Рішення № 80025920, 22.02.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 лютого 2019 року Справа № 280/275/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Конишевої О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (69002, АДРЕСА_1)

до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрянофлотський, 6,)

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії Міністерства оборони України в частині визначення та виплати ОСОБА_1 суми одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням III групи інвалідності, без врахування щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, встановлених ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011- XII;

зобов'язати Міністерство оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) провести донарахування та виплату ОСОБА_1 суми одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності пов'язаною з проходженням військової служби, у розмірі 48-місячного грошового забезпечення із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, встановлених ч. 2 ст.9 Закону України «про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011- XII, з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є інвалідом війни ІІІ групи, постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 червня 2019 року у справі № 331/1780/17 зобов’язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги, у зв’язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного із виконанням обов`язків військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України № 499 від 28.05.2008 р. у розмірі встановленому законом на день встановлення інвалідності. На виконання вищевказаної постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийняла протокольне рішення № 28 від 16 березня 2018 року про призначення і виплату одноразової грошової допомоги позивачу у розмірі 48-місячного грошової забезпечення на день встановлення інвалідності в сумі 101808,00 грн. Не погодившись з розміром допомоги позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про надання розрахунку одноразової грошової допомоги. У січні 2019 року позивачем отримано лист №2461/Д-9 від 29 грудня 2018 року Головного управління Пенсійного фонду України, відповідно до якого позивачу надано розрахунок його грошового забезпечення.

Ухвалою суду від 23 січня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 18 лютого 2019 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Від представника відповідача 18.02.2019 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, зокрема зазначає, що відповідно до Порядку № 499 до складу грошового забезпечення військовослужбовця, який перебуває на кадровій військовій службі входить посадовий оклад, оклад за військове звання, відсоткова надбавка за військове звання. Таким чином, нарахування позивачу одноразової грошової допомоги було здійснено згідно чинних на момент виникнення спірних правовідносин керівних документів.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у зв'язку із наступним.

18 квітня 2008 року ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності, внаслідок захворювання, отриманого під час виконання обов’язків військової служби, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії АД № 098052.

Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12.06.2017 року у справі № 331/1780/17 зобов’язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв’язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного із виконанням обов`язків військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України № 499 від 28.05.2008 у розмірі встановленому законом на день встановлення інвалідності.

Міністерство оборони України виплатило позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням інвалідності у розмірі 101808,00 грн.

При розрахунку одноразової грошової допомоги Міністерство оборони України виходило з наступного розрахунку грошового забезпечення позивача, а саме: посадовий оклад -1380,00 грн., оклад за військове звання-135,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 40%-606,00 грн.

Однак, відповідно до розрахунку, наданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 29 грудня 2018 року грошове забезпечення позивача складається з: посадового окладу - 1380,00 грн., окладу за військове звання - 135,00 грн., надбавка за вислугу років 40% - 606,00 грн., надбавки за виконання особливо важких завдань 50% – 1060,50 грн., надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 15% - 207,00 грн., премія 10% -138,00 грн., всього – 3526,50 грн.

Таким чином, позивач вважає, що Міністерство оборони України протиправно не врахувало в грошове забезпечення позивача надбавку за виконання особливо важких завдань 50%, надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 15% та премію 10%.

Не погоджуючись із розрахунком одноразової грошової допомоги позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.19, ч.3 ст.22 Конституції України, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України та при прийнятті нових нормативно-правових актів або внесенні змін у діючі не допускається зменшення змісту й обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний суд України у Рішенні від 11.10.2005р. №8-рп/2005 визначив, що: "зміст прав і свобод людини це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку… Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами і свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики".

Зокрема, пунктом 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено: «У разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України».

Постановою Кабінету Міністрів від 28 травня 2008 року №499 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб.

Відповідно до вимог пункту 2 Порядку одноразова грошова допомога виплачується, зокрема, особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, - у розмірі 48-місячного грошового забезпечення у разі встановлення інвалідності IІI групи.

Пунктом 2 статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено: «До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячно додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія): одноразові додаткові види грошового забезпечення».

Так, відповідачем при призначенні одноразової грошової допомоги не враховано надбавку за виконання особливо важких завдань 50%, надбавку за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 15% та премію 10%.

Посилання відповідача на те, що відповідно до Порядку № 499 до складу грошового забезпечення військовослужбовця, який перебуває на кадровій військовій службі входить посадовий оклад, оклад за військове звання, відсоткова надбавка за військове звання, є безпідставним.

Виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу норм чинного законодавства України суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, на підставі Закону України “Про судовий збір” №3674-VI від 08.07.2011. Оскільки позивачем судовий збір не сплачувався, необхідності в вирішенні питання щодо розподілу судових витрат не має.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст.2, 9, 139, 241-243, 254-263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (69002, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6, ЄДРПОУ 00034022) - задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України в частині призначення та виплати ОСОБА_1 суми одноразової грошової допомоги у зв’язку з отриманням ІІІ групи інвалідності, без врахування щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, встановлених ч.2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ від 20.12.1991.

Зобов'язати Міністерство оборони України провести донарахування та виплату ОСОБА_1 суми одноразової грошової допомоги у зв’язку з настанням інвалідності, пов'язаною з проходженням військової служби, у розмірі 48-місячного грошового забезпечення із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, встановлених ч.2 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ від 20.12.1991, з урахуванням виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 22.02.2019.

Суддя О.В. Конишева