Рішення № 80028027, 20.02.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2019 р. № 520/11551/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Кікояна Г.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Репети Г.В.,

розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 520/11551/18 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Старосалтівська селищна рада Вовчанського району Харківської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо відмови ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,0 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (рілля) розташованої за межами населених пунктів на території Старосалтівської (Молодівської) селищної ради Вовчанського району Харківської області, яка знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер якої НОМЕР_2;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 23.10.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,0 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (рілля) розташованої за межами населених пунктів на території Старосалтівської (Молодівської) селищної ради Вовчанського району Харківської області, яка знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер якої НОМЕР_2 та видати відповідний наказ;

- встановити в порядку ст. 383 КАС України судовий контроль за виконанням рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23.10.2018 ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовно площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, проте, листом № Г-13210/0-9084/0/95-18 від 20.11.2018 відповідач відмовив у наданні вказаного дозволу. Позивач вважає, що рішення відповідача, яке викладене у вказаному листі є незаконним та протиправним.

Представник позивача у судове засідання прибув та позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання прибув, проти позову, у наданому відзиві та у судовому засіданні заперечував, та зазначив, що дії відповідача правомірні та відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судове засідання не прибув, 19.02.2019 голова Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, рішення просив винести на розсуд суду.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.

23.10.2018 ОСОБА_3 на підставі статті 118 Земельного кодексу України звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,0 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (рілля) розташованої за межами населених пунктів на території Старосалтівської (Молодівської) селищної ради Вовчанського району Харківської області, яка знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер якої НОМЕР_2;

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області у відповіді № Г-13210/0-9084/0/95-18 від 20.11.2018 зазначило, що розпорядженням Кабінету Міністрів України № 60-р від 31.01.2018 "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад" Кабінетом Міністрів України доручено Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру з 01 лютого 2018 року забезпечити формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних об'єднаних територіальних громад згідно із статтею 117 Земельного кодексу України. Також, вказано, що з метою забезпечення виконання зазначеного розпорядження, Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області складено план-графік передачі земель об'єднаним територіальним громадам на території Харківської області та переліки земель сільськогосподарського призначення державної власності стосовно яких буде проведена інвентаризація з метою формування земельних ділянок для подальшої передачі їх у комунальну власність відповідних об'єднаних територіальних громад. До даного переліку входять, зокрема, землі, які перебувають у запасі. Враховуючи викладене, відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог та враховуючи зазначені обставини, суд зазначає наступне.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель вирішуються Земельним кодексом України.

У відповідності до абзацу 1 частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з частиною другою статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина третя статті 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина сьома статті 118 Земельного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Отже, законодавцем встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У такому випадку відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об'єкта вимогам, зазначеним у Земельного кодексу України, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Правовий статус Головного управління Держгеокадастру у Харківській області визначено Положенням про Головне управління Держгеокадастру у області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 29.09.2016 № 333, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за вих. № 1391/29521.

Так, підпунктом 13 пункту 4 якого встановлено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Судом встановлено, що відповідь Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № Г-13210/0-9084/0/95-18 від 20.11.2018 щодо розгляду заяви ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою і викладене в ній обґрунтування прийнятого рішення по заяві не містить визначених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України підстав для відмови у задоволенні заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та вмотивованої відмови у його наданні, що є порушенням вказаної норми Земельного кодексу України.

Крім того, суд критично ставиться до посилань представника відповідача на те, що оскільки розпорядником земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, яку бажає отримати у власність ОСОБА_3, на даний час є саме Старосалтівська селищна рада Вовчанського району Харківської області, підстави для задоволення позову відстуні, виходячи з наступного.

19 грудня 2018 року в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області винесено наказ № 9418-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність".

Відповідно до п. 1 вказаного наказу вирішено передати Старосалтівській селищній об'єднаній територіальній громаді в особі Старосалтівської селищної ради у комунальну власність 178 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3441,2260 га, які розташовані за межами населених пунктів Старосалтівської селищної об'єднаної територіальної громади на території Вовчанського району Харківської області згідно з додатком до цього наказу за актом приймання-передачі земельних ділянок.

Згідно до п. 30 додатку до наказу № 9418-СГ від 19.12.2018 зазначено про земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 (місце розташування земельної ділянки: Харківська обл., Вовчанський район, Молодівська сільська рада, загальна площа: 18,9337 га, цільове призначення: землі запасу).

Також, відповідно до акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 20.12.2018 Головне управління Держгеокадастру у Харківській області відповідно до наказу № 9418-СГ від 19.12.2018 зі змінами, внесеними наказом № 9443-СГ від 19.12.2018 передає із державної власності, а Старосалтівська селищна рада Старосалтівської об'єднаної територіальної громади приймає у комунальну власність Старосалтівської селищної об'єднаної територіальної громади земельні ділянки згідно з вказаного вище додатку.

Проте, суд звертає увагу на те, що вказаний наказ та акт приймання-передачі земельних ділянок складено після того, як позивач звернувся до відповідача із заявою від 23.10.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Крім того, листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № Г-13210/0-9084/0/95-18 від 20.11.2018 ОСОБА_3 про зазначений факт взагалі нічого не повідомлялось.

За таких обставин, у відповідача не було законних підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо відмови ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,0 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (рілля) розташованої за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, яка знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер якої НОМЕР_2 та зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 23.10.2018 з урахуванням висновків суду та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області видати відповідний наказ за результатами розгляду заяви позивача від 23.10.2018, суд зазначає наступне.

Зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.

Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Таким чином, суди не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством. Зазначення судом конкретних дій відповідача є виходом за межі повноважень суду, наданих чинним законодавством при постановлені судових рішень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у вказаній частині.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній справі, суд зазначає, що згідно приписів ч.1 ст. 382 КАС України, встановлення такого контролю є правом, а не обов'язком суду, відповідно до фактичних обставин справи.

В даній справі суд не вбачає підстав для застосування судового контролю.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_3.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_3 (місце проживання - АДРЕСА_1, 61172, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (місцезнаходження - майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під., 6-7 пов., м. Харків, 61022, ідентифікаційний код - 39792822), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Старосалтівська селищна рада Вовчанського району Харківської області (місцезнаходження- вул. Перемоги, буд. 15, смт. Старий Салтів, Вовчанський район, Харківська область, 62560, ідентифікаційний код - 04399068) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо відмови ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,0 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (рілля) розташованої за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, яка знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер якої НОМЕР_2.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 23.10.2018 з урахуванням висновків суду та у відповідності до вимог чинного законодавства.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (ідентифікаційний код - 39792822) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 22 лютого 2019 року.

Суддя А.С. Мороко