Рішення № 80027354, 19.02.2019, Воловецький районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 300/1039/18

Провадження № 2/300/21/2019

19.02.2019 року смт. Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Вотьканича В.А., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

учасники справи:

представник позивача – ОСОБА_2,

відповідач – ОСОБА_3,

відповідач - ОСОБА_4,

представник відповідачів – ОСОБА_5,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

ВСТАНОВИВ:

19.11.2018 року позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до Воловецького районного суду Закарпатської області з позовом про стягнення боргу кредитором спадкодавця, в якому просить стягнути з відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заборгованість за кредитним договором.

Свої вимоги мотивує тим, що 26.06.2013 року між ОСОБА_8 та позивачем був укладений договір, відповідно до якого він отримав кредит у розмірі 16000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору. 23.02.2014 року позичальник ОСОБА_8 помер. Станом на дату його смерті, заборгованість за кредитним договором складає 11862,66 гривень. Спадкоємцями майна після смерті ОСОБА_8, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7, до яких перейшов обов'язок сплатити борги спадкодавця. Позивачем АТ КБ «Приватбанк» 03.06.2014 було надіслано клопотання до Воловецької районної нотаріальної контори претензію про погашення заборгованості до спадкоємців померлого. 25.06.2014 року Воловецькою районною нотаріальною конторою повідомлено, що спадкоємці померлого (у разі їх наявності) із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались. На підставі наведеного, позивач АТ КБ «Приватбанк» просить стягнути з відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 11862,66 гривень та судовий збір в розмірі 1762,00 гривень.

Представник позивача ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності за № 8332-К-Н-О, в судове засідання не з'явилася, подала заяву в якій просила справу розглядати у її відсутність. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідачів ОСОБА_5 та відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в судове засідання також не з’явилися, надали клопотання про слухання справи за їх відсутності, проти задоволення позову заперечують, оскільки спадщину у встановленому законом порядку після смерті ОСОБА_8 вони не приймали.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що 26.06.2013 року між позивачем АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_8 було укладено кредитний договір б/н, у відповідності до якого, останній, отримав кредит в розмірі 16000,00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору. Банком зобов'язання за договором виконались, а саме ОСОБА_8 надались кредитні кошти шляхом видачі кредитної картки та встановлення ліміту, що підтверджується матеріалами справи. У свою чергу позичальник зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та повернути кредит у визначені договорами терміни, а також виконати інші свої зобов'язання згідно з кредитними договорами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а ст. 530 ЦК України встановлює те, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник має повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позивачем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

23 лютого 2014 року боржник ОСОБА_8 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ФМ № 170390, складеного Скотарською сільською радою Воловецького району Закарпатської області, про що зроблено актовий запис № 6, а тому позивачем 03.06.2014 року на адресу Воловецької державної нотаріальної контори направлено претензію кредитора.

З копії Претензії кредитора АТ КБ «ПриватБанк» за №SAMDN51000095587623 від 24 травня 2014 року, вбачається, що Банк звернувся до Воловецької державної нотаріальної контори з вимогою, в якій просить повідомити АТ КБ «ПриватБанк» чи заводилась спадкова справа після померлого Боржника ОСОБА_8 (а.с.40). Із відповіді Воловецької державної нотаріальної контори від 25.06.2014 року за № 226/02-14 вбачається, що по претензії банку за № SAMDN51000095587623 спадкоємці померлого ОСОБА_8 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не зверталися та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «Приватбанк». (а.с.41).

18 травня 2018 року представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся з листом-претензії №SAMDN51000095587623 до ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які є батьками спадкодавця ОСОБА_8 та які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, в якому просить сплатити заборгованість по кредитному договору №б/н від 26.06.2013 року в розмірі 11 862,66 гривень (а.с.42-43).

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1268 ч.5 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

З урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Позивач не надав суду доказів щодо обсягу та вартості майна, отриманого відповідачами у спадщину після смерті ОСОБА_8 Не надано також належних та допустимих доказів на підтвердження того, яке саме майно належало померлому ОСОБА_8 на день його смерті. З клопотаннями щодо витребування вказаних доказів позивач до суду не звертався.

Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини не звертались, як і будь- які інші особи, свідоцтво про право на спадщину не видавалось, у зв’язку з чим встановити масу спадкового майна чи його пропорційні частки, належні кожному з спадкоємців- неможливо, а це є необхідним при розгляді даного спору з огляду на необхідність правильного застосування статті 1282 ЦК України, за якою спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Оскільки, зі смертю боржника зобов'язання по поверненню кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми ст. 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому ч.2 ст.1282 ЦК України. Саме на підставі норм статей 1281,1282 ЦК України кредитор заявив вимоги до спадкоємців.

Так, згідно ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимог кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям в натурі. Разом із тим положення вказаної норми застосовується у випадку дотримання кредитором норм ст.1281 ЦК України, щодо строків пред'явлення ним вимог до спадкоємців.

Згідно ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

При цьому, за змістом цієї статті ЦКУ не зобов'язує учасників спадкових правовідносин з'ясовувати наявність усіх боргів, які мав спадкоємець за життя, та всіх кредиторів, які мають право вимоги за такими боргами. Єдиним обов'язком правонаступника є повідомлення кредиторів спадкодавця про відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1281 ЦКУ), і лише якщо правонаступник знає про наявність таких кредиторів і має їхні координати.

Встановлені законом строки для пред'явлення претензій кредиторами не є строками позовної давності, на ці строки не розповсюджуються норми ст.ст. 259,263,264 ЦК України, які регулюють питання зміни, зупинення або переривання строків позовної давності. Непред'явлення кредиторами у встановлені ст. 1281 ЦК України претензій погашає належні їм права вимоги, в той час як сплив строку позовної давності є підставою для відмови у позові ( ч.4 ст.267 ЦК України).

Встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що Банк повідомляв боржника ОСОБА_8, а також після його смерті - спадкоємців, відповідачів, про наявність боргу перед Банком та обов'язку його погасити.

В матеріалах справи міститься лист-претензія від 18.05.2018 р., адресована відповідачам по справі, однак позивачем не надано доказів отримання останніми вказаної претензії.

При цьому, до суду позивач звернувся лише в листопаді 2018 року, зокрема, позовна заява не містить обґрунтувань, що спадкоємці знали про борги спадкодавця, і такі обставини не доводилися позивачем в суді.

З листа Воловецької державної нотаріальної контори від 24.05.2014 р. вбачається, що позивачу достеменно було відомо про смерть боржника ОСОБА_8, цей лист позивачем отримано станом на 04.07.2014 року.

Указаний лист містить відомості про те, що саме на підставі Претензії від 24 травня 2014 року про включення боргу до складу спадщини була заведена спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_8, що свідчить про те, що банк був обізнаний про факт смерті позивальника та відкриття спадкової справи ще в 2014 році. Вбачається, що в позивача в наявності є копія свідоцтва про смерть ОСОБА_8, що також свідчить про те, що позивачу відомо про відкриття спадщини ще в 2014 році.

З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 26.06.2013 року укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_8 (а.с.5-6) вбачається, що останній платіж по договору був здійснений в 2014 року, тобто право вимоги в банку виникло ще в 2014 році, проте останній не пред'явив свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Станом на 24 травень 2014 року згідно із листом-претензією направлену АТ КБ «Приватбанк» до Воловецької нотаріальної контори, позивачу було відомо про смерть позичальника, однак з позовом до суду з вимогами до відповідача, останній звернувся лише в листопаді 2018 року, тобто з пропуском строків, передбачених ст. 1281 ЦК України.

Частиною 4 ст. 1281 ЦК України передбачено, що кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Оскільки, кредитор пред'явив свої вимоги до спадкоємиці, з порушенням строків, встановлених ст. 1281 ЦК України, які є присічними, що згідно з ч. 4 даної статті, позбавляє його права вимоги до ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Крім того, суд зазначає, що встановлені статтею 1281 ЦК України строки – це строки у межах яких кредитор здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб'єктивне право, а не є строком позовної давності.

З огляду на викладене, суддя дійшов висновку про відмову позивачу АТ КБ «Приватбанк» в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заборгованості за кредитним договором складає 11 862,66 гривень.

Керуючись ст. ст. 526, 530, 611, 612, 1049, 1050,1216,1218,1268, 1281,1282 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 141, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення боргу кредитором спадкодавця за кредитним договором № б/н від 26.06.2013 року в розмірі 11 862 (одинадцять тисяч вісімсот шістдесят дві) гривні 66 копійок, відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання її до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо або через Воловецький районний суд Закарпатської області.

Повне найменування сторін:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»; місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач 1: ОСОБА_6 Василівна;17.04.1956 року народження, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 89100; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1;

Відповідач 2: ОСОБА_7 Юрійович;14.06.1950 року народження, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 89100; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Повний текст судового рішення складений 19.02.2019 року.

Головуючий Вотьканич В.А.