Рішення № 80028895, 21.02.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2019 року м. Чернігів Справа № 620/196/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клопота С.Л.,

за участю секретаря Єгунової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України та просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, яка полягає у не виплаті пенсії ОСОБА_1, починаючи з квітня 2018 року.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про призупинення (припинення) виплати пенсії ОСОБА_1.

3. Зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України перерахувати та поновити виплату пенсії ОСОБА_1 та виплатити заборгованість з квітня 2018 року і допустити негайне виконання постанови суду в частині виплати пенсії у межах суми за один місяць.

4. Зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії позивачу.

5. Зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення відповідно до ст. 382 КАС України.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішення відповідача, про припинення виплати ОСОБА_1 пенсії з квітня місяця 2018 року, суперечить приписам закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», оскільки цей закон не передбачає можливості з будь яких причин призупиняти виплату пенсійного забезпечення.

Від позивача до суду надійшла заява, в якій він просить розглядати справу без його участі .

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. До суду від відповідача, надійшов відзив та заява, в якій він просить розглядати справу за відсутності його представника.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З 2013 року позивач отримав право на пенсію та отримував пенсійне забезпечення.

До 01.02.2013 позивач перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Петровського району м. Донецька.

У зв'язку з загально відомими подіями на Донбасі, позивач був вимушений залишити своє місце мешкання та виїхати до Чернігівської області.

З 01.08.2014 позивач перебуває на обліку в Управлінні як внутрішньо переміщена особа

З 29.08.2017 позивача поставлено на облік до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - відповідач).

04.04.2018 Управлінням було отримано рішення комісії по призначенню усіх видів державної соціальної допомоги від 30.03.2018 протокол №13 щодо припинення позивачеві соціальних виплат відповідно до п.п.2 п.12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування.

27.04.2018 до Управління надійшов лист від 17.04.2018 №05-06/8710 від Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради, згідно якого Позивач знятий з обліку Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо перемішених осіб по Деснянському району міста Чернігова та скасовано дію довідки про взяття на облік внутрішньої переміщеної особи ОСОБА_2, за адресою АДРЕСА_1, довідка №0000311550 від 29.08.2017 скасована з 12.04.2018.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Дії Управління щодо припинення виплати пенсії, регулюються п.5 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 08.06.2016 №365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам".

Питання здійснення виплат внутрішньо переміщеним особам регулюється в особливому порядку відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" та постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. №509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб".

Приписами ч.1 ст.49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (положення п.2 ч. І ст.49 визнано такими, що не відповідають Конституції України);

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" № 1706-VІІ від 20.10.2014 встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Згідно ст. 10 цього Закону Кабінет Міністрів України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади щодо вжиття ними необхідних заходів із забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб відповідно до цього Закону.

На виконання даної норми Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову від 08.06.2016 №365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам".

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів від 08.06.2016 №365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворені районними, районними у м. Києві і Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад, приймають рішення про відновлення або про відмову у відновленні соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, довідки яких недійсні на дату набрання чинності цією постановою, відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого цією постановою, за умови отримання внутрішньо переміщеною особою нової довідки відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014р. №509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб".

Також даною Постановою затверджено Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування(далі - Порядок).

Відповідно до п.1 Порядку цей Порядок визначає механізм здійснення контролю за проведенням виплати внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно п.п.2 п.12 Порядку соціальні виплати за рішенням комісій або органів, що здійснюють соціальні виплати, припиняються у разі встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.

Таким чином, Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" регулюються питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та надаються повноваження Кабінету Міністрів України щодо координації і контролю діяльності органів виконавчої влади (в тому числі Управління) щодо вжиття ними необхідних заходів із забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, а Постановою Кабінету Міністрів від 08.06.2016 №365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" встановлений механізм здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Так, Управління складає та направляє до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення списки осіб, які звернулись за призначенням (відновленням) пенсії для розгляду на Комісії, та на підставі рішення Комісії призначає (відновлює) пенсійні виплати.

Управління призначає та поновлює пенсію на підставі рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.15 та п.16 Порядку, поновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі, припинених відповідно до підпункту 2 пункту 12 цього Порядку, здійснюється за рішенням комісії, прийнятим на підставі подання структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, шо внесене разом з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.

У разі прийняття позитивного рішення комісією згідно з пунктом 15 цього Порядку соціальні виплати поновлюються через два місяці з місяця прийняття рішення про припинення таких виплат. Комісія може прийняти рішення про поновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі з місяця припинення таких виплат у разі, коли така особа перебуває у складних життєвих обставинах і з поважних причин не виконала вимоги структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, передбачені пунктами 6 і 7 цього Порядку

З огляду на наявні в справі докази, суд зазначає, що Управлінням не приймалось власних рішень щодо припинення чи відновлення пенсії позивачу.

Припинення виплати пенсії позивачу відбувалося на підставі рішення комісії по призначенню усіх видів державної соціальної допомоги.

При цьому, таке рішення позивачем не оскаржується та не є скасованим.

Зважаючи на те, що, в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт прийняття Чернігівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України рішення про призупинення (припинення) виплати пенсії ОСОБА_1, судом не встановлено і протиправної бездіяльності Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, яка б полягала у не виплаті пенсії ОСОБА_1, починаючи з квітня 2018 року.

Судом встановлено, що відповідач діяв у межах чинного законодавства України при припиненні виплати пенсії позивачу з 01.04.2018 на підставі прийнятого рішення про припинення соціальних виплат, виходячи з п.5 ч. І ст.49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії припиняється в інших випадках, передбачених законом, в цьому випадку таким законом є Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", який надає повноваження та координує діяльність органів виконавчої влади, а Постановою №365 встановлений механізм здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам.

За таких обставин у суду відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача перерахувати та поновити виплату пенсії ОСОБА_1 та виплатити заборгованість з квітня 2018 року.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 22 лютого 2019 року.

Суддя С.Л. Клопот