Рішення № 80026844, 21.02.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд.унік. № 243/423/19

Провадження № 2/243/587/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2019 року м. Слов’янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Старовецького В.І.

за участю секретаря судового засідання Каліух К.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Слов’янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

17.01.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 23.10.2004 року. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З 2014 року подружжя припинили спільне проживання та сімейні відносини внаслідок чого дитина проживає разом із позивачкою та перебуває на її утриманні та вихованні. Позивач зазначає, що з 2014 року відповідач матеріальної допомоги на утримання сина добровільно не надає. У зв'язку із чим, просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Позивач, ОСОБА_1, в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить цивільну справу розглянути за її відсутності (а.с.16).

Відповідач, ОСОБА_2, в судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги визнає частково та просить стягнути з нього аліменти на утримання дитини у розмірі 1/6 частини від доходу щомісячно, оскільки він мешкає із матір’ю, яка є пенсіонеркою. Додатково зазначив, що середній розмір його заробітку становить 27 000 – 28 000 гривень залежно від отриманої премії. Просив справу розглянути у його відсутність (а.с.17).

У відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд, в межах заявлених позовних вимог (ст. 13 ЦПК України) встановив наступне.

Згідно зі свідоцтвом про одруження серії 1-НО № 246024 від 23.10.2004 року, виданого Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради Донецької області, 23.10.2004 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 уклали шлюб та після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 було присвоєно прізвище «Бондарчук» (а.с.6).

Відповідно до свідоцтва про народження серії 1-НО № 018827 від 19.04.2005 року, виданого Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради Донецької області, ОСОБА_3 народився 20.03.2005 року та його батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.5).

Як вбачається із довідки про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 12-19/08/82-225 від 21.01.2019 року, за адресою: Донецька область, Слов’янський район, м. Миколаївка, пл. Енергетиків, буд. 2/14 зареєстровані ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

Відповідно до п. п. 10,11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року « Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», Конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом ( ст. 129 Конституції) зобов'язують суд забезпечити всім їм рівні можливості щодо надання та дослідження доказів, заявлення клопотань та здійснення інших процесуальних прав. При вирішенні цивільних справ суд має виходити з поданих сторонами доказів.

Суд виходить з вимог ст. 12 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1997 року, батьки несуть однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 XII 78912 та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки, або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно частин 8, 9 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно із ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.

За змістом ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 2,3 ст. 181 СК України).

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд приймає до уваги обставини, що мають значення, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Також з урахуванням вимог ч.2 ст. 182 СК України, необхідно зазначити, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як встановлено ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Як слідує зі ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідач зазначає, що не має змоги сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини від свого доходу, у зв’язку із тим, що він мешкає разом із матір’ю, яка є пенсіонеркою, проте належних та допустимих доказів на підтвердження цього до суду не надав.

Відповідно до положень ст.ст. 183, 184 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, а якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення - у твердій грошовій сумі.

З огляду на викладене, оскільки передбачених законом підстав для звільнення відповідача від обов'язку утримання дитини судом не встановлено, з врахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, досліджених наданих сторонами доказів у їх сукупності, суд вважає, що слід стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

На підставі ст. 191 СК України, аліменти з відповідача підлягають стягненню з моменту пред'явлення позову до суду.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», яка передбачає пільги щодо сплати судового збору, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Відповідно до п. 8 статті 6 ЗУ «Про судовий збір», розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, оскільки позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768 гривень 40 копійок.

Керуючись ст. ст. 4, 81, 259, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст. 180, 182-184, 191 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП: НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП: НОМЕР_2, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_2, аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17 січня 2019 року, до досягнення дитиною повноліття, а саме до 20 березня 2023 року.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП: НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави судовий збір у сумі

768 гривень 40 копійок отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача 31211256026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя

Слов’янського міськрайонного суду ОСОБА_5