Ухвала суду № 80027179, 19.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6911/18

У Х В А Л А

19 лютого 2019 року м.Одеса

У залі судових засідань №6

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Савулій В.О.

Розглянувши клопотання представника Виконавчого комітету Одеської міської ради щодо закриття провадження по даній адміністративній справі, з підстав неможливості розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, третьої особи Одеського обласного військового комісаріату про визнання протиправним та скасування Рішення "Про передачу на період воєнного стану Одеському обласному військовому комісаріату приміщень Одеського міського дитячого оздоровчо-спортивного комплексу "Вікторія" для тимчасового розміщення військовослужбовців" №536 від 29.11.2018р.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.01.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито загальне позовне провадження у справі №420/6911/18 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, третьої особи Одеського обласного військового комісаріату про визнання протиправним та скасування Рішення "Про передачу на період воєнного стану Одеському обласному військовому комісаріату приміщень Одеського міського дитячого оздоровчо-спортивного комплексу "Вікторія" для тимчасового розміщення військовослужбовців" №536 від 29.11.2018р.

23.01.2019р. до Одеського окружного адміністративного суду від відповідача - Виконавчого комітету Одеської міської ради надійшло клопотання (вхід.№2548/19) щодо закриття провадження по даній адміністративній справі, з огляду на неналежність її розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Зокрема, судом встановлено, що відповідно до статті 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 8, 9, 17 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», Указу Президента України від 26 листопада 2018року №393 «Про введення воєнного стану в Україні», з урахуванням звернення військового комісара Одеського обласного військового комісаріату від 28 листопада 2018року №8656, з метою сприяння військовому командуванню у здійсненні заходів правового режиму воєнного стану, 29.11.2018р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради прийнято Рішення «Про передачу на період воєнного стану Одеському обласному військовому комісаріату приміщень Одеського міського дитячого оздоровчо-спортивного комплексу «Вікторія» для тимчасового розміщення військовослужбовців» №536, пунктом 1 якого передано на період воєнного стану Одеському обласному військовому комісаріату приміщення Одеського міського дитячого оздоровчо-спортивного комплексу «Вікторія», розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Дача Ковалевського,93, на території якого планується проведення навчальних зборів із резервістами оперативного резерву першої черги, що перебувають на військовому обліку у військових комісаріатах Одеської області, у кількості п'ятсот осіб. Доручено Департаменту освіти та науки Одеської міської ради забезпечити вжиття необхідних заходів для тимчасового розміщення на період воєнного стану у приміщеннях Одеського міського дитячого оздоровчо-спортивного комплексу «Вікторія» військовослужбовців відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Згідно зі статтею 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

З урахуванням положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування наділені значними повноваженнями у різних галузях, зокрема, у сфері бюджету та фінансів, соціально-економічного і культурного розвитку, у сфері управління комунальною власністю, в галузі житлово-комунального господарства, у сфері регулювання земельних відносин, соціального захисту населення, тощо.

Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що внаслідок прийняття рішень, вчинення дій чи бездіяльності органом місцевого самоврядування можуть порушуватися права, свободи та охоронювані законом інтереси громадян, підприємств, установ і організацій, котрі в свою чергу, з урахуванням приписів ч.2 ст.55 Конституції України, ст.5 КАС України, мають право на звернення до суду за їх захистом.

Також, слід зазначити, що у правових висновках Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні по справі "Мельник проти України" від 28.03.2006року вказано, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі "Golder v.the United Kingdom" від 21.02.1975p.), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати закону мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення "Guerin v. France" від 29.07.1998p.)

Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.

З тексту ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прямо витікає, що доступність правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд.

Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що даний спір є публічно-правовим, та відповідно підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому законодавчо передбачені підстави для задоволення клопотання відповідача - Виконавчого комітету Одеської міської ради (від 23.01.2019р. вхід.№2548/19), та закриття провадження у справі №420/6911/18, відсутні.

Керуючись ст.ст.238, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача - Виконавчого комітету Одеської міської ради (від 23.01.2019р. вхід.№2548/19) щодо закриття провадження у справі №420/6911/18, відмовити.

Ухвала окремо від кінцевого судового рішення по справі оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано судом «22» лютого 2019року.

Суддя Харченко Ю.В.