Ухвала суду № 80025912, 15.02.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 лютого 2019 року № 361/5490/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, про визнання протиправними дій та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якому позивач просить суд визнати протиправними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Диких Олени Василівни та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, винесену 13 серпня 2018 року у виконавчому провадженні №56645511.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 05.09.2018 адміністративну справу №361/5490/18 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними дій та скасування постанови передано до Київського окружного адміністративного суду.

28.09.2018 матеріали адміністративної справи №361/5490/18 надійшли на адресу суду та за результатами автоматизованого розподілу були передані судді Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 відкрито провадження в адміністративній справі №361/5490/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про повернення виконавчого документа стягувачу, винесену 13 серпня 2018 року у виконавчому провадженні №56645511.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1) судовий збір у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (03056, м. Київ, вул. Виборзька, буд. 32, ідентифікаційний код: 34691374).

23.01.2019 на офіційну електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій позивач просить суд зобов'язати відповідача - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві подати до суду звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 у справі №361/5490/18, та за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень у випадку невиконання рішення суду або у разі неподання такого звіту накласти штраф на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення.

У результаті автоматизованого розподілу вказана заява була передана до розгляду судді Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2019 призначено судове засідання для вирішення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №361/5490/18.

У судове засідання, призначене на 15.02.2019, учасники справи не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно.

При цьому, суд зазначає, що 13.02.2019 на офіційну електронну адресу суду від позивача надійшла заява щодо проведення судового засідання без особистої участі позивача.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у порядку письмового провадження.

Вирішуючи питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначеній нормі відповідають також і положення п. 1 ч. 6. ст. 246 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення та положення підпункту "ґ" п. 4 ч. 1 ст. 322 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Крім того, суд зазначає, що згідно з вимогами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до вимог ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Із наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, у першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

При вирішенні поданої заяви суд звертає увагу на те, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.

Суд також наголошує, що наведене є правом, а не обов'язком суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої інстанції може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту із накладенням штрафу.

Отже, у разі звернення позивача із заявою про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття рішення у справі суд ухвалою відмовляє у задоволенні такої заяви.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 10.12.2018 р. у справі №807/2358/15 (адміністративне провадження №К/9901/45276/18).

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зауважує, що в обґрунтування заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду позивачем зазначено, що 27.11.2018 рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 у справі №361/5490/18 набрало законної сили, відповідно до якого визнано протиправною та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про повернення виконавчого документа стягувачу, винесену 13.08.2018 у виконавчому провадженні №56645511.

У той же час, незважаючи на набрання законної сили рішенням суду про скасування постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець, як стверджує позивач, самостійно на підставі рішення суду виконавче провадження №56645511 не поновив, у зв'язку з чим позивач був змушений 11.12.2018 подати заяву про відновлення виконавчого провадження, яка була доставлена до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві 18.12.2018.

Також, як відмітив позивач, зважаючи на подальшу протиправну бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, 02.01.2019 позивачем було подано скаргу на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, яка була доставлена 09.01.2019.

Разом з цим, позивач наголосив, що жодних відповідей на подані заяву та скаргу позивачем не було отримано. Таким чином, позивач відмітив, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 у справі №361/5490/18 не виконане та виконавче провадження №56645511 на час подання позивачем заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, - не поновлено.

Так, вирішуючи питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає, що відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 у справі №361/5490/18 визнано протиправною та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про повернення виконавчого документа стягувачу, винесену 13.08.2018 у виконавчому провадженні №56645511.

Як вбачається із матеріалів справи, вищевказане рішення суду набрало законної сили 27 листопада 2018 року.

Судом встановлено, що 06.02.2019 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кедою М.В. винесено постанову про відновлення виконавчого провадження №56645511.

Із вищевказаної постанови вбачається, що копія рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 у справі №361/5490/18, яким скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №56645511, з відміткою про набрання законної сили до Відділу не надходила. Разом з цим, як вказано старшим державним виконавцем, станом на 06.02.2019 відомості про набрання рішення законної сили внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень, у зв'язку з чим виконавче провадження було відновлено.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов до висновку, що позивачем до поданого клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду не надано доказів того, що відповідач відмовився виконати рішення суду добровільно.

Крім цього, суд звертає увагу, що постановою про відновлення виконавчого провадження №56645511 від 06.02.2019 відновлено виконавче провадження з виконання виконавчого листа №361/362/17, виданого 08.06.2018 Броварським міськрайонним судом Київської області, щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01 січня 2016 року ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії № П-1124 від 26 травня 2017 року з урахуванням проведених виплат.

Також, суд зазначає, що 13.02.2019 на офіційну електронну адресу суду від позивача надійшла заява б/н від 13.02.2019, відповідно до якої позивачем повідомлено, що у постанові про відновлення виконавчого провадження №56645511 від 06.02.2019 не зазначено суму до стягнення, визначену відповідно до рішення суду у справі №361/362/17. Крім того, як відмітив позивач, пунктом 3 вказаної постанови стягувача (ОСОБА_1) зобов'язано в місячний строк подати до суду оригінал виконавчого документа. У той же час, позивач відмітив, що вже передав до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві оригінал виконавчого документа, який останній отримав ще 18.12.2018.

Крім цього, позивачем зазначено, що відновлене виконавче провадження №56645511 було відкрите ще 22.06.2018, тобто понад півроку тому та досі не виконане, у зв'язку з чим повинно виконуватися з урахуванням положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», про що також, як наголосив позивач, не йдеться у зазначеній постанові або в інших процесуальних документах державного виконавця.

Розглядаючи вказані доводи позивача в обґрунтування заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у розглядуваній справі, суд дійшов до висновку, що позивачем фактично оспорюється постанова про відновлення виконавчого провадження №56645511 від 06.02.2019, винесена у зв'язку зі скасуванням рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 у справі №361/5490/18 постанови про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №56645511.

Таким чином, вищевказані доводи позивача у межах розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 у справі №361/5490/18 не беруться судом до уваги, а мають бути вирішені під час окремого провадження щодо оскарження рішення, дій або бездіяльності старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кеди М.В. з приводу винесення постанови про відновлення виконавчого провадження №56645511 від 06.02.2019 - у разі незгоди з такими позивача.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 у справі №361/5490/18.

При цьому суд зауважує, що прийняте у справі №361/5490/18 судове рішення не містить вимоги зобов'язального характеру, а отже встановлення судового контролю за таким рішенням виходить за межі предмету розглянутої справи.

Керуючись статтями 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 у справі №361/5490/18 - відмовити.

2. Копію ухвали суду надіслати (видати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст ухвали підписано - 15.02.2019 р.

Суддя Кушнова А.О.