнути їх із Служби автомобільних доріг у Тернопільській області в розмірі 5000 грн. 00 коп., господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3)пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1, 3 статті 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вже зазначалось вище, в судовому засіданні 13.02.2019 представник позивача надав суду до закінчення судових дебатів Заяву №без номера від 13.02.2019 (вх. №2572 від 13.02.2019), в якій зобов'язався долучити до справи протягом 5 (п’яти) днів копію платіжного доручення про сплату витрат на правову допомогу адвоката в сумі 5000 грн.

Пунктом 5 частини 6 статті 238 ГПК України передбачено, що у разі необхідності, у резолютивній частині рішення також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч.2 ст. 221 ГПК України).

Враховуючи Клопотання позивача, суд визнає за необхідне на підставі п.5 ч.6 ст.238 ГПК України призначити судове засідання на 27.02.2019 на 11:30 год. для вирішення питання про судові витрати, встановивши позивачу строк для подання доказів до 18.02.2019 включно.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача. Зайво сплачений при зверненні до суду судовий збір, може бути повернутий позивачу за правилами, що викладені у п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 46, 73-79, 86, 129, 194, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, вул. О.Кульчицької,8, м. Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код 25887079 на користь Дочірнього підприємства “Тернопільський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія” “Автомобільні дороги України”, вул. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код 31995099:

- 1406262 грн. - заборгованості;

- 21093 грн. 93 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 27 лютого 2019 року на 11:30 год., яке відбудеться в приміщенні Господарського суду Тернопільської області за адресою: м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 14А (2 зал, 5 поверх), про що повідомити учасників процесу.

5. Встановити позивачу строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат (платіжні доручення та/або банківські виписки про проведення оплати за надані послуги) - протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду - до 18 лютого 2019 року включно.

6.Копію рішення направити сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено: 22 лютого 2019 року.

Суддя С.О. Хома