Рішення № 80029050, 12.02.2019, Широківський районний суд Дніпропетровської області

справа № 197/54/19

провадження № 2/197/538/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 року Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Леонідової О.В., за участі секретаря судового засідання Піско Л.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Широке Широківського району Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа – територіальна громада в особі Карпівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, про визнання недійсним Державного акту на право власності на землю, визнання прав та обов’язків в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом вказуючи, що 18.10.2016 року померла ОСОБА_2 Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 11,001 га передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право власності на землю серії IV-ДП № 023130. Постановою державного нотаріуса позивачеві відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки у Державному акті на право власності на земельну ділянку містяться виправлення по батькові власника з «Егорівна» на «Єгорівна», які чинним законодавством заборонено, тому позивач просить суд визнати за ним право на спадкування на вищезазначену земельну ділянку.

В судове засідання позивач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, не з'явився, до канцелярії суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с. 40).

Відповідач та третя особа повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, не з'явилися, до канцелярії суду надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позовних вимог позивача не заперечують (а.с. 36,43).

Розгляд справи проводиться в порядку ст. 197 ч.2 ЦПК України за відсутності осіб,які беруть участь у справі без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

18 жовтня 2016 року померла ОСОБА_3 (далі - спадкодавець), що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.11).

За життя ОСОБА_3 рішенням сесії Червоненської сільської ради народних депутатів № 32-18/XXIII від 25.05.2001 року було передано у приватну власність, земельну ділянку та видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 11,001 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за Шр № 7782 (а.с.13). Проте у державному акті допущені виправлення по батькові спадкодавця - помилково зазначена «Егорівна» виправлена на «Єгорівна».

Відповідно до ч.3,4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

На підставі ст. 125 ЗК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Постановою державного нотаріуса від 18.01.2018 року (а.с.18) позивачеві було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_3 (на земельну ділянку), оскільки у державному акті на право приватної власності на спадкову земельну ділянку містяться виправлення, що суперечить чинному законодавству.

Відповідно до листа державного нотаріуса, заяву про прийняття спадщини подав лише позивач, заяву про відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори ніхто не подавав. Спадкова справа після смерті спадкодавця відкрита (а.с.39).

Згідно довідки Новомалинівської сільської ради № 249 від 14.04.2017 року спадкодавець до дня своєї смерті проживала та була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1, сама (а.с.29).

Відповідно до п.4 «Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою», виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускається. У разі виявлення орфографічних або технічних помилок на стадії заповнення, підписання та реєстрації бланка такий комплект бланків вважається зіпсованим. що при заповненні державних актів на право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельною ділянкою усі записи мають бути зроблені державною мовою, чітко і розбірливо, виправлення не допускаються.

Згідно з правовою позицією ВССУ, викладеною в листі останнього за № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно. За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Крім того, відповідно до ст. 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Згідно ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Таким чином, належним відповідачем щодо позовних вимог про визнання прав та обов'язків в порядку спадкування на спірну земельну ділянку має бути орган місцевого самоврядування. Позивач не заявляв клопотання про залучення у якості співвідповідача орган місцевого самоврядування, а суд відповідно до ст. 51 ЦПК України не має права з власної ініціативи залучати до участі у справі співвідповідача.

Аналізуючи зібрані докази у сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача слід задовольнити частково - визнати зіпсований Державний акт про право приватної власності на землю недійсним, а в частині визнання за позивачем усіх права та обов’язки, що належали спадкодавцю на підставі рішення сесії Червоненської сільської ради народних депутатів № 32-18/XXIII від 25.05.2001 року - відмовити, оскільки Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не може бути належним відповідачем з цих позовних вимог, клопотань щодо залучення співвідповідача по справі від позивача не надходило.

Позивач просить покласти судові витрати на його рахунок, що є правом позивача.

Керуючись ст.ст.10, 11, 79, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа – територіальна громада в особі Карпівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, про визнання недійсним Державного акту на право власності на землю, визнання прав та обов’язків в порядку спадкування задовольнити частково.

Визнати виданий 30 липня 2001 року Державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ДП № 023130 та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за Шр № 7782 на ім’я померлої 18 жовтня 2016 року ОСОБА_4 недійсним.

В решті вимог відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України. Апеляційна скарга, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається учасниками справи до або через Широківський районний суд Дніпропетровської.

Повне судове рішення складене 21.02.2019 року.

Суддя О.В. Леонідова