Рішення № 80026299, 22.02.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2019 року м. Кропивницький Справа № 405/9158/18

провадження № 2-іс/340/6/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Ю.П. Пасічник, розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Кіровоградського обласного військового комісаріату (вул. Кавалерійська, 17/19, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 00034022) та Кіровоградського міського військового комісаріату (вул.Віктора Чміленка, 47, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Ленінського районного суду м.Кіровограда з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Кіровоградського Обласного Військового Комісаріату та Кіровоградського міського військового комісаріату щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей";

- зобов'язати Кіровоградський Обласний Військовий Комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів Міністерству Оборони України висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Постановою КМУ 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), іввалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи дія проходження служби у військовому резерві".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з червня 1983 року по серпень 1985 року проходив військову службу та приймав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан. У 1984 році при виконанні бойового завдання отримав осколкові поранення голови та кінцівок. На підставі протоколу №2690 від 16.01.2016р. Центральної військово-лікарняної комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців, позивачеві з 18.07.2016р. була призначена ІІІ група інвалідності. Наявне захворювання, як у колишнього військовослужбовця пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Позивач звертався до відповідачів із заявою та усіма належними документами стосовно призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» 20 грудня 1991 року № 2011-XII. Листом від 29.08.2016р. №3618 відповідач відмовив у виплаті одноразової грошової допомоги з тих підстав, що у позивача відсутні документи які свідчать про причину та обставини поранення.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з позовом.

Відповідач Кіровоградський обласний військовий комісаріат подав відзив на позовом відповідно до якого позовні вимоги ним не визнаються (а.с. 52-56).

Відповідач Кіровоградський міський військовий комісаріат подав відзив на позовом відповідно до якого позовні вимоги ним не визнаються (а.с. 34-38).

Дослідивши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив військову службу в лавах Радянської Армії та виконував інтернаціональний обов'язок на території Демократичної Республіки Афганістан в період з 27.06.83р. по 06.08.85р. (а.с.8-13).

Згідно витягу з протоколу №2690 від 16.01.2016р. Центральної військово-лікарняної комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців, встановлено, що позивач під час проходження військової служби отримав множинні поранення, які безпосередньо пов'язані з виконанням обов'язків військової служби (а.с. 15).

В подальшому, на підставі вказаного протоколу позивачеві з 18.07.2016р. була встановлена ІІІ група інвалідності (а.с. 19).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» 20 грудня 1991 року № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» 20 грудня 1991 року № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

З метою отримання одноразової грошової допомоги позивач звертався до відповідачів з відповідними заявами, але листами від 29.08.2016р. Кіровоградського обласного військового комісаріату та 02.09.2016р. Кіровоградського міського військового комісаріату позивачеві було відмовлено у виплаті одноразової допомоги (а.с.16,17).

Згідно з підпунктом шостим пункту 1 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року (далі - Порядок № 975), одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Абзацом 9 пункту 1 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.92 року передбачено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються, зокрема, дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

З аналізу вищевказаної норми вбачається, що для призначення військовослужбовцям пенсії до вислуги років останніх зараховуються, зокрема, дійсна військова служба у Радянській Армії.

Вказана обставина свідчить про те, що у питаннях соціального захисту військовослужбовці Радянської Армії прирівняні до військовослужбовців Збройних Сил України.

Більш того, статтями 1, 2 Угоди між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні і правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей, яка набула чинності для України 14.02.92 року, встановлено, що за військовослужбовцями, особами, які звільнилися з військової служби і проживають на території держав-учасниць Співдружності, а також членами їхніх сімей зберігаються права і пільги, встановлені раніше законами та іншими нормативними актами колишнього Союзу РСР. Односторонні обмеження зазначених прав і пільг військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей не допускаються.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у відповідності до частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» 20 грудня 1991 року № 2011-XII.

Крім того, аналіз змісту Порядку № 975 свідчить, що законодавцем передбачено прирівняння соціального захисту військовослужбовців Радянської армії до військовослужбовців Збройних Сил України та встановлено обов'язок саме Міністерства оборони України стосовно прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги військовослужбовцям у зв'язку з встановленням інвалідності, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби під час здійснення інтернаціонального зобов'язання.

З огляду на викладене, суд зазначає, що позов підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 90, 242 - 246, 250, 251, 255 Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р ІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Кіровоградського обласного військового комісаріату (вул. Кавалерійська, 17/19, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 00034022) та Кіровоградського міського військового комісаріату (вул.Віктора Чміленка, 47, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Кіровоградського Обласного Військового Комісаріату та Кіровоградського міського військового комісаріату щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей";

Зобов'язати Кіровоградський Обласний Військовий Комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів Міністерству Оборони України висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Постановою КМУ 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), іввалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи дія проходження служби у військовому резерві".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник