
Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2019 р. Справа № 520/430/19
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради, управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1, з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради, управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, в якому просить суд:
- скасувати наказ начальника управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради від 12.09.2018 р. № 75 про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 21.10.2016 р. №6343025445, видану на ім'я ОСОБА_1;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (ЄДРПОУ: 22682655) відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1) з 01.09.2018 р. та здійснити відповідні виплати;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (ЄДРПОУ: 22682655) виплатити заборгованість із виплати пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: 22747240137) з 01.05.2018 р. по 31.08.2018 року.
- допустити негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність дій відповідача щодо скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, протиправність дій органу Пенсійного фонду в частині припинення виплати пенсії позивачу з підстав, не передбачених ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з чим порушують конституційне право позивача на пенсійне забезпечення. Стверджує, що непідтвердження фактичного місця проживання (відсутність за місцем проживання/перебування понад 60 днів) не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а Постанова КМУ № 365 є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем.
Ухвалою суду від 21.01.2019 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) та запропоновано відповідачам надати відзиви на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачам та ними отримана, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Представником управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради надано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зазначив, що 31.05.2018 року до управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради надійшов лист від Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 30.05.2018 року з переліком осіб, які відповідно до інформації з Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» понад 60 днів перебувають на непідконтрольній території України для здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньої переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування. На засіданні робочої групи щодо приймання рішення про скасування довідок внутрішньо переміщених осіб Московського району м. Харкова від 12.09.2018 року (протокол № 2) було погоджено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 підлягає скасуванню (підстава пп. 1, пп. 3, п. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»). Наказом начальника Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради № 75 від 12.09.2018 року «Про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи» довідка № 6343025445 ОСОБА_1 була скасована 12.09.2018 року. Протоколом № 95 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які здійснили реєстрацію місця проживання на території Московського району м. Харкова від 12.09.2018 було ухвалено, припинити виплати всіх видів соціальних допомог внутрішньо переміщеним особам відповідно до протоколу № 2 від 12.09.2018 засідання робочої групи щодо приймання рішення про скасування довідок. внутрішньо переміщених осіб (додаток Д № 62 довідка № 6343025445 ОСОБА_1).
Також зазначив, що ОСОБА_1 не виконав вимоги пункту 3 частини 2 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, а саме не повідомив про факт виїзду з місця реєстрації у м. Харкові. Виконуючи вимоги статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка була скасована, отже дії управління є цілком законними.
Представником управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова надано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі та вказав, що ОСОБА_1 було призупинено нарахування та виплату пенсії з 01.05.2018 року та згідно пунктів 4 і 5 пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання / перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365, у зв'язку зі скасуванням / підтвердженням довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", та у разі отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держінпекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а саме: на підставі Інтегрованої міжвідомчої інформаційно - телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон "Аркан" та понад 60 днів перебувають на непідконтрольній території України. З 01.05.2018 року пенсію поновлено позивачу на підставі протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 86 від 27.06.2018 року. Заборгованість за період 01.05.2018 року по 31.08.2018 року не виплачено.
Також, ОСОБА_1 було призупинено нарахування та виплату пенсії з 01.09.2018 року та згідно пунктів 4 і 5 пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання / перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365 у зв'язку зі скасуванням / підтвердженням довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", та у разі отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держінпекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а саме: на підставі Інтегрованої міжвідомчої інформаційно - телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон "Аркан" та понад 60 днів перебувають на непідконтрольній території України (довідку внутрішньо переміщеної особи скасовано протоколом засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 95 від 12.09.2018 року). Поновлення виплати пенсій здійснюється у Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та у Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання / перебування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365, на підставі рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши доводи заяв по суті сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Ухвалою суду від 21.01.2019 року витребувано у відповідача, управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради, документи по справі.
На виконання ухвали суду представником відповідача було надано копії витребуваних документів.
Судом встановлено, що у зв'язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції у м. Ровеньки Луганської області ОСОБА_1 був вимушений покинути своє постійне місце проживання та переїхати до Московського району м. Харкова. Адреса фактичного місця проживання / перебування позивача: АДРЕСА_2.
Згідно довідки № 6343025445 від 21.10.2016 року, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради, позивач був взятий на облік, як внутрішньо переміщена особа.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова та отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
31.05.2018 року до управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради надійшов лист від Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 30.05.2018 року з переліком осіб, які відповідно до інформації з Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» понад 60 днів перебувають на непідконтрольній території України для здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньої переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування.
З 01.05.2018 року УПФУ в Московському районі м Харкова було призупинено виплату ОСОБА_1 пенсії згідно пунктів 4 і 5 пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання / перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365, у зв'язку зі скасуванням / підтвердженням довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", та у разі отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держінпекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а саме: на підставі Інтегрованої міжвідомчої інформаційно - телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон "Аркан" та понад 60 днів перебувають на непідконтрольній території України.
Згідно протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які здійснили реєстрацію місця проживання на території Московського району м. Харкова № 86 від 27.06.2018 року, позивачу припинено виплату всіх соціальних допомог як внутрішньо переміщеній особі у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не підтвердив місце фактичного проживання згідно з п.2 статті 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат, що підтверджено протоколом та додатком 4Д до нього..
На підставі протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, якій здійснили реєстрацію місця проживання на території Московського району м. Харкова № 86 від 27.06.2018 року, з 01.05.2018 року поновлено нарахування пенсії позивачу.
На засіданні робочої групи щодо приймання рішення про скасування довідок внутрішньо переміщених осіб Московського району м. Харкова від 12.09.2018 року (протокол № 2) було погоджено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 підлягає скасуванню, оскільки позивачем не було підтверджено місце свого фактичного проживання (згідно інформації системи "Аркан", підстава пп. 1, пп. 3, п. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»).
Наказом начальника Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради від 12.09.2018 року № 75 «Про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи» скасовано 232 довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб на 232 особи, яким також скасовано довідку позивача від 21.10.2016 року № 6343025445 про взяття на облік як ВПО.
Протоколом засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які здійснили реєстрацію місця проживання на території Московського району м. Харкова № 95 від 12.09.2018 року припинено виплати позивачу пенсії як внутрішньо переміщеній особі відповідно до протоколу № 2 від 12.09.2018 року засідання робочої групи щодо приймання рішення про скасування довідок ВПО (додаток Б та Д до протоколу № 95).
У зв'язку із скасування довідки ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеної особи, з 01.09.2018 року УПФУ в Московському районі м Харкова позивачу було призупинено нарахування та виплату пенсії згідно пунктів 4 і 5 пункту 12 Порядку № 365.
Не погоджуючись з прийнятим відповідачем наказом та бездіяльністю з боку УПФУ щодо нарахування та виплати йому пенсії, позивач звернувся з даним позовом до Харківського окружного адміністративного суду.
Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд вважає, що для вирішення спору необхідно з'ясувати належність виконання відповідачами повноважень щодо здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі та відповідність оскаржуваних дій відповідачів ст. 19 Конституції України та ст. 2 КАС України.
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб визначено Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року N 1706-VII (надалі - Закон N 1706-VII).
Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Наведене визначення поняття внутрішньо переміщеної особи має описовий характер та охоплює три види конституційно-правового статусу людини (громадянин України, іноземець та особа без громадянства).
З огляду на визначення, внутрішньо переміщена особа - це особа, яка: перебуває на території України на законних підставах; має право на постійне проживання в Україні; була змушена залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до положень ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.
Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.
У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.
Інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, є: дані, отримані з відповідних державних реєстрів; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з громадськими об'єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до статті 16 цього Закону.
Як передбачено положеннями п.3 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого Постановою КМУ № 365, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення та/або робочі групи, що утворюються з представників територіальних підрозділів МВС, ДМС, СБУ, Національної поліції, Держфінінспекції, Держаудитслужби та Пенсійного фонду України за рішенням районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - робоча група) також можуть проводити додаткові перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо перемішеної особи із складенням акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.
Відповідно положень п.6 Порядку №365, за відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або робочої групи робить відповідний запис в акті обстеження матеріально-побутових умов сім'ї і залишає внутрішньо переміщеній особі повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з'явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації.
Як передбачено п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого Постановою КМУ № 365, соціальні виплати припиняються у разі, зокрема, отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
При цьому, суд зазначає, що положеннями ст. 14 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VII встановлено, що внутрішньо перемішені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо перемішеними особами.
Відповідно до приписів ст.2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 року №1382-IV громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Зі змісту наказу начальника Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради від 12.09.2018 року № 75 «Про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи» скасовано 232 довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб на 232 особи, яким також скасовано довідку позивача про взяття на облік як ВПО, що довідку скасовано на підставі пп.1, пп.3, п.1 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".
При цьому, зі змісту норми пп.5 ч.1 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" вбачається, що підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:
- подала заяву про відмову від довідки;
- повернулася до покинутого місця постійного проживання.
До суду не надано доказів подання позивачем заяви про відмову від довідки або те, що він повернувся до покинутого місця постійного проживання.
Щодо інформації про те, що 31.05.2018 року до управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради надійшов лист від управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 30.05.2018 року з переліком осіб, які відповідно до інформації з Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» понад 60 днів перебувають на непідконтрольній території України для здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньої переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, суд зазначає, що такий лист не може вважатися судом належною інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, оскільки лист не містить в собі жодних даних.
Таким чином, оскаржуваний наказ є таким, що порушує права позивача.
Суд зазначає, що оскаржуваним позивачем наказом начальника управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради від 12.09.2018 року № 75 «Про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи» скасовано 232 довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб на 232 особи, яким також скасовано довідку про взяття на облік позивача як ВПО.
Оскільки оскаржуваний наказ начальника управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради від 12.09.2018 року № 75 «Про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи» прийнято у відношенні 232 осіб в тому числі стосовно позивача, тому оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню в частині скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №6343025445 від 21.10.2016 року, виданої на ім'я ОСОБА_1.
Щодо позовних вимог про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2018 року та здійснити відповідні виплати, а також виплатити ОСОБА_1 пенсійну заборгованість за період з 01.05.2018 року по 31.08.2018 року, суд зазначає таке.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1058- ІV).
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Статтею 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.
Отже, з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що УПФ має право припинити виплату пенсії особі виключно з підстав передбачених законом, про що приймає вмотивоване рішення.
Суд звертає увагу, що протокол комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, не є таким рішенням у розумінні частини першої статті 49 Закону № 1058-IV.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі №К/9901/168/17 № 243/6956/17, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Щодо скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи суд зазначає, що скасування такої довідки саме по собі не може бути підставою для припинення нарахування та виплати пенсії.
Пункт 5 частини першої статті 49 Закону № 1058-VI, з огляду на приписи Закону № 1706-VII, не може бути застосований, оскільки цей пункт відсилає виключно до випадків, передбачених законом, тобто, вказані правовідносини не можуть бути врегульовані іншими нормативно-правовими актами, зокрема, постановами Кабінету Міністрів України, які відносяться до підзаконних нормативних актів.
Більш того, згідно ч. 2 ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі №428/6624/17 (адміністративне провадження № К/9901/3256/17), висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
У відзиві на позов представник УПФУ в Московському районі м. Харкова зазначив, що з 01.05.2018 року поновлено позивачу нарахування та виплату пенсії на підставі протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 86 від 27.06.2018 року.
Проте, заборгованість за період 01.05.2018 року по 31.08.2018 року не виплачено.
Також зазначив, що поновлення виплати пенсії позивачу буде здійснюватися у Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та у Порядку №365 на підставі рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Суд зазначає, що наданою Пенсійним фондом довідкою про розмір призначеної та фактично отримано пенсії гр. ОСОБА_1 за період з 01.03.2016 року по 31.01.2019 року підтверджено, що пенсія позивачу не нараховувалася та не виплачувалася з травня по грудень 2018 року та за січень 2019 року.
Жодних доказів нарахування та виплати позивачу пенсії за вказаний період представником Пенсійного органу до суду не надано.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню шляхом зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2018 року.
Суд зауважує, що вимога позивача про здійснення йому відповідних пенсійних виплат охоплюється задоволенням вимоги про зобов'язання пенсійного органу відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2018 року.
Окрім визначеного, суд звертає увагу на наступне.
За приписами статті 6 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення суд зазначив, що наведених вище міркувань Європейському суду з прав людини достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечено без дискримінації за будь-якою ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні від 08 липня 2004 року "Ілашку та інші проти Молдови та Росії", ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем "Молдавської Республіки Придністров'я". Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.
Як вже зазначалось судом вище, рішення Європейського суду з прав людини є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах "Пічкур проти України", "Ілашку та інші проти Молдови та Росії" як джерело права відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що припинення виплати пенсії та страхових виплат позивачу було здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV, а з точки зору положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах Верховний Суд сформулював раніше, зокрема, у постановах від 13 березня 2018 року (справа № 235/4162/17), 20 березня 2018 року (справа № 234/2389/17), а також у рішенні від 03 травня 2018 року у зразковій справі № 805/402/18 (провадження № Пз/9901/20/18).
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Щодо вимоги позивача про звернення рішення суду в частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць до негайного виконання, суд зазначає наступне.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 371 КАС України передбачено негайне виконання рішення суду щодо присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення пенсії за один місяць.
Питання про розподіл судових витрат у зв'язку зі звільненням позивача від сплати судового збору не вирішується.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2) до управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 25864181, адреса: 61121, м. Харків, пр. Тракторобудівників, буд. 144), управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (код ЄДРПОУ 22682655, адреса: 61170, м. Харків, вул. Валентинівська, буд. 22-Б) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати наказ начальника управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради від 12.09.2018 року № 75 "Про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи" в частині скасування довідки ОСОБА_1 від 21.10.2016 року № 6343025445 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2018 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсії у межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Шевченко О.В.
Судове рішення № 80028123, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 21.02.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/430/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: