Рішення № 80029104, 23.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 січня 2019 року № 826/15833/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клименчук Н.М., при секретарі судового засідання Артеменко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу Товариства з обмеженою відповідальністю "НФ Трейдінг Україна" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протипраною та скасування вимоги №Ю-521-17 від 13.09.2018, зобов'язання вчинити дії,

за участю:

представника позивача- Зайченко О.П.

представника відповідача - Мельник І.О.

На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 січня 2019 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НФ Трейдінг Україна" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування вимоги №Ю-521-17 від 13.09.2018, зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2018 позовну заяву було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем в порушення норм податкового законодавства України сформовану податкову вимогу про сплату податкового боргу, оскільки перерахування повіреним ТОВ «СТАТУС-ТРЕЙД» грошових коштів на сплату єдиного соціального внеску від імені та за рахунок довірителя - ТОВ "НФ Трейдінг Україна" не суперечить положенням частини 9 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки такі дії, як вказує позивач, не є передачею платником єдиного внеску своїх зобов'язань з його сплати третім особам.

У судовому засіданні 23 січня 2019 року представником позивача підтримано заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив Товариства з обмеженою відповідальністю "НФ Трейдінг Україна", просив суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. Свою позицію відповідача обґрунтовує тим, що відповідно до частини дев'ятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством. Таким чином, сплата ТОВ «СТАТУС-ТРЕЙД» єдиного внеску від імені ТОВ "НФ Трейдінг Україна", суперечить вимогам вказаної вище статті Закону. Відтак, відповідач зазначає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-521-17 від 13.09.2018 є правомірною.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.09.2018 №Ю-521-11, відповідно до якої ТОВ "НФ Трейдінг Україна" зобов'язане сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 1 098 603,56 грн., що сформувалася станом на 31.08.2018 відповідно до даних картки особового рахунку платника єдиного внеску.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовими актами, що визначають правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі іменується - Закон України №2464-VI), та Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №449 від 20.04.2015, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (далі іменується - Інструкція №449).

За приписами статті 1 Закону України №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частиною 1 статті 4 Закону України №2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є: 1) роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "НФ Трейдінг Україна" являється платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України №2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац 1 пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України №2464-VI).

Частиною 7 статті 9 Закону України №2464-VI визначено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (частина 8 статті 9 Закону України №2464-VI).

Сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку такого платника у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в органах Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства), для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь (підпункт 1 пункту 2 розділу IV Інструкції №449).

Частина 12 статті 9 Закону України №2464-VI та підпункт 4 пункту 2 розділу IV Інструкції №449 містять аналогічну норму щодо сплати єдиного внеску, відповідно до якої єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.03.2018р. приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Жаботинським Іваном Володимировичем відкрито виконавче провадження №55993922 та виконавче провадження №55995671, які об'єднано в зведене виконавче провадження №55998369. В ході виконавчого провадження, постановою вищевказаного приватного виконавця від 15.03.2018 р . накладено арешт на всі відкриті рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "НФ Трейдінг Україна".

З матеріалів справи слідує, що станом на момент звернення Товариство з обмеженою відповідальністю "НФ Трейдінг Україна" до суду з даним позовом, рахунки останнього арештовано, на них відсутні кошти для закінчення виконавчого провадження, та, як наслідок, для закінчення виконавчого провадження.

За таких обставин, з метою своєчасного виконання обов'язку зі сплати єдиного внеску за березень-квітень 2018, на підставі Договору доручення №ДОР-002230 від 19.04.2018. здійснено сплату єдиного внеску через повіреного ТОВ «СТАТУС-ТРЕЙД».

З копій платіжних доручень №29418 від 18.05.2018р., №29419 від 18.05.2018р., №29420 від 18.05.2018р. та №29421 від 18.05.2018р., що містяться в матеріалах справи, вбачається, що в графі «призначення платежу» вказано, що оплата здійснювавсь за ТОВ "НФ Трейдінг Україна" згідно договору доручення №ДОР-002230 від 19.04.2018 р.

Так, відповідно до частини першої статті 1000 Цивільного кодексу України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

За частиною другою цієї статті, договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

А згідно зі статтею 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Відповідно до цього, правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки не повіреного, а саме довірителя, а тому повірений жодних цивільних прав та обов'язків за правочинами, які він вчинив на виконання договору доручення, не набуває.

З огляду на це, сплата єдиного внеску повіреним не є передачею платником єдиного внеску своїх зобов'язань по його сплаті третій особі.

Відповідно до цього, суд констатує, що позивачем вжито всі заходи спрямовані на виконання покладеного на нього Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010обов'язку щодо сплати єдиного внеску.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010, недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно пункту 2 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Пунктом 3 Розділу VІ цієї Інструкції визначено, що фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках: якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами; якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'яти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

У пункті 4 розділу IV Інструкції зазначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення суми боргу.

Оскільки сума єдиного внеску за період з червня по березень-квітень 2018 була сплачена повіреним ТОВ «СТАТУС-ТРЕЙД» у повному обсязі, то обов'язок позивача зі сплати єдиного внеску за вказаний період виконано повністю та своєчасно.

Варто наголосити, що відповідно до п. 4.1. Порядку розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №452 від 09.09.2013, скарга на вимоги та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу подана з дотриманням порядку і строків, визначених пунктом 2.3 розділу II та пунктом 3.1 розділу IІІ цього Порядку, зупиняє строки їх сплати до винесення рішення органом доходів і зборів вищого рівня або дня набрання судовим рішенням законної сили. Аналогічні положення збережені також і у Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженому наказом Міністерства фінансів України №1124 від 09.12.2015, що набрав чинності з 23.02.2016.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для зарахування поточних платежів позивача в рахунок оплати суми недоїмки визначеної за період березень-квітень 2018 року і як наслідок, недоїмка станом на 31.08.2018 та вимога під №Ю-521-17 від 13.09.2018 є такими, що сформовані штучно, а саме за рахунок неправомірних дій відповідача по невірному відображенню в інтегрованій картці платника - позивача, нарахованих та сплачених ним платежів зі сплати єдиного внеску.

Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби зарахувати кошти у сумі 1 098 603, 56 коп., сплачені в рахунок сплати єдиного внеску за період березень-квітень 2018 р. та відобразити таке зарахування на інтегрованій картці платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "НФ Трейдінг Україна", суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 затверджено "Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Порядок).

Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Порядком визначено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Тобто, картка облікового рахунку - це документ, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету. Зазначення в ньому суми податку, яка вже фактично сплачена, але в картці зазначена як наявна заборгованість порушує права позивача, оскільки відображає суму не існуючого податкового боргу.

Отже, на підставі викладеного, у платників податків наявний такий спосіб захисту порушеного права як зобов'язання податкового органу, в якому платник податків перебуває на податковому обліку, внести зміни до картки особового рахунку платника податків.

Враховуючи наведе, суд приходить до висновку, що для належного захисту прав та інтересів позивача, доцільним буде зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби зарахувати кошти у сумі 1 098 603, 56 коп., сплачені в рахунок сплати єдиного внеску за період березень-квітень 2018 р. та відобразити таке зарахування на інтегрованій картці платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "НФ Трейдінг Україна".

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності свого рішення та дій в порядку статті 77 КАС України, а відтак заявлені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НФ Трейдінг Україна" підлягають задоволенню у повному обсязі. Тому, вимога відповідача №Ю-521-17 від 13 вересня 2018 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НФ Трейдінг Україна" ( 01601, м. Київ, вул.Мечникова, 2, код ЄДРПОУ 37883328) задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про сплату боргу №Ю-521-17 від 13.09.2018 р.

3. Зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби зарахувати кошти у сумі 1 098 603, 56 коп., сплачені в рахунок сплати єдиного внеску за період березень-квітень 2018 р. та відобразити таке зарахування на інтегрованій картці платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "НФ Трейдінг Україна".

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "НФ Трейдінг Україна" (код ЄДРПОУ 37883328; адреса: 01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2);

Відповідач: Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996; адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11 г).

Повний текст рішення складено та підписано 25 січня 2019 року

Суддя Н.М. Клименчук