Рішення № 80029760, 22.02.2019, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/1707/18

Провадження № 2/282/57/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2019 року смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого-судді П.І. Гуцала

за участю секретаря судового засідання Г.М. Войтович

розглянувши у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, інтереси якого представляє ОСОБА_2 до Вигнанської сільської ради про право власності на майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач вказує на те, що 28 грудня 2012 року в селі Старий Любар Любарського району Житомирської області у віці 74 роки померла його двоюрідна тітка, двоюрідна сестра його батька ОСОБА_3.

У відповідності з чинним цивільним законодавством він являється спадкоємцем майна померлої, серед якого є будинок з господарськими будівлями № 3 по провулку Річковому в с. Вигнанка Любарського району Житомирської області.

Зазначене домогосподарство по завершенні будівництва у 1950 році було зареєстровано шляхом відкриття особового рахунку № 146 у по господарській книзі № 2 за 1950 рік. Іншої процедури реєстрації новоствореної будівлі на той час не було.

Згідно з рішення органу місцевого самоврядування для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства ОСОБА_3, були передані у приватну власність земельні ділянки розміром 0.25 і 0.28 га.

За даними органу місцевого самоврядування, дане домогосподарство до самочинно забудованих не відноситься, однак оформити спадщину він не може через відсутність правовстановлюючих документів на будинок за вищевказаною адресою, а тому, зважаючи на вищезазначені обставини позивач просять суд ухвалити рішення про визнання за ним в порядку спадкування за законом по смерті ОСОБА_3, право власності на вищевказану садибу.

Представник позивача у підготовче засідання на розгляд справи не з’явився, але подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник Вигнанської сільської ради у підготовче засідання на розгляд справи не з’явився, в наявній в матеріалах справи довідці проти задоволення заявлених позовних вимог не заперечує та просить справу слухати у його відсутності.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв’язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно довідки виконавчого комітету Вигнанської сільської ради Любарського району Житомирської області № 422 від 20.11.2018 року ОСОБА_3 з 1950 року проживала у власному будинку № 3 по провулку Річковому в с. Вигнанка Любарського району Житомирської області, який по завершенні будівництва було зареєстровано шляхом відкриття особового рахунку № 146 у по господарській книзі № 2 за 1950 роки. Будинок до самочинно збудованих не відноситься.

Як вбачається з виписки із рішення Вигнанської сільської ради Любарського району № 27 від 10 листопада 1993 року ОСОБА_3 безоплатно у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та для ведення особистого підсобного господарства були передані земельні ділянки розміром 0,53 га., та 0,25 га.

28 грудня 2012 року в селі Старий Любар Любарського району Житомирської області померла ОСОБА_3, що стверджується свідоцтвом серії І-ТП № 201044.

Рішенням Любарського районного суду Житомирської області № 282/37/16 від 20 січня 2016 року встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, яка померла 28 грудня 2012 року в с. Старий Любар Любарського району, встановивши, що родинні відносини відповідають четвертому ступеню споріднення, не враховуючи народження самої спадкодавиці.

Постановою державного нотаріуса Романівської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, № 749/02-31 від 23.10.2018 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом по смерті ОСОБА_3 на житловий будинок № 3 по провулку Річковому в с. Вигнанка Любарського району у зв’язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності спадкодавця на дане нерухоме майно. Відомості про наявність інших спадкоємців ОСОБА_3 у спадковій справі відсутні.

Згідно довідки Бердичівського МБТІ № 1824 від 21.12.2017 року, на житловий будинок № 3 по провулку Річковому в с. Вигнанка Любарського району Житомирської області станом на 31.12.2012 року право власності не зареєстроване, право установчі документи не оформлені.

Згідно інформаційної довідки № 141774022 від 18.10.2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна за параметрами запиту: Житомирська область, Любарський район, с. Вигнанка, провулок Річковий, 3– відомості відсутні.

Відповідно до ст. 346 ЦК України, однією з підстав припинення права власності є смерть власника, а відповідно до ст. 331 ЦК України – право власності на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ч. ч. 1 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцям з часу її відкриття.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1278 ЦК України, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

У п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», зазначено, що право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що житловий будинок № 3 по провулку Річковому в с. Вигнанка Любарського району Житомирської області за матеріалами Любарської селищної ради рахувався за померлою ОСОБА_3, а позивач є спадкоємцем майна померлої за законом, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст.25, 30, 321, 328, 346, 376, 381, 1268, 1278 ЦК України, п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за спадкоємцем – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянином України, в порядку спадкування за законом по смерті ОСОБА_3, померлої 28 грудня 2012 року в селі Старий Любар Любарського району Житомирської області право власності на будинок з господарськими будівлями за № 3 по провулку Річковому в селі Вигнанка Любарського району Житомирської області, який розташований на земельній ділянці загальним розміром 0,53 га.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення – протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Гуцал П.І.