Рішення № 80027942, 20.02.2019, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1826/18

Провадження № 2/304/107/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2019 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання – Соханич Л.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/1826/18 за позовом ОСОБА_1 до Перечинської міської ради Закарпатської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

позивач звернулася до суду із вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що 27 квітня 2015 року померла її мама ОСОБА_2, після смерті якої відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку № 34 по вул. Карпатській в с. Сімер Перечинського району Закарпатської області. Оскільки вона фактом спільного проживання із спадкодавцем прийняла спадщину, однак нотаріусом в оформленні такої їй було відмовлено за відсутності правовстановлюючого документа на спадковий будинок, тому просить позов задовольнити.

У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилася, однак подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести без її участі, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, повернути їй половину сплаченого нею судового збору, а іншу частину з Перечинської міської ради Закарпатської області на її користь не стягувати.

Представник Перечинської міської ради Закарпатської області як відповідача у підготовче судове засідання також не з’явився, подав заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги визнав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 27 квітня 2015 року померла мама позивача ОСОБА_2, що стверджується повторним свідоцтвом про смерть серії І-ФМ № 246265, виданим Перечинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області 14 червня 2018 року (а. с. 9, 28, 29).

Також встановлено, що згідно довідок виконавчого комітету Перечинської міської ради Закарпатської області ОСОБА_2, яка померла 27 квітня 2015 року, була головою домогосподарства № 34 по вул. Карпатській в с. Сімер Перечинського району Закарпатської області, де на момент та протягом шести місяців після смерті останньої була зареєстрована та проживала, зокрема, її донька ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 16, 17).

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 54755176 від 16 січня 2019 року та повідомлення Перечинської міської ради Закарпатської області вих. № 73/01-13 від 15 січня 2019 року спадкова справа стосовно спадкодавця ОСОБА_2, яка померла 27 квітня 2015 року, відсутня (а. с. 41, 42-43).

Разом з цим, відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Перечинського районного нотаріального округу за вих. № 200/01-16 від 28 грудня 2018 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у оформленні спадщини за спадкодавцем ОСОБА_2, яка померла 27 квітня 2015 року, оскільки документ, що посвідчує право власності на житловий будинок № 34 по вул. Карпатській в с. Сімер Перечинського району Закарпатської області, відсутній (а. с. 32). Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна № 151497905 від 28 грудня 2018 року щодо будинку № 34 по вул. Карпатській в с. Сімер Перечинського району Закарпатської області відомості про реєстрацію права власності на останній у вказаних реєстрах також відсутні (а. с. 30). Відповідно до повідомлення Перечинської міської ради Закарпатської області №1262/01-14 від 27 грудня 2018 року згідно архівних відомостей РКП «Бюро технічної інвентаризації» державна реєстрація права власності на зазначений житловий будинок не проводилася (а. с. 31).

Статтею 1297 ЦК встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

Як роз’яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного ОСОБА_2 України № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3 ст. 1296 цього Кодексу відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У відповідності до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України не відмовилася від неї, а наявність інших спадкоємців першої черги, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2, не встановлено (а. с. 17, 41, 43), відтак позивач прийняла таку одноосібно. Оскільки у неї існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, тому суд, використовуючи винятковий спосіб їх захисту – визнання права власності на спадкове майно, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Крім цього, у судовому засіданні встановлено, що згідно квитанції № НОМЕР_1 від 26 грудня 2018 року позивачем ОСОБА_1 сплачено 2 435,93 грн. судового збору (а. с. 1).

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 цього Кодексу судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, ОСОБА_1 з державного бюджету слід повернути 1 217,97 грн. (2 435,93 грн. х 50%).

Що стосується інших 50 % судового збору, то суд приходить до наступного.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Як вбачається з поданої позивачем заяви, остання, з врахуванням принципу диспозитивності, просить не стягувати з відповідача понесені нею судові витрати, у зв’язку з чим суд приходить до висновку, що оскільки таке її волевиявлення не суперечить вимогам закону та не порушує права відповідача, тому судовий збір у розмірі 1 217,97 грн. стягненню з Перечинської міської ради Закарпатської області не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст. 41, 55, 124 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 331, 1216-1218, 1261, 1268-1270, 1296, 1297 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-83, 141, 142, 200 ч. 3, 206 ч. 4, 258-259, 265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 (89203, Закарпатська область, Перечинський район, с.Сімер, вул. Карпатська, № 34; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) до Перечинської міської ради Закарпатської області (89200, Закарпатська область, м. Перечин, пл. Народна, № 16; код в ЄДРПОУ 04351274) про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом — задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності в порядку спадкування за законом за спадкодавцем ОСОБА_2, яка померла 27 квітня 2015 року, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами №34 по вул. Карпатській в с. Сімер Перечинського району Закарпатської області.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір у розмірі 1217 (одна тисяча двісті сімнадцять) грн. 97 коп., сплачений згідно квитанції № НОМЕР_1 від 26 грудня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: ОСОБА_3