Ухвала суду № 80029788, 23.02.2019, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/471/18

Провадження №1-кп/283/24/2019

У Х В А Л А

23 лютого 2019 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді Тимошенка А.О.,

за участю:

секретаря Даниленко Л.Г., ,

прокурора Дейнеки О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малинського районного суду Житомирської області кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 153 КК України,-

встановив:

Прокурор заявив клопотання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді триманні під вартою у зв?язку з тим, що він ухиляється від суду.

ОСОБА_1 заперечив проти обрання щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки він не ухилявся від суду, а працював в м. Києві. Захисник також вважає за недоцільне застосовувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки він повністю визнав свою вину у вчиненні злочинів та сприяв слідству. Крім того строк застосованого щодо нього запобіжного заходи у виді домашнього арешту сплив, а тому він нічим не був зобов’язаний і з’явився б до суд, якби був повідомлений про дату судового засідання.

Суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 153 КК України за які може бути призначене покарання у виді 5 років позбавлення волі. Під час досудового слідства йому був обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту, який діяв до 01.04.2018 року. Після закінчення строку дії запобіжного заходу, а саме 04.07.2018 року обвинувачений в судове засідання не з?явився та про причини неявки суд не повідомив. У зв?язку з цим суд виніс ухвалу про його привід. Під час виконання приводу з?ясувалось, що ОСОБА_1 відсутній за місцем свого проживання з червня 2018 року. У зв?язку з цим ухвалою суду від 10.10.2018 року був оголошений його розшук.

23 лютого 2019 року місце перебування ОСОБА_1 було встановлене і він доставлений до суду.

Відповідно до статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, слідчий суддя враховує наведене вище, положення ст. 194 КПК України та вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

У зв?язку з цим суд також враховує, що відповідно до ст. 42 КПК України підозрюваний чи обвинувачений зобов’язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.

ОСОБА_1 дані обов’язки не виконав, а крім того ще й змінив місце свого проживання. Вищевказані дії обвинуваченого свідчать про те, що він ухиляється від суду, а тому застосування більш м’яких запобіжних заходів не може забезпечити належної поведінки обвинуваченого. Таким чином суд обирає ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням досліджених обставин розмір застави визначається у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 38420 гривень.

Одночасно суд зобов'язує підозрюваного у разі внесення застави прибувати за кожною вимогою до суду, а також виконувати наступні обов'язки а саме: не відлучатись із населеного пункту в якому він проживає без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання або роботи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176,177,182,183,193,194,196 КПК України,-

ухвалив:

Застосувати до ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.

Строк дії ухвали обчислювати з моменту затримання з 23.02.2019 року по 23.04.2019 року.

Визначити розмір застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов’язків, передбачених цим кодексом у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 38420 гривень.

Покласти на ОСОБА_1 у разі внесення застави обов’язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

-Прибувати за кожною вимогою до суду;

-Не відлучатись з с. Ворсівка Малинського району Житомирської області без дозволу суду;

-Повідомляти суд про зміну свого місця проживання або роботи.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок (одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області код за ЄДРПОУ 26278626 МФО 820172 в ДКС України м. Київ р/р 37317049000277) має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Уповноважена службова особа місця ув'язнення зобов’язана негайно звільнити обвинуваченого з-під варти та на підставі ст. 194 ч. 5 КПК України зобов'язати ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою суду і повідомляти суд про зміну місця свого проживання або роботи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_3