Ухвала суду № 80025955, 21.02.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 лютого 2019 року м. Київ № 320/6113/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної державної адміністрації про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

до суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Київської обласної державної адміністрації, в якому просила визнати протиправною відмову Київської обласної державної адміністрації щодо видачі позивачу посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 та зобов'язати Київську обласну державну адміністрацію у строк, визначений судом, розглянути документи про встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, прийняти відповідне рішення, повідомити про це позивача та видати посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 належного зразка.

Рішенням суду від 16.01.2019 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною відмову Київської обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 03193459, пл. Лесі Українки, 1, м. Київ, 01196) щодо видачі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Зобов'язано Київську обласну державну адміністрацію повторно розглянути подання Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області щодо встановлення ОСОБА_1 статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видати посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. Присуджено на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Київської обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 03193459) сплачений судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. відповідно до квитанції від 12.11.2018 № 4182.

12 лютого 2019 року до суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.

На обґрунтування вказаної заяви позивач зазначила, що оскільки справа розглядалася в порядку письмового провадження, рішення в якій ухвалено 16.01.2019, а відзив на позов відповідача отримано позивачем 15.01.2019, позивач не мала можливості вчасно надати підтверджуючі документи на витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката. Водночас, у позовній заяві (сторінка 4) позивач повідомляла суд, що її судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з професійною правничою допомогою. На підтвердження витрат до заяви додано: копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 10.09.2018 № 11, укладеного між адвокатом Гарнага Ігорем Юрійовичем та ОСОБА_1; копію додатку № 01 до договору про надання правової допомоги № 11 від 10.09.2018; копію квитанції про сплату гонорару від 10.09.2018; копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 10.09.2018 № 11, укладеного між адвокатом Гарнага Наталі Юріївною та ОСОБА_1; копію додатку № 01 до договору про надання правничої (правової) допомоги № 11 від 10.09.2018; копію квитанції про сплату гонорару від 10.09.2018; копії детальних описів робіт (наданих) послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у адміністративній справі № 320/6113/18 від 05.02.2019.

В силу приписів частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п'ята статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 у даній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до пункту 2 частини першої, частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд зазначає, що 30 день з дня відкриття провадження у справі № 320/6113/18 - 11.01.2019. Рішення в адміністративній справі № 320/6113/18 прийнято судом 16.01.2019 в порядку письмового провадження.

Заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат разом з відповідними додатками була направлена позивачем засобами поштового зв'язку - 07.02.2019 та надійшла до суду 12.02.2019 (вх. № 3667/19).

Тобто, вказана заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат була направлена позивачем поза межами встановленого частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України п'ятиденного строку після ухвалення рішення.

Наслідки неподання у встановлений строк заяви або неподання відповідних доказів передбачені абзацом третім частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, як встановлено судом та вбачається з резолютивної частини рішення суду від 16.01.2019, судом вирішено питання про розподіл судових витрат у розмірі 704 грн. 80 коп., понесених позивачем у зв'язку зі сплатою судового збору та підтверджених квитанцією від 12.11.2018 № 4182, що містилися у матеріалах справи.

Інші докази на підтвердження понесених позивачем судових витрат, в тому числі на правничу допомогу, як станом на час винесення судового рішення так і протягом п'яти днів після його ухвалення позивачем до суду не надавалися, про їх наявність суд не повідомлявся і про причини неможливості подання їх до завершення розгляду справи не зазначалося.

Більш того, в позовній заяві позивач не просив вирішити питання щодо розподілу судових витрат, а зазначив лише про наявність витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких мав бути документально підтверджений (уточнений) на момент розгляду справи. З поданих позивачем копій документів до заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат встановлено, що договір про надання правничої (правової) допомоги № 11 був укладений між позивачем та адвокатом Гарнага Ігорем Юрійовичем 10.09.2018, а договір про надання правничої (правової) допомоги № 11, укладений між позивачем та адвокатом Гарнага Наталією Юріївною також 10.09.2018, тобто, за одним і тим номером в один день укладено два ідентичні договори про надання правничої (правової) допомоги з різними адвокатами, в той час як із представлених суду доказів, а саме детальних описів робіт (наданих) послуг, виконаних адвокатами, та здійснених ними витрат, необхідних для надання правничої допомоги у адміністративній справі № 320/6113/18 від 05.02.2019 вбачається, що надані адвокатами послуги та витрачений на них час здійснювалися на підставі договорів про надання правничої (правової) допомоги № 11 від 10.09.2019. Суд констатує, що до заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат договорів про надання правничої (правової) допомоги № 11 від 10.09.2019 позивачем не надано взагалі.

Разом із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат позивачем також не надано жодного доказу, що підтверджує наявність поважних причин пропуску строку, передбаченого частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, для подання заяви про розподіл судових витрат та відповідних доказів до ухвалення рішення у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.

Як зазначалося вище, рішення у даній справі ухвалено судом 16.01.2019. Копію зазначеного рішення суду позивач отримала 25.01.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (штриховий кодовий ідентифікатор 0113329499943 Київ-133) (а.с. 47), в той час як заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат надійшла до суду 12.02.2019 (здано на пошту для відправки 07.02.2019, про що свідчить календарний штемпель відділу поштового зв'язку на конверті - штриховий кодовий ідентифікатор 0911709402911 Біла Церква - 17).

Згідно з частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку, що заява позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат підлягає залишенню без розгляду з підстав пропуску п'ятиденного строку на подання доказів понесення витрат на правову допомогу після ухвалення рішення у даній справі.

Керуючись статтями 79, 132, 134, 139, 143, 242-244, 252, 294-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат залишити без розгляду.

Копію ухвали суду надіслати (видати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панченко Н.Д.