Рішення № 80029978, 20.02.2019, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1023/17

Провадження № 2/288/83/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року смт Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судового засідання - Нечипоренко М.І.,

відповідача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «ОСОБА_2 компанія «Провідна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «ОСОБА_2 компанія «Провідна» (далі-позивач) звернулись до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач), мотивуючи його тим, що 18 березня 2013 року між ПрАТ «СК»Провідна» та ОСОБА_1 укладено договір обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

10 листопада 2013 року близько 23 години 00 хвилин по вул. Леніна в с. Ставище відбулася дорожньо – транспортна пригода (надалі – ДТП) за участю забезпеченого ТЗ «ВАЗ» д. н. з. АМ 3491 АІ під керуванням ОСОБА_1, який скоїв наїзд на пішохода, який перебував на узбіччі – потерпілу ОСОБА_3.

СК «Провідна» було складено ОСОБА_2 акт на виплачено страхове відшкодування в розмірі 30362 гривень 24 копійки.

Відповідач, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, своїми діями вчинив зазначену ДТП, а тому має відшкодувати шкоду в порядку регресу.

Враховуючи викладене, позивач просить, стягнути з ОСОБА_1 (13.04.1994 р. н.) на користь ПрАТ «СК «Провідна» (ЄДРПОУ 23510137 п/р 26504301001766 в ПАТ «ВТБ Банк», м. Київ, МФО 321767) 30362,24 (тридцять тисяч триста шістдесят дві) гривні 24 копійки матеріальної шкоди в порядку регресу; стягнути з ОСОБА_1 (13.04.1994 р. н.) на користь ПрАТ «СК «Провідна» (ЄДРПОУ 23510137 п/р 26504301001766 в ПАТ «ВТБ Банк», м. Київ, МФО 321767) 1600 (одну тисячу шістсот) гривень 00 копійок судового збору.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав до суду клопотання в якому просив справу слухати за відсутності їх представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував проти їх задоволення.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» судам роз’яснено, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Суд, вислухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 18 березня 2013 року між ПрАТ «СК» Провідна» та ОСОБА_1 укладено договір обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі Полісу № АС/0178570. Відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль НОМЕР_1.

10 листопада 2013 року близько 23 години 00 хвилин по вул. Леніна в с. Ставище відбулася дорожньо – транспортна пригода (надалі – ДТП) за участю забезпеченого ТЗ «ВАЗ» д. н. з. АМ 3491 АІ під керуванням ОСОБА_1, який скоїв наїзд на пішохода, який перебував на узбіччі – потерпілу ОСОБА_3.

Вироком Попільнянського районного суду Житомирської області від 07 лютого 2014 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину передбаченого частиною другою статті 286 КК України і призначено йому покарання за частиною другою статті 286 КК України у виді 3 років позбавлення волі з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком 2 роки. На підставі статей 75,76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.

Враховуючи, що цивільна відповідальність ОСОБА_1, водія забезпеченого ТЗ, була застрахована в СК «Провідна» згідно Полісу № АС/0178570, представник потерпілої ОСОБА_3, 10-11 жовтня 2016 року звернувся в інтересах потерпілої до СК «Провідна» з повідомленням № НОМЕР_2 про ДТП і заявою про виплату страхового відшкодування №2300138611.

На підставі виписки з медичної карти потерпілої, довідки МСЕК серії 12 ААА № 220811 про встановлення інвалідності та довідки про доходи потерпілої – ОСОБА_3, ММП «Фірма Ерідон», які досліджені судом та копії яких знаходяться в матеріалах справи, 21 листопада 2016 року СК «Провідна», складено ОСОБА_2 № НОМЕР_2 на суму 30362 гривень 24 копійок.

В свою чергу на підставі вказаних документів, 09 грудня 2016 року СК «Провідна» здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 30362 гривень 24 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 0054253 та витягом з відомості № ВПТ -005936 від 08 грудня 2016 року.

Платіжне доручення містить загальну суму виплат страхових відшкодувань по різним страховим справам. Вказана загальна сума перераховується до банківської установи із розшифруванням отримувачів у додатку. Згідно цих даних потерпілі ідентифікуються в установі банку та отримують страхове відшкодування. В наданому позивачем додатку до платіжного доручення - Відомісті № ВПТ № 005936 – міститься під номером «2» отримувач коштів ОСОБА_3 з сумою виплати 30362 гривні 24 копійок.

Як вбачається з листа ПрАТ «ОСОБА_2 компанія «Провідна», ОСОБА_3 на підставі положення статті 26 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодовано витрати на лікування в розмірі 8270 гривень 42 копійок. На підставі Закону відшкодована шкода, пов’язана із стійкою втратою працездатності в розмірі 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку, що відповідає сумі 20646 гривень та на підставі статті 26? Закону моральну шкоду у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду заподіяну здоров’ю, що становить 1445 гривень 82 копійки. (8270.42 грн. +20646.00 грн.)*5% = 30362 гривні 24 копійки.

Згідно з частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною третьою статті 12 ЦПК України та частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Частиною третьою статті 82 ЦПК України також передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Відповідно до частини першої статті 206 ЦПК України позивач може відмовитись від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З роз'яснень, викладених у пункті 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" вбачається, що особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2. Правил дорожнього руху України).

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, що відповідає приписам частини другої статті 1187 ЦК України.

У відповідності до правової позиції Верховного суду України, яка висловлена в постанові від 30 березня 2016 року у справі № 6-2598цс15, відповідно до статті 1191 ЦК України та пункту 2 частини першої статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Системний аналіз цієї норми дає підстави для висновку про її застосування за таких умов: 1 право регресної вимоги до винної особи має третя особа після виконання нею зобов’язання перед потерпілим; 2 регрес застосовується після припинення зобов’язання з відшкодування шкоди.

Як роз’яснено у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Згідно частини першої статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову, а саме стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого страхового відшкодування та сплаченого судового збору.

Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 35 Постанови Пленуму від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз’яснено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року (зі змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»; Постановою Пленуму ВССУ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», статтями 979, 999, 1166, 1187, 1188, 1191, 1192, 1194 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 130, 133, 141, 211, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України; суд, -

ВИРІШИВ:

Позов приватного акціонерного товариства «ОСОБА_2 компанія «Провідна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП – НОМЕР_3, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь приватного акціонерного товариства «ОСОБА_2 компанія «Провідна» (ЄДРПОУ 23510137 п/р 26504301001766 в ПАТ «ВТБ Банк», м. Київ, МФО 321767) 30362 (тридцять тисяч триста шістдесят дві) гривні 24 копійки матеріальної шкоди в порядку регресу.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП – НОМЕР_3, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь приватного акціонерного товариства «ОСОБА_2 компанія «Провідна» (ЄДРПОУ 23510137 п/р 26504301001766 в ПАТ «ВТБ Банк», м. Київ, МФО 321767) 1 600 (одну тисячу шістсот) гривень 00 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_4