Рішення № 80030023, 21.02.2019, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/298/17

Провадження № 2/288/63/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2019 року смт Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судового засідання - Нечипоренко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою в якій вказує, що 14 січня 2011 року між ним та ОСОБА_2 (далі – відповідач) було укладено кредитний договір № б/н, на підставі якого Відповідач отримав кредит у розмірі 4000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим строком повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета - заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», складає між нею та банком Кредитний Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Власник карткового рахунку зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав.

У зв’язку з порушенням зобов’язань за кредитним договором та станом на 28 лютого 2017 року має перед банком заборгованість в розмірі 35201 (тридцяти п’яти тисяч двохсот одної) гривень 37 копійок.

Позивач зазначає, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав там інтересів АТ КБ «ПриватБанк».

Позивач просить, стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 14 січня 2011 року у розмірі 35201 (тридцяти п’яти тисяч двохсот одної) гривні 37 копійок та судовий збір у розмірі 1600 (одної тисячі шістсот) гривень.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав до суду клопотання в якому просив справу слухати за відсутності їх представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, надав до суду відповідь на заперечення в яких просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач надав до суду заперечення в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» у зв’язку з спливом строку позовної давності. Також зазначив, що факт надання грошових коштів, може бути підтверджений відповідним платіжним документом, який є єдиним можливим та належним доказом здійснення платежу, проте Позивач не надав жодного доказу здійснення платежу, а також вимоги Позивача необґрунтовані належними та допустимими доказами, а є юридичною фантазією. Оскільки доказів надання кредиту Позивачем не надано, розрахунок боргу, також вважає необґрунтованим. Анкета – заява не містить угоду про сплату комісії, а тому правова підстава для її нарахування відсутня, відповідні докази вчинення даного правочину між сторонами не надано. Штраф та пеня є різновидами неустойки, тобто одного і того ж самого виду юридичної відповідальності, до якої Позивач намагається притягнути, що прямо суперечить статті 61 Конституції України. До вимог про стягнення неустойки застосовується скорочена позовна давність в один рік. Позивач просив зменшити розмір неустойки посилаючись на статтю 551 ЦК України.

В судове засідання 21 лютого 2019 року відповідач не з’явився надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги визнав частково, при винесенні рішення просив врахувати його заперечення проти позову та пояснення.

Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Згідно з п.п. 9 п. 1 Розділу ХІІ «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про Акціонерні товариства" зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, пов'язаних зі зміною назви, у зв'язку з чим у зазначеній цивільній справі назва позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає заміні на АТ .

Відповідно до Статуту АТ КБ «ПриватБанк», Банківської ліцензії № 22 від 05 жовтня 2011 року, Відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) та Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, Акціонерне Товариство ОСОБА_1 «ПРИВАТ БАНК» є юридичною особою зареєстрованою в передбаченому Законом порядку.

Судом встановлено, що між Акціонерним Товариством ОСОБА_1 «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено 14 січня 2011 року кредитний договір № б/н, на підставі якого відповідач заповнив анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, був ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг, якими передбачені всі умови користування платіжною карткою та строки погашення кредиту, про що свідчить його підпис у вказаних документах, наведені обставини підтверджуються анкетою - заявою від 14 січня 2011 року, Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витягом з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

У відповідності до частини першої статті 509 ЦК України (далі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності з частиною другою статті 639 ЦК України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

При оформленні кредиту заява на отримання кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання пункту 1 частини другої статті 30 ЦК України), яким підтверджується, що Позичальник ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку.

Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 ЦК України). Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та Тарифів.

Відповідно до частини першої статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв’язку, наприклад електронний. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) ПАТ ОСОБА_1 банк «ПриватБанк», керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг (далі - Умови та Правила).

Тобто Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку, (п.п. 1.1.1.58, 1.1.1.59 Умов).

У Анкеті - Заяві ОСОБА_2, вказано, що він ознайомлений і згідний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, яку власноручно підписав.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», які викладені на банківському сайті: www.privatbank.ua. складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві, і ОСОБА_3 з «Умов та правил надання банківських послуг» та ОСОБА_3 з «Тарифів Банку».

Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах. Таким чином, між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, який задля придбання, припинення або зміна цивільних прав та обов'язків, що за змістом частини першої статті 202 ЦК України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заява, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи.

При цьому висновок про те, що така заява разом з Умовами та Правилами становить один договір викладено в декількох Постановах ВСУ, зокрема за № 6-144цс14 від 24 вересня 2014 року.

На підставі поданої Заяви, що разом з Умовами та Правилами зі зразками підписів та відбитком печатки, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг відповідачу було відкрито картковий рахунок (п.п. 1.1.1.90,2.1.1.11 Умов) — ключем до карткового рахунку є пластикова Картка № 4149437700587288 (п. 1.1.1.62 Умов) яку отримав відповідач та мобільний телефон який вказав відповідач (п. 1.1.1.15 та п.1.1.1.16 Умов) в Заяві.

Умовами та Правилами надання банківських послуг передбачено, що картрахунок - це поточний рахунок на якому враховуються операції по платіжній картці, платіжна картка - це спеціальний платіжній засіб у вигляді емітованої у встановленому законодавством порядку пластикової або іншого виду карточки, яка використовується для ініціалізації переводу коштів з рахунку платника або відповідно банківського рахунку з метою оплати вартості товару або послуг.

Картковий рахунок — рахунок фізичної особи, до якого випущена Карта (п.п. 1.1.1.90 Умов)та по якому відображаються фінансові операції за допомогою ключів.

За Допомогою встановлених ключів до карткового рахунку, Відповідачу надано можливість здійснювати Дистанційне обслуговування (п.1.1.1.25 Умов — комплекс інформаційних послуг по рахункам клієнта і здійснення операцій по рахунку на підставі дистанційних розпоряджень клієнта).

Таким чином ОСОБА_1 забезпечив Позичальнику можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою Карти та фінансового телефону на який приходить динамічний (змінюваний) ОТП — пароль.

Особливістю укладеного кредитного договору є те, що кредитна картка має поновлювальну кредитну лінію, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановлювального ліміту, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши всю заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах, що не перевищують визначеного кредитною угодою ліміту. Повернувши частину боргу, позичальник може отримати новий кредит у межах встановленого ліміту та строку дії договору. Позивачем суду надано фото Відповідача з карткою, яка підтверджує, що Відповідачу було видано платіжну картку та відкрито картрахунок, на який встановлено кредитний ліміт та чітко прослідковується, що Відповідач користування грошима, отримав кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.

Тарифи - розмір винагороди за послуги Банку; є невід'ємною частиною Договору. Перелік може зміняться і доповняться, про що Власник картки повідомляється відповідно до Умов та Правил. Необхідно відзначити, що виконання Позичальником умов кредитного договору засвідчує її волю до настання відповідних правових наслідків передбачених кредитним договором. З моменту оформлення кредитного договору пройшло 6 років, Позичальник в ОСОБА_1 не звертався за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він знав про розмір процентних ставок та інші умови обслуговування і повністю з ними погодився, про що свідчить факт підписаного договору, користування кредитними грошовими засобами та погашення, які він здійснював. Як доказ підтвердження факту виконання умов кредитного договору та здійснення погашення заборгованості може слугувати розрахунок заборгованості, виписка по рахунку.

Оскільки в даному випадку, кредит надавався на платіжну картку, то банк вправі змінювати кредитний ліміт в односторонньому порядку без погодження та повідомлення клієнта. Прийняте таким чином рішення про зміну кредитного ліміту не потребує якогось додаткового обґрунтування чи підтвердження.

Згідно п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов і правил надання банківських послуг після отримання Банком від Клієнта необхідних документів, а також Заяви, ОСОБА_1 проводить перевірку наданих документів та приймає рішення щодо можливості видачі кредиту на платіжну карту. Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт надає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити чи збільшити) кредитний ліміт. Підписанням цього Договору є прямою та безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого Кредитного ліміту, встановленого Банком. Банк зазначає, що встановлення певної суми кредитного ліміту не є фінансовою операцією, що вимагає документального підтвердження.

Відповідальність клієнта наступає в момент використання кредитного ліміту - як тільки клієнт самостійно підтверджує проведення операції в рахунок ліміту шляхом введення ПІН-коду (в банкоматах) або підписанням чека (розрахунок через POS-термінал торгової точки), саме в цей момент здійснюється перехід коштів у володіння позичальникові.

При проведенні претензійно-позовних заходів ключову роль відіграє заборгованість клієнта (сума фактично отриманих коштів та нарахована плата за користування ними), а не сума стартового кредитного ліміту по карті. Тому належним доказом зняття коштів з карткового рахунку клієнта є виписка.

Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної картки Відповідача – баланс станом на дату укладення кредитного договору (надана сума кредиту), всі операції за кредитною карткою (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної з коштами операції). Банком надані докази, які підтверджують факт укладення кредитного договору та наявність не виконаних кредитних зобов’язань: копія кредитного договору, розрахунок заборгованості, копія паспорта Відповідача, за яким був оформлений кредитний договорі.

Згідно вимог статті 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стосовно строку дії договору та кредитної картки, відповідно до п. 1.1.7.12 умов та правил надання банківських послуг - договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

Згідно наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором від 14 січня 2011 року, ОСОБА_2 станом на 28 лютого 2017 року має заборгованість перед банком в розмірі 35201 (тридцяти п’яти тисяч двохсот одної) гривні 37 копійок, яка складається з : - заборгованості за кредитом – 2534 гривень; - заборгованості по процентам за користування кредитом – 27236 гривень 50 копійок; - заборгованості за пенею та комісією -3278 гривень 42 копійок, заборгованість по судовим штрафам: - штраф (фіксована частина) – 500 гривень; - штраф (процентна складова) – 1652 гривень 45 копійок.

Протягом дії кредитного договору відбулася часткова сплата відповідачем щомісячних платежів по кредиту, що підтверджується вищезазначеним розрахунком.

Стосовно посилання відповідача, що анкета – заява не містить угоду про сплату комісії, а тому правова підстава для її нарахування відсутня. Відповідно до «Справки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», комісія за кредитне обслуговування відсутня, передбачено комісійну винагороду за зняття грошових коштів, безготівкові платежі, отримання чеку в банкоматі, моніторинг неактивної картки. Відповідачу за порушення зобов’язання нараховано пеню та зазначено в колонці «Сума комісії та пені». Зазначення в одному стовпчику розрахунку заборгованості комісії та пені не суперечить положенням договору та чинному законодавству.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 умов надання банківських послуг - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500,00 грн + 5 відсотків від суми позову.

Відповідно до пунктів 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 витягу з Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов’язується погашати заборгованість по Кредиту, відсоткам за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісію на умовах, передбачених Договором, у разі невиконання зобов’язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов’язання по поверненню Кредиту (в тому числі Простроченого кредиту та Овердрафта), сплатити винагороду Банку.

Відповідно статей 526, 527, 530, 1054 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (статтею 611 ЦК України).

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що позивачем АТ КБ "ПриватБанк" застосовано до відповідача два види відповідальності за порушення зобов'язань у вигляді заборгованості за пенею та комісією у розмірі 3278 гривень 42 копійок та штраф відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг у розмірі 2152 гривень 45 копійок, проте, суд вважає, що підстав для стягнення одночасно з Відповідача як пені так і штрафу за невиконання умов договору немає виходячи з наступного.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України вбачається, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами кредитного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником обов’язків по погашенню кредиту.

У той самий час, кредитним договором передбачена сплата штрафу як виду цивільно-правової відповідальності також за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року (справа №6-2003цс15).

У зв’язку з цим, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з Відповідача заборгованості за штрафом відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг у розмірі 2152 гривень 45 копійок.

Згідно статті 627 ЦК України свобода договору включає вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.

Укладаючи Договір Позичальник не ставив під сумнів розумність і справедливість його умов, навпаки, укладаючи договір сторони розумно оцінювали умови, за яких він буде виконуватися, зокрема, зважувати відповідальність, яка настає, згідно з умовами Договору, при його невиконанні чи неналежному виконанні.

При укладанні Договору сторони досягай згоди щодо його умов відповідно до статті 638 ЦК України. Таким чином, розумною вважається сума неустойки (штрафу та пені), яку сторони визначили та погодили при укладенні Договору.

Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Отже, згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений при одночасній наявності обох умов, зазначених у згаданій нормі.

Судова практика Верховного Суду України "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин" (2010р.) містить наступне: "хоча зазначене положення закону є правом, а не обов'язком суду, однак, якщо є такі обставини, то вони повинні враховуватися судом у разі, якщо на це посилається боржник і просить зменшити розмір неустойки. При цьому на виконання вимог статті 215 ЦПК України суд повинен в обов'язковому порядку мотивувати свій висновок.

Пунктом 27 постанови ВССУ № 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин" роз'яснено, що положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосоване судом лише за заявою відповідача.

Відповідач в запереченні на позовну заяву просить застосувати статтю 551 ЦК України та зменшити розмір неустойки до розміру збитків.

Істотними обставинами в розумінні статті 551 ЦК України можна вважати ступінь виконання зобов'язання боржником, наприклад, дострокове погашення кредиту та відсотків, доведений матеріалами справи важке майновий стан боржника, інші інтереси сторін (а не тільки боржника), які заслуговують на увагу.

Згідно з пункту 1 статті 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Стаття 611 ЦК України містить перелік правових наслідків, які можуть застосовуватися до порушника в сукупності або окремо, залежно від умов, передбачених договором або законом.

Чинне законодавство не містить заборон щодо застосування такого виду правових наслідків у разі порушення зобов'язання як неустойка.

Отже, пеня за неналежне виконання зобов'язань за Договором в частині погашення сум кредиту та відсотків кредиту підлягає стягненню з відповідача.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідач здійснював погашення кредиту з порушенням термінів і термінів повернення, підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем, що підтверджує наміри відповідача про злісне ухилення від виконання зобов'язань за кредитним договором.

Відповідач не надав суду жодного доказу важкого фінансового становища з моменту першого порушення умов кредитного договору, а саме прострочення сплати кредиту.

Визначаючи розмір боргу, який підлягає стягненню, суд виходить з такого.

ОСОБА_2 заявлено про застосування судом строків давності.

Згідно статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність, це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до якої за статтею 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Заявлена банком до стягнення сума пені підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Тобто з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 1200 гривень за період з 31 березня 2016 року по 28 лютого 2017 року (дата заборгованості визначена банком на час подачі позову до суду).

Відповідно до п. 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг кредитний договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично продовжується на такий самий строк.

Водночас, із Правил користування платіжною картою вбачається, що строк дії кредитного договору, кредитного ліміту відповідає строку дії кредитної картки.

Згідно Правил користування платіжною карткою строк дії картки вказаний на її лицевій стороні (місяць і рік). Картка дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця (включно).

У правовідносинах, в яких використовуються платіжні картки як спосіб надання/отримання кредитних коштів, якщо умовами договору визначено щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту у повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України № 6-14цс14 від 19 березня 2014 року, 6-61цс14 від 18 червня2014 року, № 6-95цс14 від 17 вересня 2014 року, № 6-103цс14 від 24 вересня 2014 року,№ 6-134цс14 від 1 жовтня 2014 року, № 6-167цс14 від 12 листопада 2014 року, які є обов'язковими для усіх судів України.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Під час розгляду справи було встановлено, що перевипущення картки до останнього дня листопада 2014 року, що підтверджується довідкою про видачу кредитних карт, тому строк повернення кредиту в повному обсязі спливає 30 листопада 2014 року.

За правилами частини першої статті 80 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 81 цього Кодексу.

Доказів про видачу платіжної картки із зазначенням другого терміну її дії, відповідачем надано не було.

Згідно із частини п’ятої статті 261 ЦК України за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, а тому з листопада 2014 року розпочався строк позовної давності до вимоги про стягнення заборгованості за кредитом.

Останній платіж проведений відповідачем в межах строку дії платіжної картки, що підтверджується випискою по рахунку.

Позивач звернувся до суду з позовом 02 березня 2017 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності.

Відповідно до пункту 1.1.7.31, строк позовної давності за кредитним договором, щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) був збільшений до 50 років, що не суперечить нормам закону, адже згідно частини першої статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Крім того, досліджуючи наданий банком розрахунок суми заборгованості, суд дійшов висновку, що він суперечить умовам договору та не узгоджується з вимогами законодавства, оскільки нарахування банком відсотків в даному випадку здійснювалось на тіло кредиту та відсотки. Вказану обставину було встановлено і при розгляді апеляційним судом Житомирської області цивільної справи за аналогічним позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» №286/352/17 (рішення від 10.07.2017, яке набрало законної сили), про що свідчать дані з Єдиного державного реєстру, і відповідно вказана обставина є загальновідомою.

Відповідно до положень частини 4 статті 1056-1 ЦК України кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка.

Таким чином, заборгованість зі сплати відсотків станом на 28 лютого 2017 року становить 6900 гривень 21 копійка, виходячи із відсоткової ставки за рік у період з 14 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року в розмірі 36%, за період з 05 січня 2013 року по 31 серпня 2014 року 30%, за період з 01 вересня 2014 року по 31 березня 2015 року 34,80% та за період з 01 квітня 2015 року по 28 лютого 2017 року 43,20%.

Аналізуючи та оцінюючи правовідносини, що склалися, норми права, що їх регулюють, всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором б/н від 14 січня 2011 року в розмірі 10634 гривні 21 копійка, з яких: 2534 гривні - заборгованості за кредитом, 6900 гривень 21 копійка - заборгованості по процентах за користування кредитом та 1200 гривень заборгованості по пені.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 256 - 259, 261, 509, 525-527, 530, 549, 551, 598-599, 610 - 612, 615, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 130, 133, 141, 211, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України; суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП – НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» (КОД ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок для погашення заборгованості - № 29092829003111, адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д) заборгованість за кредитним договором № б/н від 14 січня 2011 року у розмірі 10634(десяти тисяч шістсот тридцяти чотирьох) гривень 21 копійка.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» (КОД ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок для погашення судового збору - № 29092829003111, адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д) сплачений судовий збір у розмірі 483 (чотириста вісімдесяти трьох) гривень 35 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_4