Ухвала суду № 80026556, 22.02.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 лютого 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/736/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Старобільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дії та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Старобільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому позивач просить суд:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу, пенсії за віком на пільгових умовах на заяву, подану разом із додатками від 05.02.2018;

2) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах на заяву від 05.02.2018, подану разом із додатками;

3) зобов’язати відповідача зарахувати до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 періоди роботи позивача згідно з трудовою книжкою.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Оглядом адміністративного позову, наданого позивачем до судом встановлено, що позивачем до позовної заяви не додано копію позовної заяви для вручення відповідачу.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду копію позовної заяви для вручення відповідачу.

У відповідності до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України № 3674-VI судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано: фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2019 року – 1921,00 грн, встановлений статтею 7 Закону України від 07.12.2017 № 2246 - VIІІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік», та враховуючи позовні вимоги, ставку судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Позивачем не надано до суду документ про сплату судового збору, проте у позовній заяві заявлено клопотання про відстрочення його сплати, в обґрунтування якого зазначено, що майновий стан не дозволяє сплатити вказаний розмір судового збору, знаходиться на утриманні дружини. На підставі викладеного просила відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення.

Розглянувши заявлене клопотання суд встановив таке.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, заява сторони розглядається виходячи з наведених в ній обставин, які підтверджені належними доказами.

З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для задоволення клопотання є врахування майнового стану сторони, обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається із заявою.

На думку суду, наведені норми, що дають право зменшити, відстрочити або звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан особи, насамперед стосується сторін соціально вразливої верстви населення з метою вільного їх доступу до правосуддя.

Позивачем не надано до матеріалів справи доказів про те, що він ні де не працює, не має доходів.

Крім того, слід зазначити, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).

У даному випадку доступ позивача до суду обмежений Законом.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону України «Про судовий збір» кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямовуванням виключно на потреби судочинства.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

Суд наголошує на важливості судового збору, як елементу забезпечення незалежності судової влади, що складає основу справедливого і неупередженого правосуддя.

Оскільки статтями 133 КАС України та 8 Закону України «Про судовий збір» визначено можливість суду у виключних випадках зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, відстрочити або розстрочити сплату судового збору, а не обов’язок, суд вважає, що позивачем в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору не надано всіх необхідних та допустимих доказів.

Таким чином, у відповідності до вимог статті 4 Закону № 3674-VI позивачу слід надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн або належні докази в обґрунтування заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Крім того, відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Строк звернення до адміністративного суду визначається статтею 122 КАС України.

Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша статті 122 КАС України).

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частини друга статті 122 КАС України).

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).

З огляду на положення частини другої статті 122 КАС України, суд дійшов висновку, що позивач має право оскаржити рішення відповідача протягом шести місяців з дня, коли він дізналася про існування такого рішення.

Як слідує з позовної заяви та рішення відповідача від 04.05.2018 № 3, позивачу відмовлено в призначені пенсії.

У свою чергу, позивач звернувся до суду з даним позовом тільки в лютому 2019 року, тобто, з пропуском строку звернення до адміністративного суду, визначеного частиною другою статті 122 КАС України.

Позивач зазначає, що 05.02.2018 звернувся до відповідача із заявою щодо визначення права на призначення пенсії. Також зазначає, що позивачем отримано відповідь разом з рішенням відповідача від 04.05.2018 № 3 про відмову у призначені пенсії.

Однак, жодного доказу на підтвердження дати, коли позивачу стало відомо про порушення його прав (дати отримання рішення від 04.05.2018 № 3) до позовної заяви не додано, що унеможливлює дотримання судом вимог пункту 5 частини першої статті 171 КАС України.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов’язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивачем до позовної заяви додано заяву про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування якого зазначено, що позивач не має юридичної освіти, не знає особливостей пенсійного законодавства, у зв’язку з чим не міг знати, що його права порушуються та не міг передбачити, що орган держави може порушувати права.

Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позивачу необхідно надати документальне підтвердження дати отримання рішення відповідача від 04.05.2018 № 3.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 12, 160, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу протягом п’яти календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду:

- примірник позовної заяви для вручення відповідачу;

- документальне підтвердження дати отримання рішення відповідача від 04.05.2018 № 3;

- докази на підтвердження скрутного матеріального становища позивача або документ про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн сплаченого за наступними реквізитами:

отримувач коштів - УК у м.Сєвєродон./М.СЄВЄРОД./22030101;

рахунок отримувача - 34312206084029;

код отримувача - 37944909;

банк отримувача - 899998;

МФО - 899998;

призначення платежу - *; 101; реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом (ПІБ позивача), Луганський окружний адміністративний суд.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута особі, яка її подала, та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяОСОБА_2