Ухвала суду № 80028510, 21.02.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2542/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

за участі секретаря Боти О.І.,

прокурора Дідика Н.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016070030003611 від 13.10.2016 року, №12017070030002657 від 02.10.2017 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15- ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду знаходяться вищезазначені матеріали кримінального провадження.

Згідно з ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 29.12.2018 р. обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26 лютого 2019 року та визначено заставу в розмірі 11 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 20251,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув’язнення. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор Дідик Н.В. в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки, обраний ухвалою судді від 29.12.2018 року обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою закінчується 26 січня 2019 року.

Захисником обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокатом ОСОБА_2 подано клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченого з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час, обґрунтовуючи тим, що обвинувачений перебуває під вартою два роки, а наведені прокурором у клопотанні про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_1 ризики перестали існувати, жодних нових підстав прокурором не вказано.

Заслухавши пояснення прокурора, думку обвинуваченого та його захисників, які заперечили проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили суд обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, дослідивши матеріали кримінального провадження та з метою уникнення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд приходить до наступного висновку.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15- ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 29.12.2018 р. обвинуваченому ОСОБА_1 продорвжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26 лютого 2019 року та визначено заставу в розмірі 11 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 20251,00 грн.

Згідно з ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків. Застосування таких заходів завжди пов’язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Суд враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Враховуючи дані, що характеризують особу обвинуваченого, те що ОСОБА_1 був засуджений вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за скоєння корисливих злочинів, обвинувачений у вчиненні декількох злочинів проти власності, суд вважає, що наявний ризик вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення, також враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, проаналізувавши всі надані сторонами докази, суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 і неможливість зміни його на домашній арешт.

Водночас, при постановленні ухвали про застосування запобіж ного заходу у вигляді тримання від вартою, відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом,суд виходить з вимог п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов’язків, передбачених цим Кодексом, - становить 21131,00 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України обвинувачений ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_4, відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти наступні обов’язки: прибувати до суду на першу вимогу; не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання;- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в’їзд в Україну.

Також роз’яснити обвинуваченому ОСОБА_4, що в разі невиконання вище перерахованих обов’язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Заслухавши думку прокурора, який просив призначити справу до судового розгляду, обвинуваченого та його захисників, які не заперечили проти призначення справи до судового розгляду, враховуючи те, що підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, не встановлено, дане кримінальне провадження слід призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 9, 176-178, 194, 314-316, 331, 369-372 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016070030003611 від 13.10.2016 року, №12017070030002657 від 02.10.2017 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15- ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України - призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 16 год. 45 хв. 21 лютого 2019 року в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за адресою: м. Ужгород, вул. Загорська, 53.

Продовжити громадянину ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15- ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України – запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на період судового розгляду кримінального провадження, але не більше шістдесяти днів, а саме до 21 квітня 2019 року о 17 год. 00 хв.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно громадянина ОСОБА_1 закінчується 21 квітня 2019 року о 17 год. 00 хв.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов’язків, передбачених цим Кодексом в розмірі 11 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 21131,00 грн.(двадцять одна тисяча сто тринадцять гривень).

Роз’яснити, що обвинувачений ОСОБА_1 або заставодавець мають право в будь – який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 покласти наступні обов’язки:

- прибувати до суду на першу вимогу;

- не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в’їзд в Україну.

Роз’яснити ОСОБА_1 що в разі невиконання вище перерахованих обов’язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Строк дії покладених на ОСОБА_1 обов’язків два місяці до 21 квітня 2019 року о 17 год. 00 хв.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Копію ухвали надіслати начальнику Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань№9».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде складено та проголошено 22 лютого 2019 року о 08 год. 15 хв.

Суддя Ужгородського

міськрайонногго суду А.П Іванов