Рішення № 80032065, 18.02.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2019 Справа №914/1921/18

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів

до відповідача ОСОБА_1 відділу м. Львова, м. Львів

про стягнення 37 467,01 грн.

за участю представників: не з’явилися

Відводів складу суду та секретарю судового засідання не заявлено.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до військової частини А4324, с.Липники про стягнення 37 467,01 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.10.2018 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.1.2018р. Ухвалою суду від 27.11.2018р. здійснено заміну первісного відповідача ВЧ А4324 на належного відповідача ОСОБА_1 відділ м. Львова, підготовче засідання відкладено на 12.12.2018 р.

Ухвалою суду від 12.12.2018 р. розгляд справи за клопотанням нового відповідача розпочато спочатку, підготовче засідання відкладено на 28.01.2019р., а ухвалою від 28.01.2019 р. суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 18.02.2019 р.

11.12.2018 р. КЕВ м. Львова скеровано на адресу суду відзив на позовну заяву (вх. №47277/18).

В судове засідання 18.02.2019 р. позивач участь повноважного представника не забезпечив, у попередніх судових засіданнях вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 18.02.2019 р. не з'явився, у попередніх засіданнях наявність заборгованості за договором не заперечив, у зв’язку з важким матеріальним становищем заявив клопотання (вх.№ 47277/18 від 11.12.2018 р.) про зменшення розміру пені на 90% та зазначив, що сума основного боргу на час подання позовної заяви сплачена, заборгованість виникла не з вини відповідача, оскільки він є бюджетною організацією, структурним підрозділом Міністерства оборони України, а відповідні кошти не були вчасно перераховані з бюджету. На підтвердження скрутного матеріального становища долучено до матеріалів справи довідку №5596 від 06.12.2018 р.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Як вбачається із пункту 1.1. Статуту ПрАТ «Львівобленерго», затвердженого Протоколом Загальних зборів акціонерів ПАТ «Львівобленерго» від 19.04.2018 року №15, Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» перейменоване з Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», яке було перейменоване з відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго» відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства», є правонаступником Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Львівобленерго», заснованої відповідно до наказу міністерства енергетики та електрифікації України від 17.08.1995 року №156 шляхом перетворення Виробничого енергетичного об'єднання «Львівобленерго» у Державну акціонерну енергопостачальну компанію «Львівобленерго», згідно з Указом Президента України від 04.04.1995 року №282/95 «Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України (копія витягу із Статуту ПАТ «Львівобленерго» долучена до матеріалів справи).

27.06.2008 р. між ВАТ «Львівобленерго» (постачальник) та Військовою частиною А4324 укладено договір про постачання електричної енергії №90528, відповідно до п.1.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії: зазначена в додатку №6 «Однолінійна схема».

Відповідно до п.1 та п.2 додатку №2 до договору №90528 від 27.06.2008 р. Порядок розрахунків, розрахунок споживача з постачальником електричної енергії за регульованим тарифом здійснюється за чинними тарифами, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ, згідно з договором про постачання електричної енергії. Розрахунковим періодом вважається період з 15 числа попереднього місяця до 14 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на зазначений у договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.

За умовами п.п. 4-6 додатку №2 до договору, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ. Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період враховуються суми проведеної в попередніх та поточному розрахункових періодах оплати споживання електричної енергії за поточний розрахунковий період. Плата за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності проводяться споживачем на зазначений у договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії. Плата за перетікання реактивної електричної енергії, за передачу (транспортування) електричної енергії, яка постачається постачальниками електричної енергії за нерегульованим тарифом, плата за надання споживачу додаткових послуг, плата у рахунок відшкодування завданих збитків, сума пені, сума боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних сплачуються на поточний рахунок постачальника електричної енергії, який зазначається у договорі. Рахунки на оплату платежів, передбачених даним договором, виписуються постачальником електричної енергії та надаються споживачу. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 10 операційних днів з дня отримання рахунку. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

За умовами п.4.2.1 договору №90528 від 27.06.2008р. сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно із п.7 додатку №2 до договору, у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених даним договором, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені, суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

20.01.2018 року ПРАТ «Львівобленерго», Військова частина А4324 та ОСОБА_1 відділ м.Львова уклали договір №18Д3/044 про виконання обов’язку боржника іншою особою, відповідно до якого боржник - Військова частина А4324 покладає, а третя особа - ОСОБА_1 відділ м. Львова приймає обов’язок виконання всіх грошових зобов’язань боржника перед кредитором по оплаті за активну та реактивну електроенергію, понадлімітне споживання електричної енергії, пеню, 3% річних, інфляційні згідно з договором про постачання електроенергії №90528. Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.08.2018 року.

У період з січня по серпень 2018 року Військовій частині А4324 здійснювалось постачання електроенергії, що підтверджується рахунками за активну енергію за січень 2018 року (отриманий споживачем 15.01.2018 року), за лютий 2018 року (отриманий споживачем 15.02.2018 року), за березень 2018 року (отриманий споживачем 19.03.2018 року), за квітень 2018 року (отриманий споживачем 16.04.2018 року), за травень 2018 року (отриманий споживачем 15.05.2018 року), за червень 2018 року (отриманий споживачем 02.07.2018 року), за липень 2018 року (отриманий споживачем 17.07.2018 року), за серпень 2018 року (отриманий споживачем 06.09.2018 року) та актами про використану електричну енергію за вказані періоди, підписані представниками постачальника та споживача.

Як зазначає позивач у позовній заяві та вбачається із матеріалів справи, відповідач у період з січня по серпень 2018р. в порушення умов договору, здійснював оплату за поставлену йому електричну енергію несвоєчасно, що підтверджується долученими до матеріалів справи рахунками на оплату наданих послуг та наданим розрахунком, що також не заперечується відповідачем.

Станом на день розгляду справи, докази сплати відповідачем заявленої до стягнення суми боргу в матеріалах справи – відсутні.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір про постачання електричної енергії №90528 та договору №18Д3/044 про виконання обов’язку боржника іншою особою.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи підтверджено надання постачальником послуг по постачанню електричної енергії споживачу - Військовій частині А4324.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 218 ГК України передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов’язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідачем не спростовано та не заперечується порушення ним умов договору щодо нездійснення вчасної оплати активної електричної енергії та за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

Відповідно до ч.1 ст.528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Договором (п.4.2.1) сторони погодили, що за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно, за прострочення виконання грошових зобов’язань позивачем обгрунтовано нараховано пеню в розмірі 30782,75 грн. по активній електроенергії та 278,66 грн. пені по реактивній електроенергії.

Крім суми пені, позивачем заявлено до стягнення 2153,12 грн. 3% річних, 4252,48 грн. інфляційних втрат.

Проведені розрахунки та нарахування відповідач не оспорив та не заперечив.

Так, відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

П.7 додатку №2 до договору №90528 від 27.06.2008 року визначено, що у разі несвоєчасної оплати платежів постачальник проводить споживачу нарахування пені, суми боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

Здійснивши перерахунок суми 3% річних та інфляційних втрат по активній електроенергії та по реактивній електроенергії, суд зазначає про обґрунтованість нарахування позивачем 2128,44 грн. 3% річних по активній електроенергії та 24,68 грн. 3% річних по реактивній електроенергії, 4252,48 грн. інфляційних втрат по активній електроенергії.

Суд зазначає, що договором №18Д3/044 про виконання обов’язку боржника іншою особою відповідач взяв на себе обов’язок виконання всіх грошових зобов’язань боржника перед кредитором по оплаті за активну та реактивну електроенергію, у тому числі, пеню, 3% річних, інфляційні згідно з договором про постачання електроенергії №90528.

Крім цього, відповідно до ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру нарахування пені на 90%, зазначає наступне.

Відповідач зазначає, що сума основного боргу на час подання позовної заяви була сплачена, фінансовий стан відповідача є вкрай важким, борг виник не з вини відповідача, оскільки він є бюджетною організацією, структурним підрозділом Міністерства оборони України, а відповідні кошти не були вчасно перераховані з бюджету, при цьому, в Міністерстві оборони України залишається складною ситуація з проведенням в повному обсязі розрахунків з постачальними організаціями за спожитий військовими частинами та установами Збройних Сил України природний газ. Так, згідно з Положенням про ОСОБА_1 відділ м. Львова, затвердженим 30.06.2017 року, ОСОБА_1 відділ м. Львова є державною установою, яка створена Міністерством оборони України. Установа призначена для забезпечення життєдіяльності і функціонування військових частин та частин у межах його відповідальності, зокрема, з питань квартирно-експлуатаційного забезпечення. ОСОБА_1 відділ м. Львова є неприбутковою організацією. На підтвердження дебіторської та кредиторської заборгованостей відповідачем подано довідку вих.№ 1574 від 11.04.2018 року.

Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати.

Господарським кодексом України (ч.1 ст.233) встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи ті обставини, що відповідач належить до бюджетних організацій і його фінансування залежить від Міністерства оборони України, а також беручи до уваги важкий фінансовий стан відповідача, причини неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо своєчасної оплати і ступінь вини відповідача, погашення ним основної суми боргу на час подання позову, суд вважає за необхідне задовольнити заявлене відповідачем клопотання та зменшити розмір пені на 50% від заявленої до стягнення позивачем суми. Відтак, стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 15530,70 грн., в частині стягнення решти пені – 15530,70 грн. суд відмовляє.

Відповідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно ст.79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на встановлені обставини, перевіривши доводи позивача та беручи до уваги пояснення відповідача, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням №52288 від 01.10.2018 р. на суму 1762,00 грн.

Відповідно до ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76-80, 129, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 відділу м. Львова (79007, м. Львів, вул. Батуринська, 2; код ЄДР 07638027) на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Козельницька, 3; код ЄДР 00131587) 15530,70 грн. - пені, 2153,12 грн. - 3% річних, 4252,48 грн. - інфляційних втрат та 1762,00 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В задоволенні вимоги щодо стягнення 15530,70 грн. пені відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.02.2019 р.

Суддя Гоменюк З.П.